Рішення № 37559913, 04.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 922/4946/13 04.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій

будівництва та ремонта автомобільних доріг», м. Харків

До Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ, в особі філії

ГПУ «Шебелинкагазвидобування», смт. Червоний Донець

Про стягнення 204 556,49 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Поліщук О.Л., Радюк В.В. - пред. по довір.

Від відповідача Лаврик А.М. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення 204 556,49 грн. боргу та трьох відсотків річних за Договором № 07/05 (Пр.55.13) від 07.05.2013р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2013р. було порушено провадження у справі № 922/4946/13 та призначено судовий розгляд на 17.12.2013р.

В судовому засіданні 17.12.2013р. було оголошено перерву до 09.01.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2014р. було ухвалено передати матеріали справи № 922/4946/13 за підсудністю до Господарського суду міста Києва, в порядку ст. 17 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2014р. розгляд справи було призначено на 04.02.2014р.

04.02.2014р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на відсутність підписаного сторонами акту приймання-передачі товару.

04.02.2014р. від позивача надійшли письмові пояснення щодо поставки товару за накладною № 494 від 15.05.2013р.

В судовому засіданні 04.02.2014р. представник позивача надав суду письмові пояснення та витребувані судом документи.

В судовому засіданні 04.02.2014р. було оголошено перерву до 04.03.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив уточнений позов задовольнити.

Представник відповідача по суті позовних вимог не заперечував, підтвердивши, що особа, яка отримала товар працює на підприємстві і на даний час.

В судовому засіданні 04.03.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013р. між сторонами було укладено Договір № 07/05 (Пр.55.13), відповідно до п. 1.1. якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити відповідачу, як покупцеві, товар, зазначений в специфікації № 1 (далі-Товар), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором Михайленком В.І., який діяв на підставі Статуту та від відповідача - Генеральним директором Головенчиць С.Ф., який діяв на підставі Статуту, та від відповідача - Заступником директора з комерційних та загальних питань Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» Данченком О.І., який діяв на підставі Довіреності № 2-64д від 28.12.2012р., та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір та Додаткова угода є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.1. Договору покупець проводить оплату по факту поставки товару на підставі рахунку або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у Специфікації.

На виконання умов Договору, позивач в період з 16 по 24 травня 2013 р. поставив відповідачу суміш асфасльтобетонну, дрібнозернисту тип Б, марка 1 на загальну суму 224 164,20 грн., що підтверджується такими видатковими накладними: № 208/05 від 16.05.2013р. - 8,23 тони на суму 9 308,13 грн.; № 206/05 від 16.05.2013р. - 10,31 тони на суму 11 660,61 грн.; № 2.07/05 від 16.05.2013р. - 10,3 тони на суму 11 649,3 грн.; № 247/05 від 17.05.2013р. - 8,01 тони на суму 9 059,31 грн.; № 254/05 від 17.05.2013р. - 10,05 тони на суму 11 366,55 грн.; № 256/05 від 17.05.2013р. - 9,94 тони на суму 11 242,14 грн.; № 308/05 від 20.05.2013р. - 7,74 тони на суму 8 753,94 гри.; № 313/05 від 20.05.2013р. - 10 тон на суму 11 310 грн.; № 314/05 від 20.05.2013р. - 9,8 тони на суму 11 083,80 грн.; № 317/05 від 20.05.2013р. - 8,02 тони на суму 9 070,62 грн.; № 343/05 від 21.05.2013 р. - 7,6 тони на суму 8 595,60 грн.; № 344/05 від 21.05.2013р. - 2,37 тони на суму 2 680,47 грн.; № 346/05 від 21.05.2013р. - 9,97 тони на суму 11 276,07 грн.; № 354/05 від 21.05.2013р. - 10,34 тони на суму 11 694,54 грн.; № 370/05 від 22.05.2013р, - 8,38 тони на суму 9 477,78 грн.; № 378/05 від 22.05.2013р. - 9,78 тони на суму 11 061,18 грн.; № 379/05 від 22.05.2013р. - 9,64 тони на суму 10 902,84 грн.; № 412/05 від 23.05.2013р. - 9,92 тони на суму 11 219,52 грн.; № 418/05 від 23.05.2013р. - 9,88 тони на суму 11 174,28 грн.; № 457/05 від 24.05.2013р. - 9,98 тони на суму 11 287,38 грн.; № 459/05 від 24.05.2013р. - 9,92 тони на суму 11 219,52 грн. № 472/05 від 24.05.2013р. - 8,02 тони на суму 9070,62 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Факт отримання товару повноважними представниками відповідача, підтверджується Довіреністю № 379 від 16.05.2013р., Довіреністю № 494 від 15.05.2013 р. та Довіреністю № 498 від 20.05.2013.

Для оплати товару позивачем відповідачу були надані рахунок-фактура № 650/05 від 15.05.2013р. та рахунок фактура № 717/05 від 20.05.2013р.

Відповідно до п.4.1. Договору та п. 4 Специфікації №1 до вказаного Договору відповідач повинен був провести оплату по факту поставки товару протягом 10 календарних днів з дати поставки шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, а саме 05.08.2013р. платіжним дорученням № 11612 від 05.08.2013р. сплатив позивачу грошові кошти у розмірі - 22 393,80 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить - 201 770,40 грн.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, спростовуються наданими доказами та обставинами справи.

Так, відповідач вказує на відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі товару.

Проте, умовами Договору сторони узгодили, що належним доказом, що підтверджує факт приймання-передачі товару є видаткова накладна.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні, які оформлені належним чином та підтверджують факт приймання-передачі товару.

Позивач, з метою досудового врегулювання спору направляв відповідачу претензії з вимогою погасити борг (лист вих. № 243 від 23.08.2013р. та лист вих. 302 від 18.10.2013р.), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення.

Відповідач надав відповіді (вих. № 2-03-13351 від 20.11.2013р. та вих. № 2-03-10441 від 05.09.2013р.), в яких зазначив, що оскільки Договором не передбачено досудове врегулювання спору, претензії залишаються без розгляду.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі 2 786,09 грн. (період нарахування з 01.06.2013р. по 15.11.2013р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду три відсотка річних складає - 2 893,52 грн.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, оскільки, суд не виходить за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг» (61000 м. Харків, вул. Велозаводська, 1, код ЄДРПОУ 30883206), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 201 770 (двісті одну тисячу сімсот сімдесят) грн. 40 коп., три відсотка річних у розмірі - 2 786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 09 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 4 091 (чотири тисячі дев'яносто одна) грн. 13 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя І.Д. Курдельчук

Повне рішення складено 11 березня 2014 року.