Рішення № 37564451, 05.03.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р.Справа № 5023/086/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Прокурор Київського району м. Харкова , в інтересах держави в особі Публічне АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в о. філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків до ТОВ "С.К.С.М." м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

Прокурор - Панова М.С., посв. № 015274 від 18.02.13 року.

Представник позивача - Шибіка Ю.Г., дов. № 010-01/7568 від 05.11.2013 року.

Представник відповідача - Тітов В.О., дов. від 20.01.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в особі філії АТ Укрексімбанк" в м. Харкові звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "С.К.С.М.", м. Харків (відповідач) про стягнення заборгованості (з урахуванням прийнятих ухвалою господарського суду від 23.12.2013р. уточнень до позовної заяви (вх. № 47493) за кредитним договором №6806К92 від 17.11.2006р.; кредитним договором №68108К42 від 25.06.2008р.; кредитним договором №68108К50 від 28.07.2008р. на загальну суму 22984701,11 грн. та 1230916,51 євро.

Ухвалою господарського суду від 10.01.12р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.01.12р. о 10:40 год.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2012р. провадження у справі зупинено до розгляду господарським судом Харківської області справи №5023/454/12.

Ухвалою господарського суду від 20 листопада 2013р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 02.12.2013р.

Ухвалою господарського суду від 09.12.2013р., за клопотанням представника відповідача, продовжено строк розгляду справи до 08.01.2014р., розгляд справи відкладено на 23.12.2013р. о 12:15 год.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2014р. призначено по справі судову економічну експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса, провадження по справі зупинено на термін проведення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2014р. провадження по справі поновлено, призначено судовий розгляд на 05.03.2014р. об 11:00 год.

У призначеному судовому засіданні 05.03.2014р. прокурор та представник позивача позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

У призначеному судовому засіданні 05.03.2014р. представник відповідача проти позову не заперечував та підтримав подане ним клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення до 31.12.2016р.

У судовому засіданні 05.03.2014р. прокурор та сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши прокурора та представників сторін, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 17.11.2006 року між ВАТ "Укрексімбанк", правонаступником якого на теперішній час є АТ "Укрексімбанк" (позивач), та ТОВ "С.К.С.М." (відповідач) укладено генеральну угоду №6806N4. Відповідно до п. 4.5.1 генеральної угоди загальний ліміт заборгованості не може перевищувати 22 683 000,00 грн.

Відповідно до додатку І до генеральної угоди №6806N4 від 17.11.2006 р. сторонами укладено:

- кредитний договір №6806К92 від 17.11.2006 р. на відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії з 17.11.2006року- 6700000,00грн., з 01.12.2006року-7 000 000,00 грн., кінцевий термін погашення 25.10.2009 р. (далі - Кредитний договір 1).

- кредитний договір №68108К42 від 25.06.2008 р. на відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом 915 000,00 євро, кінцевий термін погашення 24.06.2009 р. (далі - Кредитний договір 2).

- кредитний договір №68108К50 від 28.07.2008 р. на відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом 9 795 000,00 грн. (з урахуванням додаткової угоди №68108К50-1 до кредитного договору №68108К50 від 28.07.2008р.), кінцевий термін погашення 27.07.2009 р. (далі - Кредитний договір 3).

Відповідно до умов п.3.3.1 Кредитного договору 2, Кредитного договору 3 надання кредиту приводилось на підставі наданих відповідачем платіжних доручень та /або реєстрів платежів, та /або листів відповідача, та/або отриманих від відповідача засобами програмно-технічного комплексу БАНК-КЛІЄНТ електронних заяв на перерахування кредитних коштів, відповідно до укладених контрактів, шляхом попередньої оплати, за фактом поставки та у разі необхідності з частковою або повною конвертацією/конверсією кредитних коштів за рахунок відповідача із наступним її зарахуванням на поточний рахунок відповідача у банку, вказаний в п.2.1.11, з метою подальшого перерахування відповідно до умов укладених договорів та на підставі реєстру платежів з метою оплати укладених договорів і рахунків-фактур по системі БАНК-КЛІЄНТ з одночасним утворенням заборгованості за Кредитом на позичкових рахунках відповідача, відкритих згідно п.3.8. цього договору.

