Рішення № 37562566, 05.03.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 679/2341/13-ц

Провадження № 22-ц/792/646/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі Байдичі О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Козійчука О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення індексації за прострочення виконання грошового зобов'язання та процентів від простроченої суми за апеляційною скаргою державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 5 грудня 2013 року,

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») про стягнення з відповідача на свою користь 10699 грн. 34 коп. індексації за прострочення виконання грошового зобов'язання та 13349 грн. 61 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, а всього 24048 грн. 95 коп.

ОСОБА_3 зазначив, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 6 листопада 2003 року стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на його користь як приватного підприємця 370218 грн. 10 коп. заборгованості, 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідач не виконав указаного судового рішення, внаслідок чого 6 жовтня 2004 року господарський суд Хмельницької області своїм рішенням стягнув з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь позивача 83528 грн. 40 коп. індексу інфляції, 30034 грн. 87 коп. трьох процентів річних, 1135 грн. 63 коп. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Після припинення 14 листопада 2008 року позивачем підприємницької діяльності заборгованість ДП «НАЕК «Енергоатом» перед ним за судовими рішеннями складала 175897 грн. 20 коп. Ці кошти відповідач перерахував останньому в січні, квітні 2013 року. У період з 25 вересня 2010 року до 22 квітня 2013 року ДП «НАЕК «Енергоатом» прострочило виконання грошового зобов'язання і має сплатити позивачеві інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 5 грудня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_3 10605 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 13349 грн. 61 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, 239 грн. 55 коп. судового збору, а всього 24194 грн. 57 коп. В решті позову відмовлено.

Суд виходив з того, що ДП «НАЕК «Енергоатом» прострочило виконання грошового зобов'язання, тому на нього має бути покладена відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В апеляційній скарзі ДП «НАЕК «Енергоатом» просить скасувати рішення суду посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення сторін, і неправильно витлумачив положення ст. 625 ЦК України.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального права рішення суду про стягнення інфляційних втрат підлягає зміні.

Згідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України має бути змінений розподіл судових витрат.

Встановлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 6 листопада 2003 року стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь приватного підприємця ОСОБА_3 370218 грн. 10 коп. заборгованості, 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарський суд Хмельницької області від 6 жовтня 2004 року стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь приватного підприємця ОСОБА_3 83528 грн. 40 коп. індексу інфляції, 30034 грн. 87 коп. трьох процентів річних, 1135 грн. 63 коп. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі названих судових рішень господарський суд видав накази, які стягувач пред'явив до відділу державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області (далі - відділ ДВС) для примусового виконання.

Протягом 2006-2009 років ДП «НАЕК «Енергоатом» частково виконало рішення суду. Станом на 25 вересня 2010 року заборгованість відповідача перед ОСОБА_3 становила 175897 грн. 20 коп.

11 січня 2013 року ДП «НАЕК «Енергоатом» сплатило на рахунок відділу ДВС 30382 грн. 39 коп., а 22 квітня 2013 року - 145514 грн. 81 коп. У подальшому ці кошти були перераховані стягувачу.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

З положень ч. 1 ст. 598, 599 ЦК України вбачається, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи убачається, що між сторонами виникло грошове зобов'язання на підставі рішень господарського суду Хмельницької області від 6 листопада 2003 року та 6 жовтня 2004 року. Після набрання вказаними судовими рішеннями законної сили ДП «НАЕК «Енергоатом» мало виконати їх у повному обсязі, однак відповідач ухилився від виконання цього зобов'язання, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню індексація за прострочення виконання грошового зобов'язання та проценти від простроченої суми за період з 25 вересня 2010 року до 22 квітня 2013 року.

Посилання відповідача на сплив позовної давності не ґрунтується на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261; ч.ч. 1, 3 ст. 264; ч. 4 ст. 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 6 листопада 2003 року набрало законної сили 17 листопада 2003 року, а рішення від 6 жовтня 2004 року - 18 жовтня 2005 року.

У період з 8 листопада 2005 року до 24 червня 2011 року відповідач визнавав заборгованість за судовими рішеннями, частково погашав заборгованість і здійснював зарахування зустрічних грошових вимог. До 17 травня 2013 року виконавчі документи знаходились у відділі ДВС на примусовому виконанні.

За змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування отримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правова природа інфляційних втрат і процентів на прострочену суму така, що позовна давність про їх стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким вони нараховуються. Право на позов про стягнення цього відшкодування за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчисляється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

ОСОБА_3 заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат і процентів на прострочену суму за період з 25 вересня 2010 року до 22 квітня 2013 року, тобто в межах загальної позовної давності.

Отже, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

В цій частині рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Разом із тим, суд першої інстанції неправильно обчислив розмір інфляційних нарахувань на суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми.

Період і розмір простроченого ДП «НАЕК «Енергоатом» грошового зобов'язання з урахуванням заявлених позовних вимог (з 25 вересня 2010 року до 22 квітня 2013 року) становлять:

- з 25 вересня 2010 року до 11 січня 2013 року (840 днів) - 175897 грн. 20 коп.;

- з 12 січня 2013 року до 22 квітня 2013 року (101 день) - 145514 грн. 81 коп.

Розмір інфляційних втрат склав:

- за період з 25 вересня 2010 року до 11 січня 2013 року - 9747 грн. 53 коп. (175897,20х1,003х1,008х1,046х0,998) - 175897,20);

- за період з 12 січня 2013 року до 22 квітня 2013 року - 145 грн. 22 коп. (145514,81х1,002х0,999) - 145514,81), а всього - 9892 грн. 75 коп. (9747,53+145,22).

Розмір трьох процентів річних склав:

- за період з 25 вересня 2010 року до 11 січня 2013 року - 12144 грн. 14 коп. (175897,20х3:100х840:365);

- за період з 12 січня 2013 року до 22 квітня 2013 року - 1207 грн. 97 коп. (145514,81х3:100х101:365), а всього - 13352 грн. 11 коп. (12144,14+1207,97).

Таким чином, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України), з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_3 слід стягнути 9892 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань і 13349 грн. 61 коп. заявлених останнім у позові трьох процентів річних від простроченої суми.

Враховуючи пропорційність задоволених вимог, з відповідача на користь ОСОБА_3 має бути стягнутий судовий збір у розмірі 232 грн. 42 коп. (9892,75+13349,61):100).

Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 5 грудня 2013 року в частині стягнення інфляційних втрат і судового збору змінити.

Стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_3 9892 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань, 13349 грн. 61 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, 232 грн. 42 коп. судового збору, а всього - 23474 грн. 78 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Стасюк Р.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 57