Вирок № 37565439, 11.03.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/20936/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

з участю прокурора Вовканич С.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

при секретарі Козар Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ужгород, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року, ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, проник у підвальне приміщення АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3, звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав трьохфазний електричний двигун вартістю 486 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

У грудні 2012 року, ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, проник у підвальний гараж АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3, звідки повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав флекс марки «Електра» вартістю 259.74 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

17.02.2013 р., ОСОБА_1, шляхом підбору ключа до вхідних дверей, проник у будинок АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3, звідки повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав золотий ланцюжок 585 проби вагою 1.42 гр., золоту каблучку 585 проби вагою 2.32 гр. та золоту каблучку 585 проби вагою 3.6 гр., загальною вартістю 1810.92 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 01.09.2013 р., ОСОБА_1, шляхом підбору ключа до вхідних дверей, проник у будинок АДРЕСА_2, звідки повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав 600 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 13.09.2013 р., ОСОБА_1 та ОСОБА_7, попередньо змовившись між собою, зайшли на територію приватного підприємства, що розташоване в с. Часлівці, вул. Тракторна, 1, Ужгородського району, яке орендує ОСОБА_4, де шляхом віджиму вікна на одному з приміщень вказаного підприємства обвинувачений проник всередину, звідки повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав перфоратор марки «Einhell ВВН 850/1» (серії Bavaria) вартістю 282 гр., електролобзик марки «Einhell» BJS 750 L (серії Bavaria) вартістю 272 грн., шуруповерт марки «Einhell BCD 18» (серії Bavaria) вартістю 344 грн., електродриль ИЭ 1036Э.01 вартістю 155 грн., флекс марки «MASTERMAX» MAG-1109 вартістю 238 грн. та флекс марки «Einhell» BAG 125 (серії Bavaria) вартістю 203 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1494 грн.

Крім того, 10.06.2012 р., ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, проник у будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_5, звідки повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, з тумбочки у спальній кімнаті викрав 600 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Пояснив, що у травні 2012 року він знаходився у АДРЕСА_2, де проживає його сестра та ОСОБА_3 Вийшовши з будинку він побачив відчиненні двері на підвальному приміщенні будинку. Зайшовши у підвальне приміщення побачив трьохфазний мотор, який вирішив викрасти. Вказаний мотор продав ОСОБА_5 за 150 грн. У грудні 2012 року він знаходився у АДРЕСА_2. Вийшовши з будинку він побачив відчиненні двері на гаражі, що належить ОСОБА_3 та зайшовши у цей гараж побачив на полиці флекс, який вирішив викрасти. Взявши флекс він поніс його до ОСОБА_5, якому продав за 150 грн. У червні 2012 року, через відчиненні вхідні двері, він зайшов у будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, який проживає з ним по сусідству, де з шухляди в одній з кімнат викрав 600 грн. 17.02.2013 р. він побачив не повністю зачинене вікно на підвальному приміщенні АДРЕСА_2. Відчинивши вікно знайшов на ньому ключі від вхідних дверей будинку ОСОБА_3 За допомогою ключів він відчинив вхідні двері та зайшов у будинок ОСОБА_3, де у спальній кімнаті почав відкривати шухляди та шукати якісь речі. У одній із шухляд він знайшов коробку в якій знаходилися золотий ланцюжок та дві золоті каблучки, які вирішив викрасти. Викрадені золоті вироби здав у ломбард та отримав за них 1500 грн. 01.09.2013 р. він прийшов до будинку ОСОБА_3 та за допомогою ключів від вхідних дверей, які знайшов на тому ж самому місці, що і першого разу, зайшов у будинок, де у спальній кімнаті з тумбочки викрав 600 грн. У вересні 2013 р. він працював на приватному підприємстві по вул. Тракторна в с. Часлівці. 13.09.2013 р. попередньо домовившись з ОСОБА_7 вони вирішили викрасти інструменти, які знаходилися в одному з приміщень вказаного підприємства. Зайшовши на територію підприємства, яке не було огороджене, шляхом віджиму вікна, він проник через вікно у приміщення, звідки вони викрали шуруповерт, електролобзик, перфоратор, дриль та два флекси. Вказані викрадені речі ОСОБА_7 продав за 700 грн. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд не позбавляти його волі.

В порядку ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив їх вивчення допитом обвинуваченого та матеріалів справи, які характеризують обвинуваченого як особу. При цьому, судом з'ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого щодо викрадення майна у травні 2012 року з підвального приміщення АДРЕСА_2 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України по кваліфікуючій ознаці - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення, дії щодо викрадення майна у грудні 2012 року з підвального гаражу цього ж будинку та щодо викрадення 10.06.2012 р. грошей з будинку АДРЕСА_1 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України по кваліфікуючій ознаці - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в приміщення. Дії обвинуваченого щодо викрадення 17.02.2013 р. майна та 01.09.2013 р. грошей з АДРЕСА_2 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України по кваліфікуючій ознаці - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло, а дії щодо викрадення 13.09.2013 р. майна з приміщення приватного підприємства, що розташоване в с. Часлівці, вул. Тракторна, 1, слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України по кваліфікуючій ознаці - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує обставини, які його пом'якшують: визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, є молодим за віком. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого суд не знайшов.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які щиро розкаялись у вчиненому та активно сприяли розкриттю злочину.

Враховуючи наведені пом'якшуючі обставини, особу обвинуваченого, тяжкість вчинених ним злочинів, відсутність обставин які обтяжують покарання, його поведінку після вчинення злочинів, а також прохання потерпілих не позбавляти його волі та відсутність у них претензій до нього, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків визначених у ст. 76 КК України. Саме таке покарання, на погляд суду, є необхідними і буде достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільного позову не заявлено.

Судові витрати за проведення дактилоскопічних та товарознавчих експертиз у сумі 1626.8 грн. слід стягнути з обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Тому, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробовуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Закарпатській області (одержувач УК у Ужгород 24060300, код одержувача 38015610, р/р 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016) 1626 (одну тисячу шістсот двадцять шість) гривень 80 копійок.

Речові докази: електродриль ИЭ 1036Э.10 91 10, електролобзик марки «Einhell» BJS 750 L» (серія Bavaria), перфоратор марки «Einhell ВВН 850/1» (серія Bavaria), шуруповерт марки «Einhell BCD 18» (серія Bavaria), флекс марки «MASTERMAX» MAG-1109 та флекс марки «Einhell» BAG 125 (серія Bavaria) - залишити у ОСОБА_4; автомобіль марки «ВАЗ 21033», н/з НОМЕР_1 - залишити у ОСОБА_8.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Головуюча Сарай А.І.