Відповідно до умов п.3.3.1 Кредитного договору 1 надання кредиту приводилось на підставі наданих відповідачем платіжних доручень та /або реєстрів платежів, та /або листів відповідача, та/або отриманих від відповідача засобами програмно-технічного комплексу БАНК-КЛІЄНТ електронних заяв на перерахування кредитних коштів у гривні відповідно до умов укладених контрактів, шляхом попередньої оплати, за фактом поставки з метою подальшого перерахування відповідно до умов укладених договорів та на підставі реєстру платежів з метою оплати укладених договорів і рахунків-фактур по системі БАНК-КЛІЄНТ з одночасним утворенням заборгованості за Кредитом на позичкових рахунках відповідача, відкритих згідно п.3.8. цього договору.

На підтвердження видачі кредитних коштів позивачем надано суду документи, що підтверджують перерахування відповідачу кредитних коштів у межах ліміту кредитних ліній за Кредитним договором 1, Кредитним договором 2, Кредитним договором 3, а саме довідки по рахунках відповідача (т. 1, а.с. 77-144) та копії заяв на перерахування кредитних коштів від ТОВ "С.К.С.М." (т. 2, а.с. 26-150, т. 3).

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за Кредитними договорами належним чином.

Відповідно до п.п.3.4.1. Кредитного договору 1, Кредитного договору 2, Кредитного договору 3, відповідач взяв на себе обов'язок погасити кредит у валюті кредиту на рахунок вказаний у п.3.8. цього договору в строк, зазначений в п.3.2. цього договору згідно з графіком зниження ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень відповідача. Строки, передбачені графіком зниження ліміту заборгованості, є обов'язковими.

У відповідності до п.3.5.1. Кредитного договору 1, в редакції додаткової угоди №6806К92-5, відповідач сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі зазначеному в п.3.2. цього договору, у валюті кредиту. Банк щомісяця нараховує проценти на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту. Банк надає відповідачу розрахунок суму процентів не пізніше 25 числа кожного місяця або, у разі якщо 25 число місяця є вихідним або святковим днем , не пізніше попереднього банківського дня. Проценти зазначені в розрахунку, підлягають сплаті у валюті кредиту не пізніше останнього банківського дня кожного місяця (у січні до 15 числа) на рахунок зазначений в п.3.8. цього договору .

У відповідності до п.3.5.1. Кредитного договору 2, Кредитного договору 3 відповідач сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі зазначеному в п.3.2.5. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок зазначений в п.3.8. цього договору .

П. 4.1.1. Кредитного договору 1 передбачено обов'язок відповідача сплатити плату за управлінням кредитом у розмірі 0,02% від ліміту кредитної лінії, щомісячно.

П. 4.1.1. Кредитного договору 2 передбачено обов'язок відповідача сплатити плату за управлінням кредитом у розмірі 0,03% від ліміту заборгованості, щомісячно.

П. 4.1.1. Кредитного договору 3 передбачено обов'язок відповідача сплатити плату за управлінням кредитом у розмірі 0,03% від ліміту заборгованості, пропорційно кількості днів у відповідному періоді.

П. 4.1.2. Кредитного договору 1 передбачено обов'язок відповідача сплатити плату за зміну умов договору (за ініціативою Позичальника) у розмірі, зазначеному в п.3.2. цього Договору, за кожну зміну на рахунок вказаний в п.3.8. цього договору, протягом 10 днів з дати внесення змін.

П.4.1.3 Кредитного договору 2 та Кредитного договору 3 передбачено обов'язок відповідача сплатити плату за зміну умов договору (за ініціативою Позичальника) у розмірі, зазначеному в п.3.2. цього Договору, за кожну зміну на рахунок вказаний в п.3.8. цього договору, протягом 10 днів з дати виставлення рахунку фактури.

П.4.1.2 Кредитного договору 2 та Кредитного договору 3 передбачено обов'язок відповідача сплатити плату за зобов'язання у розмірі, зазначеному в п.3.2.8 (комісія на невикористану частину кредитної лінії), порядок сплати визначено в п.7.4.

