Постанова № 37559770, 26.02.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 р. Справа № 818/8705/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Куц О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/8705/13-a

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням заяви про зміну позовних вимог (т.1, а.с.186), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області від 08.11.2013 року №0005051703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 28 086грн., в тому числі 22 469грн.08коп. - за основним платежем та 5617грн.27коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги мотивує тим, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 19.07.2013 року №258/17-123/НОМЕР_1, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок зі сплати грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала (т.1, а.с.179-183), пояснивши, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно відніс до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, суму у розмірі 157 833грн.33 коп. (без ПДВ) на придбання у 2012 році транспортних засобів: тягача сідельного RENAULT PREMIUM VIN:НОМЕР_2 та вантажного автомобіля RENAULT premium 2006р.в. НОМЕР_3. В результаті вказаного порушення відбулося заниження суми податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 25 252грн.57коп. Під час проведення перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки позивачем для розрахунку амортизаційних відрахувань не надавалися первинні документи, які підтверджують факт придбання основних засобів, їх первісну вартість та дату введення в експлуатацію, внаслідок чого неможливо було встановити розмір амортизаційних відрахувань. Крім того, наданий ОСОБА_1 наказ про нарахування амортизації об'єктів основних засобів за 2012 рік із застосуванням прямолінійного методу датований 19.07.2013 року. Тому у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Охтирською ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 19.07.2013 року №258/17-123/НОМЕР_1 (т.1, а.с.6-29) у зв'язку із встановленням порушень позивачем вимог пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України.

На акт перевірки подані заперечення від 23.07.2013 року (т.1, а.с.193-194), на які відповідачем надана відповідь від 31.07.2013 року №7828/17-123/НОМЕР_1 (т.1, а.с.31-34).

05.08.2013 року Охтирською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від №0000721703 (т.1, а.с.30) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 28 596грн.35коп., з яких: 22 469грн.08коп. - за основним платежем та 6127грн.27коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, відповідно до ст.56 Податкового кодексу України 31.08.2013 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з первинною скаргою до ГУ Міндоходів у Сумській області (т.1, а.с.190-192).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29.10.2013 року №8535/К/18-28-10-01-105/98-ск (т.1, а.с.35-38) податкове повідомлення-рішення Охтирської ОДПІ від 05.08.2013 року №0000721703 скасовано в частині застосування штрафу в розмірі 510 грн. і не задоволено первинну скаргу позивача від 31.08.2013 року №б/н (вхідний №98/ск/ГУ Міндоходів у Сумській області від 09.09.2013 року) в іншій частині.

На зменшену суму податкового зобов'язання відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0005051703 (т.1, а.с.184), яке позивач оскаржує у даній справі.

Причинами донарахування ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності стали висновки податкового органу про безпідставне віднесення ним до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, витрат на придбання у 2012 році транспортних засобів на загальну суму без ПДВ 157 833грн.33коп.: тягача сідельного RENAULT PREMIUM VIN:НОМЕР_2 на загальну суму без ПДВ 70 833грн.33коп, а також вантажного автомобіля RENAULT premium 2006р.в. НОМЕР_3 на загальну суму без ПДВ 87 000 грн. (т.1, а.с.21, зворотній бік).

Позиція податкового органу щодо неправомірності включення позивачем до складу витрат на придбання транспортних засобів ґрунтується на положеннях пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, відповідно до якого не включаються до складу витрат, зокрема, витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням п. 146.11 і 146.12 ст. 146 та п. 148.5 ст. 148 цього Кодексу.

Згідно з пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право обирати самостійно метод ведення обліку доходів і витрат. Частиною 3 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Під час розгляду справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на загальній системі оподаткування, а тому повинен вести бухгалтерський облік валових витрат основних фондів, що підлягають амортизації, та витрат на утримання основних засобів, придбання паливно-мастильних матеріалів.

Отже, за висновками відповідача до складу витрат фізичної особи-підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, не включається вартість придбаного рухомого та нерухомого майна (основних) засобів, а підлягає амортизації (т.1, а.с.22, зворотній бік).

Суд погоджується з позицією Охтирської ОДПІ і вважає, що податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0005051703, яким донараховано ФОП ОСОБА_1 податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, є правомірним та не підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 ст.177 ПК України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього кодексу (пункт 177.4 ст.177 ПК України).

