Рішення № 37560931, 11.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1457/14 Головуючий 1 інст. - Григор`єва А.О.

Справа № 638/12252/13-ц

Категорія: угоди Доповідач - Котелевець А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Кіпенка І.С., Макарова Г.О.,

за участю секретаря - Варюшичевої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2013 року та рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2013 року по справі за позовом виконуючого обов'язки прокурора м. Харкова Бондаренко О. в інтересах держави в особі Управління комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, за участю третьої особи - Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання правочинів недійсними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

В серпні 2013 року виконуючий обов'язки прокурора м. Харкова Бондаренко О. звернувся у суд із позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, за участю третьої особи - Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «ХМБТІ»), про визнання правочинів недійсними, зобов'язання вчинити певні дії

На обґрунтування вказав, що власницею квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 15 березня 2002 року виконавчим комітетом Дзержинської районної ради м. Харкова за № 47/40.

Після смерті ОСОБА_5, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадщину прийняла ОСОБА_6, яка до 24 липня 2012 року право власності в установленому законом порядку не реєструвала, свідоцтва про право на спадщину не отримувала.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року в указаній квартирі виявлено труп ОСОБА_6

За фактом смерті ОСОБА_6 оперуповноваженим СКР Дзержинського РВ ХМУГУМВС України в Харківській області Шевченком Т.А. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 19 липня 2012 року.

Однак проведеною перевіркою встановлено, що 16 липня 2012 року на підставі підробленого паспорту на ім'я ОСОБА_6 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 902 посвідчено довіреність, якою померла уповноважувала ОСОБА_4 оформити спадкові права на майно після смерті її матері ОСОБА_5

На підставі цієї довіреності ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса з заявою про оформлення спадщини на користь ОСОБА_6

4 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 2924 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_6 Право власності останньої зареєстровано 27 липня 2012 року КП «ХМБТІ».

26 липня 2012 року на підставі підробленого паспорту на ім'я ОСОБА_6 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 2808 посвідчено довіреність, якою померла уповноважувала ОСОБА_4 представляти її інтереси з усіх питань, пов'язаних з продажем за суму та на умовах на його розсуд належної їй спірної квартири зі зняттям її з реєстраційного обліку.

На підставі цієї довіреності 27 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 2823 посвідчено договір купівлі-продажу, за умовами якого власником квартири АДРЕСА_1 став ОСОБА_2

Посилаючись на підстави, передбачені частинами 2, 3, 5 ст. 203 ЦК України, просив визнати недійсними вказані довіреності, свідоцтво про право на спадщину за законом, договір купівлі-продажу, зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції скасувати право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, а з метою забезпечення позову - накласти арешт на спірне житло.

В уточнених вимогах просив також скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2

Управління комунального майна Харківської міської ради в особі свого представника позов підтримало.

Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції в особі свого представника позов не визнала в частині зобов'язання скасувати право власності на житло, посилаючись на безпідставність позову в цій частині.

Справа розглянута за відсутності ОСОБА_4, ОСОБА_2 та третьої особи.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2013 року на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2013 року позов задоволено.

Визнано недійсними:

- довіреності від 16 липня 2012 року та від 26 липня 2012 року посвідчені від імені ОСОБА_6 приватними нотаріусами Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 902 та ОСОБА_11 за реєстровим № 2808;

- свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 4 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 2924;

- договір купівлі-продажу, посвідчений 27 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 2823.

Державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 скасована з зобов'язанням реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести відповідний запис до Державного реєстру прав.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати ухвалу про забезпечення позову та зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції скасувати витяг обтяження житла; а також скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що справа розглянута за відсутності ОСОБА_2, чим порушено право на змагальність; ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, а Управління комунального майна Харківської міської ради - неналежним позивачем, оскільки не є власником квартири АДРЕСА_1; віндікаційний позов з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, прокурором не пред'явлено.

В запереченнях на апеляційну скаргу Управління комунального майна Харківської міської ради, перший заступник прокурора м. Харкова О.Бондаренко просять залишити рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_4, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, КП «ХМБТІ» рішення суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали та рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга на ухвалу задоволенню не підлягає, апеляційна скарга на рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 1 ст. 151, ч. 3 ст. 152 ЦПК України).