Відповідно до п. 7.2., 3.4.1., 3.5.1., 3.2. Кредитного договору 1, Кредитного договору 2, Кредитного договору 3, у разі невиконання відповідачем зобов'язань з погашення кредиту та сплати процентів він сплачує банкові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 05.12.2013 року, наданому до заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 47493), відповідач припинив виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором 1 з квітня 2009 року, за Кредитним договором 2 з лютого 2009 року, за Кредитним договором 3 з березня 2009 року.

Як свідчать матеріали справи, АТ «Укрексімбанк» філія в м. Харкові за вих. №068-07/1102 від 09.03.2010року направлено відповідачу повідомлення про наявність простроченої кредитної заборгованості за Кредитними договорами.

Проте, як зазначив позивач, зобов'язання відповідача за Кредитними договорами до теперішнього часу залишається невиконаним, внаслідок чого прострочена заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.12.2013р. становить 22984701,11грн. та 1230916,51 євро, в тому числі:

1. кредитний договір № 6806К92 від 17.11.2006р.

- сума заборгованості за кредитом - 6997427,73 грн.

- сума заборгованості за процентами - 3419142,43 грн.

- заборгованість за комісіями-9620,16 грн.

- пеня - 32,78 грн.

2. кредитний договір № 68108К42 від 25.06.2008 р.

- сума заборгованості за кредитом - 915000,00 євро

- сума заборгованості за процентами - 315916,51 євро

- заборгованість за комісіями-11081,72 грн.

- пеня - 558,50грн.

3. кредитний договір №68108К50 від 28.07.2008р.

- сума заборгованості за кредитом - 8374736,98 грн.

- сума заборгованості за процентами - 4153726,73 грн.

- заборгованість за комісіями-18361,29 грн.

- пеня -12,79 грн.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за кредитним договором №6806К92 від 17.11.2006р.; кредитним договором №68108К42 від 25.06.2008р.; кредитним договором №68108К50 від 28.07.2008р. щодо вчасного повернення грошових коштів і стало підставою для звернення прокурора Київського району м. Харкова в особі ПАТ "Укрексімбанк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України договори (кредитний та іпотечний) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін неповно та несвоєчасно виконав своє зобов'язання за Кредитними договорами, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором №6806К92 від 17.11.2006р.; кредитним договором №68108К42 від 25.06.2008р.; кредитним договором №68108К50 від 28.07.2008р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, які б підтверджували сплату заборгованості по кредитам та по відсоткам по кредитним договорам, а також про сплату комісій банку, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині стягнення боргу за кредитним договором №6806К92 від 17.11.2006р.: за кредитом у сумі 6997427,73 грн., за процентами у сумі 3419142,43 грн., за комісіями у сумі 9620,16 грн., за кредитним договором №68108К42 від 25.06.2008р.: за кредитом у сумі 915000,00 євро, за процентами у сумі 315916,51 євро, за комісіями у сумі 11081,72 грн.; за кредитним договором №68108К50 від 28.07.2008р.: за кредитом у сумі 8374736,98 грн., за процентами у сумі 4153726,73 грн., за комісіями у сумі 18361,29 грн., правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.2., 3.4.1., 3.5.1., 3.2. Кредитного договору 1, Кредитного договору 2, Кредитного договору 3, у разі невиконання відповідачем зобов'язань з погашення кредиту та сплати процентів він сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачем зроблено розрахунок суми пені, який доданий до заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до якого сума пені нарахована позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на заборгованість по процентам за користування кредитом.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені за кредитним договором №68108К50 від 28.07.2008р. у сумі 12,79 грн., за кредитним договором №6806К92 від 17.11.2006р. у сумі 32,78 грн., за кредитним договором №68108К42 від 25.06.2008 р. у сумі 558,50 грн. та у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду до 31.12.2016року, вислухавши позицію представника Позивача, який заперечує проти задоволення зазначеного клопотання відповідача, суд вважає можливим застосувати положення частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 6 частини першої статті 83, частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи, господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами і доповненнями), відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

У п. 7.2. вказаної Постанови визначено, що підставою для відстрочки можуть конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Винятковість таких обставин встановлюється судом в кожному конкретному випадку.

