Постанова № 37567486, 25.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р. Справа № 645/9154/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.12.2013р. по справі № 645/9154/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Голови Круглоозерської сільської ради Кравчик Сергій Павлович

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернулась до суду з позовом до голови Круглоозерської сільської ради Кравчик Сергія Павловича ( далі - відповідач) про визнання незаконними дій відповідача щодо ненадання їй публічної інформації та приховування інформації, а також вимоги про зобов"язання відповідача надати належну відповідь і інформацію на інформаційний запит позивача.

Постановою Фрунзенського районного суду м Харкова від 03.12.2013 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Позивач, не погодившись з цією постановою, подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, 10.06.2013 року позивач звернулася до суб'єкта владних повноважень - голови Круглоозерської сільради Кравчика С. П. з інформаційним запитом про наявність на території села Більшовик, яка входить до складу територіальної громади Круглоозерської сільради, вільних земельних ділянок та просила надати копію генерального плану території села Більшовик, план земельно-господарського устрою села Більшовик та пояснювальну записку села Більшовик з відміткою наявності вільних земельних ділянок.

За розглядом вищенаведеного інформаційного запиту, відповідачем було надано відповідь вих. № 02-11/237 від 14.06.2013 року.

Як вбачається з відповіді відповідача від 14.06.2013 року, ОСОБА_1 було відмовлено в наданні інформації у зв"язку з тим, що ч.2 ст.2 Закону України " Про доступ до публічної інформації" не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Також у відповіді зазначено, що статус листа позивача є не визначеним.

Позивач не погодився з діями відповідача, звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо ненадання їй публічної інформації та приховування інформації, а також вимоги про зобов"язання відповідача надати належну відповідь і інформацію на інформаційний запит позивача є не обґрунтовані.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

У відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації", визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Таким чином, Закон України "Про доступ до публічної інформації" покликаний гарантувати кожній особі її право у відкритості, доступності інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, шляхом вільного її отримання (зокрема, через запит на інформацію) для забезпечення своїх потреб і законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Аналіз викладеного свідчить, що заявник має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", передбачені виключні випадки відмови в задоволенні запиту розпорядниками інформації: коли він не володіє інформацією і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, або коли інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, або особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком, а також у разі недотримання вимог до запиту на інформацію.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд інформаційного запиту, дату відмови, мотивовану підставу відмови, порядок оскарження відмови та підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Як вбачається з матеріалів справи, в своєму запиті позивач посилалась на ЗУ «Про звернення громадян», ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином, посилання відповідача на те, що заявником не було чітко зазначено на підставі якого саме Закону він звертається і тому, не було змоги надати повну, обгрунтовану, достовірну відповідь є безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на невизначеність позивачем Закону у поданому інформаційному запиті - не є підставою у ненаданні відповіді.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином апеляційна скарга є обґрунтованою, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03.12.2013р. по справі № 645/9154/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність голови Круглоозерської сільради Кравчика С. П., щодо неналежного розгляду інформаційного запиту та зобов"язати голову Круглоозерської сільради Кравчика С. П. розглянути інформаційний запит відповідно до чинного законодавства.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 03.03.2014 р.