Рішення № 37564295, 04.02.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/57/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2014 Справа № 908/3796/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3796/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив", м. Мелітополь

до відповідача: Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь

про розірвання договору № 4-ВК від 02.01.13 р.

за зустрічним позовом: Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив", м. Мелітополь

про стягнення 62987,97 грн.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом - Шокарева Г.О., довіреність № 964 від 12.12.13 р

- Кашуба В.І., довіреність від 01.09.13 р.

- Дубінін Д.Г., довіреність № 965 від 12.12.13 р.

від відповідача за первісним позовом - Бабков Д.Ю., довіреність № 08/01 від 08.01.14 р.

- Ковальова І.О., довіреність № 01/01 від 20.01.14 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.01.2014 року за клопотанням представників сторін строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 04.02.2014 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житломасив" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області про розірвання договору № 4-ВК від 02.01.13 р.

Представники позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач по справі за первісним позовом - Комунальне підприємство "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, надав суду, в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, з огляду на наступне:

- зазначає, що умовами укладеного між сторонами у справі договору № 4-ВК від 02.01.13р. про надання послуг не передбачено його розірвання в односторонньому порядку;

- позивачем не доведено визначені законодавством та договором підстави для його розірвання;

- обставини, на які позивач посилається в якості підстав для розірвання договору, не є такими в розумінні умов договору, не є істотно зміненими, оскільки не відповідають вимогам ст. ст. 651, 652 ЦК України, ст. ст. 188, 206 ГК України;

- відсутні будь-які докази того, що позивач позбавляється чогось, що він розраховував отримати при укладенні договору. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

До початку розгляду спору по суті Комунальне підприємство "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив" в порядку ст. 60 ГПК України, із зустрічним позовом про стягнення боргу за Договором № 4-ВК від 02.01.13 р. в сумі 62987,97 грн. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2013 року зустрічний позов був прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши оцінку письмовим поясненням сторін, запереченням позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовами, норму права, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд встановив:

Первісний позов мотивовано тим, що 02.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житломасив", далі Замовник, та Комунальним підприємством "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, далі Виконавець, укладено договір про надання послуг № 4-ВК (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надати наступні послуги: перевірка вентиляційних каналів в житловому фонді, що знаходиться в управлінні Замовника, за наданим Замовником графіком, та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. - 3.2. Договору вартість послуг Виконавця становить 26428 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять вісім) гривень на місяць. Оплата вартості послуг Виконавця здійснюється на підставі актів про надані послуги. Підписання Замовником акту про надані послуги є підтвердженням відсутності претензій до Виконавця з його боку.

Згідно з п. 4.2. Договору Замовник зобов'язаний оплачувати послуги, на умовах та в порядку, визначеному в п. 3 Договору, приймати від Виконавця послуги, які надаються відповідно до цього Договору. Також цим пунктом договору передбачено право Замовника відмовитися від прийняття результатів наданих послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам договору і вимагати від Виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання Виконавцем взятих на себе обов'язків.

Умовами п. 6.1. Договору визначено, що він набирає чинності з 02.01.2013 року і діє до 31.12.2013 року. Договір вважається таким, що продовжений на один рік, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Відповідно до п. 6.2. Договору умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу.

Згідно з п. 6.3. Договору він може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін.

Пунктом 6.6. Договору визначено, що у випадках, не передбачених умовами цього договору, сторони керуються нормами діючого законодавства.

Позивач в позові вказує, що його фінансовий стан нерозривно пов'язаний з надходженням платежів від споживачів та фінансування державою пільг та житлових субсидій, які безпосередньо надходять від Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, з яким позивачем укладений договір на фінансування пільг та субсидій для населення № 33 від 02.01.2013р. Відсутність фінансування пільг та субсидій в серпні та вересні 2013 року, і як наслідок наявність значної суми боргу вищевказаного Управління праці та соціального захисту населення перед позивачем, призвело до неможливості виконання останнім умов договору про надання послуг, укладеного з відповідачем. Вважає, що таким чином істотно змінилися обставини, якими сторони керувались при укладенні договору, та можуть поставити під загрозу його виконання з боку позивача. Також зазначає, що на листи щодо розірвання договору відповідач не дав згоди у зв'язку з наявністю заборгованості позивача за отримані послуги. Крім того, позивач зауважує, що ТОВ «Житломасив» отримало свідоцтво про атестацію, згідно якого може проводити роботи з перевірки димовивідних та вентиляційних каналів, та з вересня 2013 року не потребує надання цих послуг відповідачем за договором. Просить, посилаючись на ст. 652 ЦК України та ст. 188 ГК України, розірвати договір.