Надання відстрочки виконання рішення є правом господарського суду. Закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України. Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

В обґрунтування клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду, представник відповідача посилається на важкий фінансовий стан підприємства відповідача, надкритичну неплатоспроможність відповідача, неможливість негайного виконання судового рішення в повному обсязі (або частково) за рахунок власних обігових коштів, ускладнення виконання рішення суду наявністю у відповідача заборгованості по рішенням суду та перед бюджетом у загальній сумі понад 6,6 млн.грн. у складі поточних зобов'язань (кредиторської заборгованості) у сумі понад 44,2 млн.грн. з урахуванням черговості платежів згідно з вимогами законодавства, загрозою банкрутства і ліквідації відповідача у разі примусового стягнення суми заборгованості і звернення стягнення на цілісний майновий комплекс, можливістю збереження відповідача, як суб'єкта господарювання у випадку продовження ним виробничої діяльності в межах існуючого цілісного майнового комплексу, внаслідок реалізації Бізнес - плану у 2014-2016 роках та виконання укладених генеральних угод про співробітництво; можливістю внаслідок реалізації Бізнес-плану погасити заборгованість перед АТ «Укрексімбанк» в IV кварталі 2016року за рахунок власних коштів та позикових коштів.

Відповідач, зокрема, вказує на те, що основним видом діяльності ТОВ «С.К.С.М.» з моменту його заснування і на сьогоднішній день є виробництво будівельних матеріалів, зокрема бетонних і залізобетонних виробів широкої номенклатури. Господарська діяльність проводиться відповідачем на базі цілісного майнового комплексу, що розташований у м. Харкові по вул.Енергетичній, 18, який було протягом 2006-2008 років модернізовано в тому числі за рахунок кредитних коштів АТ «Укрексімбанк». Проте внаслідок кризи в будівельній галузі, попит на продукцію відповідача різко впав, знизилася рентабельність виробництва, з 2009 року господарська діяльність відповідача є збитковою.

В підтвердження заявленого клопотання до матеріалів справи відповідачем надано докази, які на його думку, об'єктивно свідчать про дійсний фінансовий стан і про неможливість виконання рішення інакше, ніж за умов відстрочки, а саме документи фінансової звітності (баланси підприємства (форма N 1), звіт про фінансові результати (форма N 2) за 9 місяців 2011 року, 2011 рік, 9 місяців 2012 року, 2012 рік, та 9 місяців 2013 року.

Фінансова звітність відповідача у складі балансу підприємства станом на 30.09.2013 року і звіту про фінансовий результат за 9 місяців 2013 року були предметом огляду ТОВ «Міжрегіональна аудиторська фірма «Експертиза», за її висновками, що містяться у «Звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації ТОВ «С.К.С.М.»» вони визнанні достовірними.

Також відповідачем надано «Звіт з аналізу фінансового стану ТОВ «С.К.С.М.» за період за 01.01.2011р. по 30.09.2013 р. та прогнозного фінансового стану ТОВ «С.К.С.М.» за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки» ТОВ «Аудиторська фірма «Харків» від 17.12.2013 року, згідно загальних висновків якого:

1. Показники ліквідності підприємства знаходились нижче нормативного значення, що свідчить про неможливість своєчасно погасити поточні зобов'язання, які виникають у ході операційної діяльності.

2. Власні оборотні активи підприємства мають від'ємне значення, що свідчить про їх недостатність для стабільного функціонування підприємства. Станом на 30.09.2013 року на кожну гривню поточних зобов'язань підприємство має активів на 0,20 грн.

3. Аналіз платоспроможності показав, що протягом 2011 -2012 років спостерігається зростання долі позикових коштів у балансі підприємства. На протязі 2011р.-9 міс 2013 р. підприємство поступово втрачає фінансову стійкість та здатність погасити свою короткострокову кредиторську заборгованість у випадку пред'явлення всіх вимог з боку кредиторів одночасно.

