Ухвала суду № 37559063, 06.03.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4807/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю"Автожгут" до Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-приватного підприємства "Пакт" про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №012839 від 24.09.2013 року , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-приватного підприємства "Пакт" про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №012839 від 24.09.2013 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Про причини своєї неявки суд не повідомили .

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтями 800 та 801 Цивільного Кодексу України встановлено, що наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу. Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 серпня 2011 року між позивачем та приватним підприємством "Пакт" укладений договір найму (оренди) транспортного засобу, який згідно вимог ч.2.ст.799 ЦК України нотаріально посвідчений приватним нотаріусом.

Згідно умов вказаного договору оренди товариство з обмеженою відповідальністю "Автожгут" (наймодавець) здав приватному підприємству "Пакт" (наймач) автомобіль марки DAF, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, в найм строком на десять років - до 30.08.2021 року.

Згідно п.12 згаданого вище договору найму (оренди) від 30.08.2011 року, наймач несе витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі ті, що пов'язані зі сплатою податків та інших платежів.

Актом №011736 від 14.08.2013 року зафіксовано, що під час проведення перевірки, автомобілем марки БАБ, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 керував водій - ОСОБА_2, який прийнятий на роботу на посаду водія у приватне підприємство "Пакт" наказом № 41-ВК від 27.10.2008 року. Крім того, на підтвердження того, що ОСОБА_2 працював у приватному підприємстві "Пакт" в період проведення перевірки та складання акту за її результатами, третьою особою надано суду довідку про присвоєння ідентифікаційного номера та податковий розрахунок 1-ДФ за 3 квартал 2013 року.

Постановою №012839 від 24.09.2013 року відповідачем застосована до позивача штрафна санкція в розмірі 1700,00 грн., за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 вказаного Закону.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-111 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду -відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Отже, рейдові перевірки здійснюються відносно безпосередньо водія, транспортного засобу, який ним керує на час проведення перевірки. Однак, при виявленні порушень законодавства про автомобільний транспорт, які підпадають під дію ст. 60 Закону №2344-111, на підставі якої застосовуються фінансові санкції, відповідальність за вчинені правопорушення несе перевізник - суб'єкт господарювання.

Статтею 33 Закону №2344-111 визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Отже, з урахуванням встановлених обставин щодо передачі вказаного вище транспортного засобу позивачем в оренду, суд першої інстанції зробив правильний висновок, з посиланням на норми ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, про те, що належним суб'єктом відповідальності за виявленими вказаною вище перевіркою фактами порушення законодавства про автомобільний транспорт є не ТОВ "Автожгут", а ПП "Пакт", яке здійснює діяльність пов'язану з перевезенням вантажів, використовуючи транспортні засоби орендовані у позивача.

Отже, враховуючи вищевикладене Позивачем не порушено вимоги Закону, оскільки відповідальність за вчинені правопорушення несе перевізник, який користується транспортним зсобом на законних підставах.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.