Зустрічний позов мотивовано тим, що відповідач, порушуючи свої зобов'язання за договором про надання послуг № 4-ВК від 02.01.2013 року, не здійснив оплату послуг за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року включно, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 62987,97 грн., яку позивач намагається стягнути. Також вказує, що послуги за договором в період з серпня по жовтень 2013 року надавалися Товариству з обмеженою відповідальністю «Житломасив» згідно з графіком робіт, затвердженим та погодженим із замовником.

Відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житломасив" надав суду письмові пояснення на зустрічний позов, в яких проти останнього заперечує, з огляду на наступне:

- КП «Житломасив» Мелітопольської міської ради не мало правових підстав для проведення робіт з перевірки вентиляційних каналів у вересні, жовтні, листопаді 2013 року,

оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Житломасив» ці послуги не замовлялись та завдання виконувати ці послуги не надавалось, тому акти виконаних робіт за вказаний період були повернуті без підпису;

- надані акти перевірки технічного стану димових і вентиляційних каналів за вересень, жовтень, листопад 2013 року не можуть свідчити про виконані роботи, тобто не є доказами виконання робіт. Крім того, по деяких будинках акти перевірки технічного стану взагалі відсутні, тобто перевірка не проводилась;

- роботи за зазначений період, виконувались із порушенням вимог підпунктів 4.5.21 та 4.6.22 пункту 4.5. Правил безпеки систем газопостачання, а саме те, що перевірка каналів проводилась без участі представника ЖЕО та власників будинків;

- КП «Житломасив» Мелітопольської міської ради не виконувались умови договору щодо виконання об'єму робіт, оскільки роботи згідно актів за вересень - листопад 2013 року виконані на суму, яка є меншою за суму, встановлену умовами договору про надання послуг.

Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між суб'єктами господарювання укладено договір про надання послуг. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639,759, 901 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 907 ЦК України врегульоване питання розірвання договору про надання послуг, а саме зазначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Наданий позивачем за первісним позовом до матеріалів справи лист № 923 від 28.11.2013 року про відмову від договору суд не приймає до уваги в якості доказу, який підтверджує припинення договірних правовідносин між сторонами, та не розцінює його в якості односторонньої відмови від договору в розумінні положень ЦК України, оскільки за його змістом позивач фактично відмовився від договору в частині продовження строку його дії на наступний рік. Так, умовами п. 6.1. сторони диспозитивнно визначили, що право сторони на відмову від договору передбачене лише стосовно продовження строку його дії.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи відсутність у договорі умов про односторонню відмову від договору до закінчення строку його дії, а також відсутність підстав, встановлених ЦК України для такої відмови. Відтак, договір про надання послуг є діючим до 31.12.2013 року включно.

Стаття 651 ЦК України містить підстави для зміни та розірвання договору, а саме:

Ш за згодою сторін;

Ш за рішенням суду у разі порушення істотних умов договору;

Ш у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України передбачена ще одна підстава для розірвання або зміни договору, а саме: за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При цьому в цій статті також визначено, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частина 2 ст. 652 ЦК України передбачає можливість розірвання або зміни договору за рішенням суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення його у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, за наявності одночасно таких умов, а саме:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Існування одночасно вищезазначених умов відповідно до ст. 652 ЦК України є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні договору, достатніх для його розірвання або зміни та вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.