4. Від'ємний результат поточної платоспроможності свідчить про недостатність у підприємства ліквідних активів для виконання своїх грошових зобов'язань перед кредиторами в поточному періоді.

5. Розрахунок показників ділової активності свідчить про покращення роботи підприємства за 9 місяців 2013 року. Однак, за результатами роботи підприємства за 2013 рік порівняно з аналогічним періодом 2012 року чистий збиток збільшився на 78%.

6. За період роботи з 01.01.2011 р. по 30.09.2013 р. підприємство отримало збитки в розмірі 26026 тис.грн. Однією з причин цього є не висока ділова активність підприємства в зазначеному періоді та від'ємна рентабельність послуг, які надає підприємство. Основна сума збитків була отримана підприємством в 2013 році за рахунок зростання інших операційних витрат.

7. Власний капітал підприємства має позитивне значення, та складає 20% балансу, доля основних засобів (залишкова вартість) в балансі складає 58,7%, що може свідчити про наявність у підприємства ресурсів для подальшого функціонування в разі підвищення ділової активності та реструктуризації існуючої заборгованості.

Таким чином, аналіз звіту форми 1 "Баланс підприємства", станом на 30.09.2013року показує, що активи ТОВ «С.К.С.М.» мають наступну структуру:

- необоротні активи - 78511 тис. грн.;

- оборотні активи - 11823 тис. грн., в т.ч. грошові кошти - 15 тис. грн., баланс - 90334 тис. грн.

Згідно висновку судово-економічної експертизи за №293 від 03.02.2014 р., яка проводилась ХНДІСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса на виконання ухвали суду у даній справі від 23.12.2013року, було встановлено, що:

1. Загальні висновки за період 2011р.- 9міс. 2013року ТОВ «Аудиторська фірма Харків» про те, що аналіз фінансового-господарського стану ТОВ «С.К.С.М.» свідчить про відсутність у підприємства станом на 30.09.2013року можливості своєчасно погасити існуючу кредиторську заборгованість, основну суму якої складають банківські кредити у сумі 36,3млн.грн., видані ПАТ «Укрексімбанк» без реалізації в поточному періоді необоротних активів (основних засобів, що входять до цілісного майнового комплексу та довгострокової дебіторської заборгованості у сумі 23234тис.грн., в тому числі 20млн.грн. зі строком погашення до 30.12.2016р., 3234тис.грн. зі строком погашення до 21.12.2022р.) документально підтверджується.

2. Наявність можливості ТОВ «С.К.С.М.» виплатити в повному обсязі або частково заборгованість АТ «Укрексімбанк» за рахунок власних оборотних коштів з урахуванням черговості платежів згідно з вимогами законодавства виходячи з даних балансу ТОВ «С.К.С.М.» станом на 30.09.2013 року документально не підтверджується.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Висновок експерта повинен бути оголошений у судовому засіданні та досліджений разом з іншими доказами. Дослідження висновку експерта - це процесуальна дія, спрямована на одержання з висновку експерта відомостей про факти судом і доведення їх до сприйняття учасників процесу. Суд зобов'язаний особисто сприйняти наданий йому висновок експерта з метою його правильної оцінки при винесенні рішення.

Висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів.

Враховуючи зміст правових норм ст.ст. 33, 34, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає надані відповідачем докази належними та допустимими у даній справі, що підтверджують певні обставини.

Суд вважає, що відповідачем доведено факт ускладнення виконання рішення у даній справі внаслідок зазначених в клопотанні обставин; факт відсутності у відповідача в належній кількості обігових коштів, які б дали змогу забезпечити своєчасне та повне виконання рішення суду по даній справі в добровільному порядку шляхом сплати АТ «Укрексімбанк» грошових коштів. Виконання судового рішення у справі шляхом реалізації в поточному періоді необоротних активів (основних засобів, що входять до цілісного майнового комплексу та довгострокової дебіторської заборгованості) створює наявну загрозу банкрутства відповідача.

