Рішення № 37559931, 04.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа № 911/175/14

за позовом Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков», м. Черкаси;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс», м.Переяслав- Хмельницький;

про стягнення 23 140, 24 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Харченко О.М. (довіреність № 300 від 23.08.2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» про стягнення 23140, 24 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2014 року порушено провадження у справі № 911/175/14 та призначено до розгляду на 11.02.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 11.02.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2014 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 25.02.2014 року.

В судовому засіданні 25.02.2014 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем 315,20 грн. основного боргу. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 21787,29 грн. основного боргу, 632,01 грн. 20% річних та 405,74 грн. пені.

В судовому засіданні 25.02.2014 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 04.03.2014 року.

В судовому засіданні 04.03.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 04.03.2014 року не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аврокс» (відповідач) було укладено Договір поставки № 1530-4 від 27.08.2013 року (далі - Договір).

Пункт 1.1.Договору передбачає, що постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідач) продукти харчування та інші товари, надалі по тексту «Товар», а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

На виконання умов Договору позивачем відпущено, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними: ТД-2050565 від 02.10.2013 року на суму 999,29 грн.; ТД-2050569 від 02.10.2013 року на суму 315,20 грн.; ТД-2056043 від 09.10.2013 року на суму 276,85 грн.; ТД-2056088 від 09.10.2013 року на суму 371,84 грн.; ТД-2056105 від 09.10.2013 року на суму 560,51 грн.; ТД-2062694 від 16.10.2013 року на суму 565,03 грн.; ТД-2062695 від 16.10.2013 року на суму 903,30 грн.; ТД-2062696 від 16.10.2013 року на суму 360,74 грн.; ТД-2062697 від 16.10.2013 року на суму 83,23 грн.; ТД-2062705 від 16.10.2013 року на суму 238,07 грн.; ТД-2068634 від 23.10.2013 року на суму 898,37 грн.; ТД-2068647 від 23.10.2013 року на суму 262,24 грн.; ТД-2068648 від 23.10.2013 року на суму 888,97 грн.; ТД-2051431 від 02.10.2013 року на суму 953,32 грн.; ТД-2056145 від 09.10.2013 року на суму 1363,34 грн.; ТД-2056152 від 09.10Т2013 року на суму 836,54 грн.; ТД-2062834 від 16.10.2013 року на суму 3286,54 грн.; ТД-2062835 від 16.10.2013 року на суму 4622,12 грн.; ТД-2068263 від 23.10.2013 року на суму 3822,62 грн.; ТД-2068264 від 23.10.2013 року на суму 2706,70 грн.

Всього було поставлено товару на суму 24314,82 грн., що підтверджується вищенаведеними видатковими накладними і відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відпуск товару проведено на умовах відстрочення платежу на термін 28 календарних днів, про що зазначено в п. 4.2 Розділу 4 Договору.

Відповідачем було частково оплачено товар на суму 1704,39 грн., що підтверджується банківською випискою, частково повернуто товар на суму 507,94 грн., що підтверджується видатковими накладними на повернення товару та оплачено товар на суму 315,20 грн. під час розгляду спору.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 21787,29 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, за наслідками розгляду спору з відповідача підлягає стягненню 21787,29 грн. заборгованості по оплаті отриманого за Договором товару, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати поставленого за Договором товару, позивач просить стягнути з відповідача 632,01 грн. 20% річних та 405,74 грн. пені.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої сум, збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Як визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплати боргу з урахуванням річних в погодженому сторонами в Договорі розмірі 20% від суми прострочення за періоди прострочення, наведені в розрахунку позову, які відповідають фактичним обставинам справи та ст. 625 Цивільного кодексу України. Таким чином, вимога про стягнення 632,01 грн. 20 % річних підлягає задоволенню.

Крім того, згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сплата пені в розмірі подвійної обліком ставки НБУ за прострочення платежів передбачена сторонами п. 5.2. Договору.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Дослідивши наданий розрахунок позову, судом встановлено, що пеня нарахована на суми фактичного прострочення за відповідні періоди прострочення в межах визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, таким чином, вимога про стягнення пені в сумі 405,74 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі, оскільки сума судового збору, яка підлягає сплаті з даного позову, є мінімальною.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврокс» (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 51, оф. 1, код 20575027) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков» (18000, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код 32268131) 21787,29 (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят сім) грн. основного боргу, 632,01 (шістсот тридцять дві) грн. 20% річних, 405,74 (чотириста п'ять) грн. пені та 1827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.03.2014 р.

Суддя Т.П. Карпечкін