Матеріали справи свідчать, що спір виник з приводу низки правочинів щодо нерухомого майна.

Посилаючись на можливість відчуження майна відповідачем до вирішення спору, позивач заявив дане клопотання.

За таких обставин суд у відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України вправі був задовольнити це клопотання, щоб не допустити утруднень з виконанням рішення.

Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову шляхом накладання на квартиру АДРЕСА_1 арешту є законною, підстав для її скасування немає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності вимог щодо визнання недійсними правочинів від імені ОСОБА_6 по підробним документам, у зв'язку з чим державна реєстрація права власності на ім'я ОСОБА_2 підлягає скасуванню. Однак повністю погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

З ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.

У відповідності до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235 ЦК України), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 330, 388 ЦК України).

За загальним правилом, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу (ч. 1 статті 215 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що власницею квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 15 березня 2002 року виконавчим комітетом Дзержинської районної ради м. Харкова за № 47/40.

Після смерті ОСОБА_5, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадщину прийняла її донька ОСОБА_6, яка до 24 липня 2012 року право власності у встановленому законом порядку не реєструвала, свідоцтва про право на спадщину не отримувала.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року в указаній квартирі виявлено труп ОСОБА_6

За фактом смерті ОСОБА_6 оперуповноваженим СКР Дзержинського РВ ХМУГУМВС України в Харківській області Шевченком Т.А. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 19 липня 2012 року.

Однак проведеною перевіркою встановлено, що 16 липня 2012 року на підставі підробленого паспорту на ім'я ОСОБА_6 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 902 посвідчено довіреність, якою померла уповноважувала ОСОБА_4 оформити спадкові права на майно після смерті ОСОБА_5

На підставі цієї довіреності ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса з заявою про оформлення спадщини на користь ОСОБА_6

4 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 2924 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_6 Право власності останньої зареєстровано 27 липня 2012 року КП «ХМБТІ».

26 липня 2012 року на підставі підробленого паспорту на ім'я ОСОБА_6 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 2808 посвідчено довіреність, якою померла уповноважувала ОСОБА_4 представляти її інтереси з усіх питань, пов'язаних з продажем за суму та на умовах на його розсуд належної їй спірної квартири зі зняттям її з реєстраційного обліку.

На підставі данї довіреності 27 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 2823 посвідчено договір купівлі-продажу, за умовами якого власником квартири АДРЕСА_1 став ОСОБА_2 (а. с. 11-32).

Тому суд першої інстанції дійшов обгрутованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Доводи апеляційної скарги про судовий захист шляхом подання віндикаційного позову не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно зі ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

З позовом про визнання недійсними довіреності, свідоцтва про право на спадщину за законом та договору купівлі-продажу з підстав невідповідності їх вимогам закону звернувся виконуючий обов'язки прокурора м. Харкова Бондаренко О. в інтересах держави в особі Управління комунального майна Харківської міської ради в межах наданих йому статтею 121 Конституції України, статтею 45 ЦПК України, статтею 36-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХП (з подальшими змінами) «Про прокуратуру» повноважень.

До того ж, вимоги про застосування наслідків недійсності правочину не заявлені.

Посилання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 не грунтуються на законі.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 не надала доказів, які її довіритель мав подати до суду першої інстанції, та які могли вплинути на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням його позиції.

Разом з тим з висновком суду про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 з зобов'язання реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести відповідний запис до Державного реєстру прав погодитись не можна.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-У1 (з наступними змінами) «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1878-У1).

Так, згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 1878-У1 державна реєстрація прав є обов'язковою.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме - зокрема, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітуту); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном (п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 1878У1).

Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав (п. 2 ч. 2 статті 9 Закону № 1878-У1).

Державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону № 1878-У1).

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що підстав для скасування відповідного запису про державну реєстрацію спірної квартири у суду першої інстанції не було. Такий запис підлягає скасуванню на підставі рішення суду відповідним органом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. п. 1, 4, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на ухвалу відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2013 року залишити без змін.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2013 року змінити.

В позові виконуючого обов'язки прокурора м. Харкова Бондаренко О. в інтересах держави в особі Управління комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, за участю третьої особи - Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 з зобов'язанням Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести відповідний запис до Державного реєстру прав - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

судді