Рішення № 37560717, 04.03.2014, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/6737/13-ц

Провадження 2/235/163/14

РІШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2014 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Коваленко В.О.,

при секретарі Лемзікова А.В.

учасники цивільного процесу:

позивач ОСОБА_1 (не з'явився)

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача Малиновський Д.В.,

представник третьої особи не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Красноармійську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про відшкодування моральної шкоди до Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що протягом тривалого часу він працював у вугільній промисловості. Його загальний стаж роботи складає 23 роки 3 місяці, з них 20 років 7 місяців - в умовах впливу шкідливих факторів. З 28.04.2007 року по 26.06.2012 року він працював на посаді машиніста гірничих виймакових машин підземного з повним робочим днем в шахті у відповідача. Звільнено його було на підставі ст.. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з переходом на пенсію. Під час роботи в шахті він отримав професійне захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 19.11.2012 року, в п. 16 якого вказано, що професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах праці, обумовленими впливом промислового фактора пилу на протязі 95,8% часу робочої зміни. Згідно з медичними висновками лікарсько-експертної комісії «Обласної клінічної лікарні профзахворювань» № 2305/2166 від 02.11.2012 року йому було поставлено діагноз - хронічний бронхіт пилової етіології, ускладнений, легенева недостатність першого ступеня - захворювання професійне, встановлене вперше. 20.12.2012 року згідно довідки Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії йому встановлено 20% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, потребу в медикаментозному лікуванні. Згідно висновку позивачу протипоказано роботу в підземних умовах, у контакті з пилом, токсичними речовинами та газами, в несприятливих метеоумовах, шумом, важка фізична праця. Лікування за наслідками професійного захворювання він продовжує і зараз. Стан його здоров'я не є стабільним. Позивач вважає, що внаслідок отриманого професійного захворювання йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він протягом тривалого часу постійно страждає від фізичного болю, після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму. Нанесену йому моральну шкоду він оцінює у 50 000,00 гривень.

Позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, клопотання про відкладення слухання справи до суду не надходило, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи свою позицію позивача обставинами викладеними у позові, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача не визнав позовні вимоги в повному обсязі, надав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилався на відсутність висновку медичних органів, законодавчого акту, що регулює порядок та розміри відшкодування моральної шкоди, необґрунтованість вимог позивача. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, просив суд розглянути та закінчити справу без участі представника третьої особи та винести рішення по справі на розсуд суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював з 28.04.2007 року по 26.06.2012 року він працював на посаді машиніста гірничих виймакових машин підземного з повним робочим днем в шахті у відповідача. Звільнено його було на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з переходом на пенсію, що підтверджується трудовою книжкою позивача /а.с. 8/.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 19.11.2012 року, в п. 16 якого вказано, що професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах праці, обумовленими впливом промислового фактора пилу на протязі 95,8% часу робочої зміни /а.с. 14-15/.

Згідно з медичними висновками лікарсько-експертної комісії «Обласної клінічної лікарні профзахворювань» № 2305/2166 від 02.11.2012 року йому було поставлено діагноз - хронічний бронхіт пилової етіології, ускладнений, легенева недостатність першого ступеня - захворювання професійне, встановлене вперше /а.с. 11/.

20.12.2012 року згідно довідки Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії йому встановлено 20% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, потребу в медикаментозному лікуванні /а.с. 10/.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода, завдана працівнику - на підставі статті 2371 Кодексу законів про працю України, відшкодовується юридичною особою - власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Про право на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок дій або бездіяльності юридичної особи висловився Конституційний суд України у своєму рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (справа про страхові виплати) від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов'язані із втратою ним 20 % працездатності, втратою позивачем раніше виконуваної роботи у зв'язку з неможливістю за станом здоров'я продовжувати виконувати роботу за раніше визначеною професією, тривалим лікуванням та зміною звичайних для позивача життєвих зв'язків, фізичними стражданням, відчуттям болю, який позивач постійно відчуває і до цього часу, які є прямим наслідком професійного захворювання, але сума, заявлена позивачем у 50 000 тис. гривень, механізм розрахунку якої позивач пов'язує із відсотком втрати ним працездатності, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві спричиненої йому моральної шкоди, стягнути з відповідача на його користь 6 000 гривень.

Оскільки позивач за позовом про відшкодування шкоди, спричиненої здоров'ю особи звільнений від сплати встановлених законодавством витрат, судовий збір у сумі 243 гривень 60 копійок підлягають стягненню на користь держави з відповідача відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі статті 2371 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498562) на користь позивача ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням на виробництві 6000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498562) на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 11 березня 2014 року.

Суддя: В.О. Коваленко