В підтвердження заявленого клопотання до матеріалів справи відповідачем надано докази, які на його думку, свідчать про реальні заходи, які дозволять виконати рішення суду про стягнення заборгованості у разі надання відстрочки, а саме «Бізнес - план виходу з кризи та поліпшення платоспроможності на період 2014-2016роки», укладенні на його виконання генеральні угоди про співробітництво з ТОВ «ВСП Констракшн», ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «Еталон», СТ «ЖБК «Авантаж» та СК «Престиж», договори з ТОВ «Рокформаркет», генеральна угода з ТОВ «ДАП ІНВЕСТІМЕНТ ЛІМІТЕД».

Так, зокрема, Бізнес-планом передбачено вихід з кризи і поліпшення платоспроможності ТОВ «С.К.С.М.» за рахунок збільшення обсягу випуску товарної продукції шляхом реалізації інвестиційних проектів з освоєння нової продукції та просування традиційних товарів на ринку Харківського регіону. Термін реалізації проекту: три роки. Планований середньорічний обсяг виробництва: не менше 25 млн. грн. Рівень рентабельності: не менше 9 %.

Згідно з Бізнес-планом реалізуючи бізнес стратегію диверсифікації виробництва для збільшення ринкової частки в будівельній галузі, прийнято рішення щодо збільшення обсягу виробництва за рахунок участі у міській програмі реконструкції трамвайних переїздів, що буде здійснюватись в рамках генеральної угоди про співробітництво укладеної 19.08.2013 року з ТОВ «ВСП Констракшн», організації виробництва переднапружених дорожніх плит, що буде здійснюватись в рамках генеральної угоди про співробітництво укладеної 22.08.2013 року з ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «Еталон», співпраці з цивільного будівництва, що буде здійснюватись в рамках генеральної угоди про співробітництво укладеної 05.09.2013 року з СТ «ЖБК «Авантаж» та СК «Престиж», збільшення досягнутого рівня сегмента ринку виробництва бетону і ЗБВ в Харківському регіоні. Даний проект передбачає використання наявних виробничих потужностей із залученням додаткового обладнання учасників проекту, а також створення 53-х додаткових робочих місць.

Аналіз наданих відповідачем генеральних угод про співробітництво свідчить про те, що програми співробітництва розраховані на 2014-2016 роки, сторони будуть спільно і узгоджено реалізувати окремі проекти внаслідок яких відповідач буде виробляти будівельні матеріали необхідних для реалізації конкретного проекту. Фінансування проектів в частині підготовки виробництва здійснюватиметься за рахунок замовників з наступним заліком фактичних витрат замовників в рахунок розрахунків із відповідачем за виготовлену і поставлену продукцію, також замовникам будуть надаватися відповідачу давальницькі матеріали (сировина), необхідні для виготовлення будівельних матеріалів.

Згідно п.6.7. Бізнес-плану сума боргу відповідача перед АТ «Укрексімбанк» врахована по курсу НБУ для євро на 05.12.2013року у розмірі 36 357 483,93грн. Бізнес - планом передбачено погашення боргу перед АТ «Укрексімбанк» в повному обсязі в IV кварталі 2016 року, тому враховано ризик підвищення курсу євро за три роки шляхом застосування прогнозного коефіцієнта 4,1845% і сума боргу в IV кварталі 2016 визначена у розмірі 36 917 069,42грн.

Згідно р.6.7. Бізнес-плану погашення боргу АТ «Укрексімбанк» заплановано провести в IV кварталі 2016року, як за рахунок власних, так і за рахунок позикових коштів, а саме:

- 22 млн. грн. буде сплачено за рахунок власних коштів, з яких 20 млн. грн. планове надходження довгострокової дебіторської заборгованості з боку ТОВ «Рокформаркет» в установлені договорами строки і 2млн.грн. оплачується за рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні ТОВ «С.К.С.М.»;

- 15 млн. грн. буде сплачено за рахунок позикових коштів, що будуть надані відповідачу ТОВ «ДАП ІНВЕСТІМЕНТ ЛІМІТЕД» до 31.12.2016р. з терміном повернення до 31.12.2020р. відповідно до умов Генеральної угоди від 20.11.2013р. При цьому позика буде видана, як цільова для погашення заборгованості ТОВ «С.К.С.М.» перед АТ «Укрексімбанк». Умовою видачі позики є самостійне погашення відповідачем боргу перед АТ «Укрексімбанк » у розмірі 22 млн. грн. згідно Бізнес -плану.