За змістом першої умови зміна обставин повинна мати місце або стати відомою сторонам після укладення договору. Проте, посилання позивача на залежність виконання зобов'язань за договором про надання послуг від надходження платежів від споживачів та фінансування державою пільг, житлових субсидій є некоректним та безпідставним з огляду на наступне. По-перше, умови договору про надання послуг взагалі не містять жодних положень про те, що оплата наданих послуг позивачем здійснюється за рахунок фінансованих державою пільг та житлових субсидій. По-друге, договір про фінансування пільг та субсидій для населення був укладений позивачем з Управлінням праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради, 2 січня 2013 року, тобто в той же день, що і договір про надання послуг. Отже, на момент укладання договору про надання послуг позивач знав та міг прийняти до уваги обставини, пов'язані зі своїм фінансуванням. По-третє, позивач, підписуючи договір про надання послуг, погодився на його умови, в тому числі з його ціною, а отже розраховував на те, що зможе розрахуватися за надані послуги за рахунок власних коштів.

Враховуючи викладене, перша умова, передбачена ч. 2 ст. 652 ЦК України, в даній справі відсутня.

Друга умова передбачає, що зміна обставин відбулася у зв'язку з причинами, які не могли стороною бути розумно прийняті до уваги та які сторона не могла усунути, тобто ці причини не залежали від її волі. Суд зауважує, що питання щодо виконання позивачем умов договору про надання послуг, враховуючи проблеми з його фінансуванням за допомогою пільг та субсидій, могло бути вирішено разом з відповідачем шляхом проведення переговорів та можливо наданням відстрочки оплати послуг, тобто позивач міг усунути ці причини. Щодо посилання на отримання свідоцтва про атестацію, згідно якого позивач може самостійно проводити роботи з перевірки димовивідних та вентиляційних каналів, суд вважає, що даний факт позивач створив свідомо своїми діями. Отже, даний факт не може бути розцінений як причина, оскільки остання виникає незалежно від волі сторони.

Із вищезазначеного вбачається, що друга умова також відсутня.

Стосовно третьої умови суд дійшов висновку, що вона також відсутня, виходячи з наступного. Виконання договору сторонами у справі ніяким чином не порушило б майнові інтереси сторін, оскільки позивач за договором отримував послуги, а відповідач отримував би оплату за надані послуги. Тобто сторони отримували те, на що вони розраховували при укладенні договору.

Відсутня і четверта умова, передбачена ч. 2 ст. 652 ЦК України, оскільки договором взагалі не врегульовано питання про те, що хто із сторін несе ризик зміни обставин, а також із змісту зобов'язання це не вбачається.

Таким чином, враховуючи відсутність всіх умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, які є достатніми критеріями для розірвання договору згідно цієї статті Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстави для розірвання договору, а саме відсутність істотної зміни обставин.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за первісним позовом не доведено суду наявність істотної зміни обставин, з якою закон пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України.

За таких обставин, у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив" до Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області про розірвання договору № 4-ВК від 02.01.2013 року слід відмовити.

Щодо вимог Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області за зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив" боргу за Договором № 4-ВК від 02.01.13 р. в сумі 62987,97 грн., суд зазначає наступне.

Так, на виконання умов договору позивачем за зустрічним позовом були виконані роботи за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року включно на загальну суму 62987,97 грн., та були складені акти здачі-прийомки виконаних робіт, а саме:

- акт № 6714 від 30.09.2013 року на суму 19526,48 грн.;

- акт № 6801 від 31.10.2013 року на суму 22507,79 грн.;

- акт № 6977 від 05.12.2013 року на суму 20953,70 грн.

На оплату виконаних робіт позивачем були виписані наступні рахунки: № 5920 від 30.09.2013р., № 5980 від 31.10.2013р., № 6114 від 05.12.2013р.

Матеріали справи свідчать, що вищезазначені акти здачі-прийомки виконаних робіт відповідачем за зустрічним позовом не підписані.

В підтвердження виконання робіт за договором за вищевказаний період позивачем також надано до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт за період з вересня по листопад 2013 року, в яких зазначені об'єкти, на яких здійснювалась перевірка вентиляційних каналів у житловому фонді ТОВ «Житломасив», та акти перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів по кожному об'єкту окремо. Крім того, до матеріалів справи долучені листки контролю технічного огляду димових та вентиляційних каналів разом з відомостями перевірки, в яких є підписи жильців по кожному об'єкту в підтвердження проведення перевірки.

