Ухвала суду № 37566429, 06.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кротінов В.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року справа №260/9586/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Старосуда М.І.,

секретар судового засідання Варчук О.М.,

з участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Пліс В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 28 листопада 2013 року у справі № 260/9586/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України Ленінському районі м.Донецька (далі УПФУ в Ленінському районі м. Донецька), в якому просила: визнати неправомірною відмову УПФУ в Ленінському районі Донецької області в перерахунку основної та додаткової пенсії, як вдові ліквідатора аварії на ЧАЕС згідно ст. 52 та ст. 54 п.4 Закону України «Про статус та соціальний захист, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати УПФУ в Ленінському районі м. Донецька провести перерахунок основної та додаткової пенсії як вдові ліквідатора аварії на ЧАЕС, згідно ст.52 та ст. 54 п. 4 Закону України ««Про статус та соціальний захист, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». (а. с. 1, 2).

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 28 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька відмовлено у повному обсязі (а. с. 53-55).

Позивач подала апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просила скасувати постанову суду в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та задовольнити позов у повному обсязі. Зокрема, вважала невірним висновок суду щодо правомірності застосування відповідачем при обчисленні пенсії постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а. с. 60, 61).

Позивач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, наполягали на її задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є вдовою ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 категорії, II - групи інваліда ОСОБА_5, що підтверджено посвідченням № 508902 с від 08.11.2012 року (а. с. 5).

На час звернення до суду з даним позовом - 01.10.2013 року ОСОБА_2 з 22.10.2010 року отримувала пенсію по втраті годувальника на підставі ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( а. с. 118 - 121).

10.09.2013 року ОСОБА_2 звернулася з заявою до УПФУ в Ленінському районі м. Донецька про призначення пенсії за Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку 50% пенсії годувальника, яка обчислюється відповідно до ч.4 ст.54 зазначеного Закону ( а. с. 4, 125).

23.09.2013 року відповідач на заяву позивача надав відповідь, в якій вказав, що для вирішення питання про призначення пенсії на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно надати експертний висновок із встановленням причинного зв'язку смерті годувальника та інвалідністю ( а. с. 5, 126, 127).

Тобто, на дату звернення до суду з позовом, дії відповідача - пенсійного органу щодо не вирішення питання про призначення пенсії за Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були правомірними.

В ході розгляду справи судом першої інстанції позивач надала відповідачу експертний висновок та 14.10.2010 року подала заяву відповідного зразка 14.10.2010 року про перехід на інший вид пенсії, а саме, за Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розпорядженням УПФУ в Ленінському районі м. Донецька від 24.10.2013 року № 168697 ОСОБА_2 призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( а. с. 20, 21, 128 - 131).

Встановлені обставини справи підтверджені матеріалами пенсійних справ позивача та померлого годувальника, оглянутими в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та не спростовувалися позивачем і представником відповідача.

Позивач не погоджується з розрахунком пенсії, зазначеним в розпорядженні відповідача від 24.10.2013 року № 168697, оскільки розмір пенсії обрахований із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, не на підставі ст.54 ч.4 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 50% від восьми мінімальних пенсій за віком.

Спірні відносини між сторонами стосуються пенсійного забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 року ( далі Закон №796), Постановою КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про затвердження порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частинами 1 та 4 ст. 54 Закону №796 визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

В той же час, Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статей 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 від 6 липня 2011 року, якою встановлено зовсім інші розміри основної державної та додаткової пенсії, передбачені ст. ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначена постанова набрала чинності 23.07.2011 року (Урядовий кур'єр вiд 23.07.2011 - № 133).

Таким чином, виплата основної та додаткової пенсії відповідно статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.07.2011 року здійснюються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідні роки.

Крім того, ч. 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийнятою на 2012 рік, встановлено, також зовсім інші розміри основної державної та додаткової пенсії, передбачені ст. ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також встановлено, що у 2013 році положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктами 2 та 3 Рішення Конституційного Суду України від 13.01.2012 року № 3-рп/2012 вирішено наступне:

«2. В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

3. В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19,частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України».

Відповідно до ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року №5515-VI установлено, що у 2013 році норми і положення статті 54 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210. Відповідно до п.2 цього Порядку заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи. Пунктом третім цього Порядку передбачено, що за період роботи менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження. Пунктом 7 передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно ст. 57 Закону України №796 обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Загальний порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.

Відповідно до п.7 зазначеного Порядку до заяви про призначення пенсії додається довідка про заробітну плату за формою, встановленою у додатку 1. Разом з тим, згідно п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Тобто, законом прямо передбачена можливість підтвердження розмірів заробітної плати особи, яка звертається за призначенням пенсії, не тільки довідкою про заробітну плату за встановленою Пенсійним фондом України формою, а й іншими документами первинного обліку, які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати працівнику.

Відповідач обрахував розмір пенсії позивачеві, виходячи з довідок про заробітну плату в зоні ЧАЕС, наявних у пенсійній справі померлого ОСОБА_5, відповідно до яких середньомісячний заробіток за роботу в зоні відчуження померлого годувальника з 01.10.1987 року до 28.10.1987 року складає 2028,32грн., з якого і розрахований основний розмір пенсії позивача, який відповідно до розпорядження пенсійного органу від 24.10.2013 року з 14.10.2013 року становить 1014,16грн. ( 2028,32 х 50%). Крім основного розміру пенсії позивачу нараховується та виплачується 107,28 грн. - щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до постанови КМУ №1210 в розмірі 12% для осіб, що втратили працездатність; 375,48грн. - підвищення подружжю померлих інвалідів війни відповідно до постанови КМУ від 28.12.2011 року №1381 в розмірі 42% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Загальний щомісячний розмір пенсії відповідно до розпорядження пенсійного органу від 24.10.2013 року становить 1496,92грн.

За встановлених обставин справи, які були спірними на час вирішення справи судом першої інстанції, тобто на 28 листопада 2013 року, та з врахуванням вищенаведених норм законів, які регулюють спірні відносини, вимоги позивача до УПФУ в Ленінському районі м.Донецька про нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника у розмірах, встановлених ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 50% восьми мінімальних пенсій за віком не ґрунтуються на чинних нормах законодавства, оскільки з урахуванням вищенаведених правових норм виплата цього виду пенсійного забезпечення здійснюється в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

На підстав вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вирішив спір, тому підстави для скасування постанови відсутні.

В повному обсязі ухвала складена 7 березня 2014 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 28 листопада 2013 року у справі № 260/9586/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

М.І. Старосуд