Прогнозна фінансова інформація, яка наведена в «Плані руху грошових коштів ТОВ «С.К.С.М.» на період 01.01.2014року-30.12.2016року», який є додатком до Бізнес-плану та «Прогнозному балансі ТОВ «С.К.С.М.» станом на 31.12.2016року» була перевірена ТОВ «Аудиторська фірма «Харків», про що складено аудиторський звіт, за висновками якого існує вірогідність, що при реалізації «Бізнес - плану виходу з кризи та поліпшення платоспроможності ТОВ «С.К.С.М.» на період 2014-2016 роки» ТОВ «С.К.С.М.» погасить існуючу заборгованість за банківськими кредитами.

Згідно висновку судово-економічної експертизи за №293 від 03.02.2014 р., яка проводилась ХНДІСЕ ім. Засл. проф. Бокаріуса, на виконання ухвали суду у даній справі від 23.12.2013року, було встановлено, що:

1. Висновки аудиторського звіту ТОВ «Аудиторська фірма Харків» щодо перевірки прогнозної фінансової інформації, яка наведена в «Плані руху грошових коштів ТОВ «С.К.С.М.» на період 01.01.2014 року - 30.12.2016 року» та в «Прогнозному балансі ТОВ «С.К.С.М.» станом на 31.12.2016року» в частині їх складання з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні, та в частині припущення, що ТОВ «С.К.С.М.» реалізує вищенаведений план і до 31.12.2016року виконає зобов'язання щодо погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ «Укрексімбанк» у сумі 36 917 069,42 грн., за винятком того, що у розрахунках не враховані ризики коливання валютного курсу євро (за межами 4,1845% передбачених Бізнес-планом) підтверджуються наданими на дослідження документами.

Враховуючи зміст правових норм ст.ст. 33, 34, 42, 43, 42 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає надані відповідачем докази належними та допустимими у даній справі, що підтверджують певні обставини.

З наданих доказів вбачається, що відповідач не ухиляється від виконання прийнятих на себе зобов'язань перед АТ «Укрексімбанк» та намагається знайти шляхи для їх виконання, також надані докази свідчать, що обставини, що зумовили відстрочку виконання рішення, будуть усунуті після закінчення строку такого відстрочення і в результаті реалізації запланованих заходів ТОВ «С.К.С.М.» матиме реальну можливість виконати рішення суду добровільно без нанесення шкоди його діяльності, тоді як інтереси позивача в цей період є захищеними знаходженням в іпотеці у АТ «Укрексімбанк» цілісного майнового комплексу відповідача згідно іпотечного договору №6806Z290 від 17.11.2006року.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви відповідача про відстрочку виконання рішення до 31.12.2016року, господарський суд встановив, що вищевказані обставини в своїй сукупності є вийнятковою ситуацією, наявність якої дає достатні підстави для застосування господарським судом, передбаченого ст. 83 Господарського процесуального кодексу України права на надання відстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 204, 257, 258, 266, 509, 525, 526, 546, 548, 549, 598, 599, 610-612, 625, 626, 627, 628, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193, 198, 202, 216, 232, 343, 345, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 41, 43, 44-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "С.К.С.М." (м. Харків, вул. Енергетична, 18, код ЄДРПОУ 31797878) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Харкові, МФО 351618, ідентифікаційний код 19362160) суму заборгованості за кредитними договорами в розмірі - 22984701,11 грн. та 1230916,51 євро.

Стягнути Товариства з обмежено відповідальністю "С.К.С.М." (м. Харків, вул. Енергетична, 18, код ЄДРПОУ 31797878) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код платника 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - судовий збір в розмірі 64380,00грн.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від05.03.2014р. по справі № 5023/086/12 до 31 грудня 2016 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.03.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 5023/086/12