Втім, відповідачем не виконані договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого за ним рахується борг за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року в сумі 62987,97 грн., який позивач намагається стягнути.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем за зустрічним позовом доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати наданих послуг та наявність заборгованості в сумі 62987,97 грн., що підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт та актами перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів, відомостями перевірки вентиляційних каналів. Відповідач доказів оплати боргу суду не надав.

Стосовно заперечень відповідача проти виконання робіт у вересні, жовтні та листопаді 2013 року, суд вважає зазначити наступне.

Посилання відповідача про те, що роботи з перевірки вентиляційних каналів за спірний період здійснені ним самостійно є необґрунтованими, та недоведеним, оскільки доказів виконання робіт саме відповідачем до матеріалів справи не додано. При цьому, зобов'язання за договором № 4-ВК від 02.01.2013 року не припинилися виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи письмову відмову Комунального підприємства «Житломасив» від розірвання договору, викладену в листі № 1172 від 05.09.2013 року, а також умови пункту 6.1. щодо строку дії договору, договір є діючим до 31.12.2013 року включно. Отже, зобов'язання за даним договором, які виникли до 31.12.2013 року, повинні виконуватися сторонами в повному обсязі. Зокрема, послуги за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року, надані позивачем за зустрічним позовом у відповідності з умовами договору під час строку його дії, тому заперечення з боку відповідача щодо не замовлення цих послуг та щодо безпідставності їх надання є необґрунтованими. Зобов'язання щодо оплати цих послуг повинні виконуватися відповідачем з огляду на те, що послуги надані в період дії договору.

Посилання ТОВ «Житломасив» на відсутність завдань щодо перевірки Виконавцем вентиляційних каналів спростовується матеріалами справи, зокрема підписаним між сторонами графіком перевірки вентиляційних каналів, складеному на 2013 рік, про що зазначено у п. 2 Договору.

Щодо заперечень відповідача про те, що акти перевірки технічного стану вентиляційних каналів не є доказами виконання робіт, а роботи виконані з порушенням вимог підпунктів 4.5.21 та 4.6.22 пункту 4.5. Правил безпеки систем газопостачання, суд зазначає наступне. Пунктом 4.5.21 вищевказаних правил передбачена альтернативна умова про участь при обстеженні вентканалів представника ЖЕО або власників будинків. Суд зауважує, що в матеріалах справи містяться відомості перевірки вентиляційних каналів з підписами власників квартир по кожному об'єкту, де проводилась перевірка. Таким чином, власники квартир були присутні при здійсненні перевірки, а отже ніяких порушень Правил безпеки систем газопостачання при виконанні робіт позивачем не було допущено. Оскільки акти перевірки технічного стану складені у відповідності з вимогами діючого законодавства, вони є належними доказами в підтвердження виконання робіт за договором.

Суд приймає зауваження відповідача щодо невідповідності даних, зазначених в актах приймання виконаних робіт за спірний період та актах перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів у будинках, в яких проводились роботи позивачем. Проте, проведення перевірки в будинках, які не зазначені у вищевказаних актах, по-перше, передбачено узгодженим графіком виконання робіт, а по-друге, підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями перевірки вентиляційних каналів по цих будинках з підписами власників квартир кожного з будинків та листками контролю технічного огляду димових та вентиляційних каналів.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача розцінюються судом як безпідставні, необґрунтовані та такі, що не спростовують факту порушення останнім своїх зобов'язань за договором.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив" заборгованості за надані послуги в сумі 62987,97 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом в сумі 1147,00 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житломасив" відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. за подання зустрічного позову покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Житломасив", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.02.2014 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 628, 629, 638, 652, 901 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив" до Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області про розірвання договору № 4-ВК від 02.01.13 р. - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом в сумі 1147,00 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житломасив" відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України.

3. Зустрічний позов Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив" задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломасив", 72319, м. Мелітополь, Запорізька область, вул. Бєляєва, буд. 18, р/р № 26004055705490 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 38446012, на користь:

- Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72319, м. Мелітополь, Запорізька область, вул. Бєляєва, буд. 18, р/р № 26001054400001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код ЄДРПОУ 32723194, заборгованість за надані послуги в сумі 62987 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 97 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 10.02.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.