Таким чином, до витрат фізичної особи-підприємця відносяться витрати, що є витратами згідно з розділом ІІІ ПК України, який відносить до валових витрат суми, витрачені на здійснення господарської діяльності, як у повному обсязі, так і поступово, оскільки при придбанні основних засобів витратами в певний період використання цих засобів визнається лише частина сплачених сум на їх придбання.

Зокрема, підпунктом 139.1.5 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу, а також витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1).

Згідно з пунктом 144.1 статті 144 ПК України амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 145.1 ст.145 ПК України транспортні засоби відносяться до 5 групи основних засобів та мінімально допустимий строк їх корисного використання становить 5 років.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори (підпункти 145.1.2 та 145.1.3 пункту 145.1 статті 145 ПК України).

Тобто, витрати на придбані позивачем транспортні засоби повинні відноситися до валових витрат з урахуванням положень щодо амортизації основних засобів.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за №288/4509 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації); вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості; знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання; ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство/установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Отже, для правильного нарахування амортизації необхідно точно визначити строк корисного використання (експлуатації) основних засобів, початок перебігу якого слід рахувати з дати початку їх використання (введення в експлуатацію), що підтверджується відповідними актами введення в експлуатацію за кожним окремим об'єктом основних засобів.

В матеріалах справи містяться копії договорів купівлі-продажу транспортних засобів №7 від 29.10.2012 року (т.1, а.с.206) та №23 від 20.02.2012 року (т.1, а.с.222), копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т.1, а.с.205, 221), копії актів прийняття-передачі транспортних засобів від 16.11.2012 року (т.1, а.с.207) та від 15.02.2012 року (т.1, а.с.223), а також копії платіжних доручень та довідок про списання коштів щодо оплати вартості вказаного рухомого майна (т.1, а.с.208-218, 224-225). Проте, із вказаних документів неможливо достовірно встановити дату початку використання (введення в експлуатацію) тягача сідельного та вантажного автомобіля, оскільки ними підтверджується лише факт продажу товарів та передачі їх від продавця - ТОВ «Фреш Моб» - до покупця - ФОП ОСОБА_1, і вони безпосередньо не свідчать про зарахування активів (об'єктів основних засобів) на баланс та використання придбаних засобів у господарській діяльності.

Також, виходячи з положень пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», крім строку корисного використання таких основних засобів необхідно також визначати ще і їх ліквідаційну вартість шляхом оформлення відповідних наказів при визнання таких об'єктів активами, чого в даному випадку позивачем зроблено не було.

Методи нарахування амортизації основних засобів визначені у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України, до яких віднесено і прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

Підпунктом 145.1.9 пункту 145.1 статті 145 ПК України передбачено, що нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації (пункт 146.2 статті 146 ПК України).

Нарахування амортизації проводиться щомісячно та починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання (пункт 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»).

Однак, незважаючи на зазначені положення законодавства, ФОП ОСОБА_1 видано наказ №б/н від 19.07.2013 року (т.1, а.с.196) про проведення інвентаризації об'єктів основних засобів станом на 01.01.2012 року та 31.12.2012 року та нарахування амортизаційних відрахувань за 2012 рік.

Водночас суд зазначає, що за відсутності точної інформації про дату початку використання (введення в експлуатацію) придбаних у ТОВ «Фреш Моб» тягача сідельного RENAULT PREMIUM VIN:НОМЕР_2 та вантажного автомобіля RENAULT premium 2006р.в. НОМЕР_3, про їх ліквідаційну вартість та про використання цих транспортних засобів у господарській діяльності позивача, податковий орган не мав об'єктивної можливості провести відповідні розрахунки та прийняти рішення щодо частини відрахувань, виключивши з валових витрат не повністю суми витрат на придбання основних засобів та врахувавши, що вони використовувалися в господарської діяльності позивача, з віднесенням до витрат сум амортизаційних відрахувань.

Крім того, наведені ФОП ОСОБА_1 розрахунки амортизаційних нарахувань за 2012 рік (т.1, а.с.31,193), належним чином не обґрунтовані, оскільки здійснені у зв'язку з виданням наказу №б/ від 19.07.2013 року (т.1, а.с.196).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положень ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1720грн.50коп.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в загальному розмірі 172 грн.50коп., що підтверджується квитанціями №1855.30.1 від 12.11. 2013 року (т.1, а.с.2) та №1855.13.1 від 05.12.2013 року (т.1, а.с.167).

З огляду на прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з ФОП ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1548грн. 45коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0005051703 -відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1548грн.45коп. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім грн. сорок п'ять коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 03.03.2014 року.