Рішення № 37558319, 03.03.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р.Справа № 922/5127/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів України у воєнній сфері в інтересах держави в особі : 1. Міністерства оборони України, м. Київ 2. Головного квартирно - експлуатаційного управління Збройних Сил України, м. Київ до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт", м. Харків про стягнення 661601,42 грн. за участю представників:

прокурора - Зелінська К.О., службове посвідчення № 012014 від 30.10.2012 року;

перший позивач - Кероп"ян С.Є., довіреність № 220/751/д від 28.11.2013 року;

другого позивача - Кероп"ян С.Є., довіреність № 303/3/841 від 08.01.2014 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів України у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, (відповідно 1 та 2 позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт", про стягнення 661601,42 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором підряду №303/3/12/129-12 на виконання капітального ремонту військової будівлі (казарми) буд. №25/47, с. Старичі, Яворівський р-н, Львівська обл. (Академія Сухопутних військ Збройних Сил України) від 03.12.2012 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 648541,75 грн., суму штрафних санкцій в розмірі 3233,82 грн., пеню в розмірі 9079,58 грн. та 3 % річних в розмірі 746,27 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 грудня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/5127/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 14 січня 2014 року об 11:40.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року клопотання першого та другого позивачів про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 28 січня 2014 року о 10:40; від 28 січня 2014 року розгляд справи відкладено на 12 лютого 2014 року о 10:00, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 лютого 2014 року клопотання прокурора про продовження строку розгляду справи № 922/5127/13 (вх. №5038 від 12.02.2014р.) задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 03 березня 2014 року, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №4866 від 11.02.2014 року) задоволено та розгляд справи відкладено на 03 березня 2014 року.

Прокурор в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні.

Перший та другий позивачі в призначене судове засідання з'явились, заявлений прокурором позов підтримали повністю.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивачів, встановив наступне.

03 грудня 2012 року між Міністерством оборони України в особі головного квартирна - експлуатаційного управління Збройних Сил України (замовником) та державним підприємством Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" (генпідрядником) було укладено договір підряду №303/3/12/129-12 на виконання капітального ремонту військової будівлі (казарми) буд. № 25/47, с. Старині, Яворівський р-н, Львівська обл. (Академія Сухопутних військ Збройних Сил України) (далі - Договір), відповідно до умов якого, генпідрядник (відповідач) зобов'язався виконати та здати у 2013 році згідно із договірною ціною (додаток №2) та кошторису (додаток №3), роботи з капітального ремонту військової будівлі (казарми) буд. №25/47, с. Старині, Яворівський р-н, Львівська обл. (Академія Сухопутних військ Збройних Сил України), а замовник (позивач), в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи.

Даний Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання умов спірного Договору, сторони погодили у кошторисі договірну ціну, яка склала 133601,14 грн. (арк. справи 27-29).

27 грудня 2012 року та 05 вересня 2013 між сторонами були укладені додаткові угоди №№ 1, 2 до основного договору, якими зменшено суму оплати виконаних робіт у 2012 році з 2282500,00 грн. до 684750,00 грн., а також суму оплати відповідних робіт у 2013 році за рахунок спеціального фонду в сумі 2581200,00 грн.

Згідно з п. 5.6.2 спірного Договору, Генпідрядник зобов'язаний у визначеному Договором порядку інформувати Замовника, зокрема, про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення робіт); забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами, залучення до виконання робіт робочої сили.

Відповідно до п. 6.2.4 Договору, Замовник має право вимагати від генпідрядника своєчасного та якісного виконання робіт з капітального ремонту об'єкта, передачі об'єкта відповідно до умов Договору і вимог чинного законодавства у галузі капітального будівництва об'єктів житлового та іншого призначення.

Укладеною між сторонами Додатковою угодою № 2 від 05.09.2013 року до спірного Договору від 03.12.2012 року, пункт 4.1.4 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якої, зокрема, генпідрядник зобов'язався використати одержаний від замовника аванс протягом двох місяців після одержання авансу, але не пізніше 25 грудня 2013 року. По закінченню зазначеного терміну не використані суми авансу повертаються замовнику.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником (позивачем) для закупівлі необхідних матеріалів, конструкцій, виробів 09 вересня 2013 року було перераховано на рахунок генпідрядника (відповідача) грошові кошти на загальну суму 774360,00 грн., про що свідчать надані разом з позовною заявою примірники платіжних доручень (арк. справи 35-38).

Отже, позивач (замовник) виконав свої зобов'язання за спірним Договором від 03.12.2012 року.

Натомість відповідач не виконав свої обов'язки за спірним договором.

Так, за період з 15 по 18 жовтня 2013 року представниками Головного квартирно-експлуатаційного управління була проведена перевірка стану виконання робіт за Договором, за результатами якої встановлена відсутність основних будівельних матеріалів для виконання зазначених робіт на об'єкті будівництва.

Станом на 30.10.2013 року на об'єкті будівництва роботи за Договором відповідачем не розпочаті та не виконані. (арк.справи 92)

Як вбачається з матеріалів справи, за фактами невиконання робіт за спірним Договором, позивач, 03.10.2013 року, 22.10.2013 року та 10.2013 року на адресу Генпідрядника (Відповідача) за вих. №№ 303/3/12/726, 03/3/12/795, 303/3/12/835 направляв претензії з вимогами відновити роботи за Договором.

Проте відповіді на вищенаведені претензії відповідач не надав, роботи за спірним Договором від 03.12.2012 року не здійснив та суму здійсненого авансового платежу позивачу відповідач не повернув, на підставі чого прокурор в позовній заяві зазначає про наявну у відповідача заборгованість перед позивачем в розмірі 648541,75 грн.

Такі обставини, на думку прокурора свідчать про порушення інтересів держави в особі Міністерства оборони України та підлягають їх захисту в судовому порядку.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів які б спростовували позицію позивача, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги прокурора щодо стягнення грошових коштів в розмірі 648541,75 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, прокурором, з посиланням на п. 7.2 договору підряду № 14 від 01.02.2012р., пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 9079,58 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши надані нарахування пені в розмірі 9079,58 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Щодо заявленої позовної вимоги прокурора про стягнення з відповідача 746,27 грн. суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірний, та такий, що відповідає нормам чинного законодавства України, а тому сума 3 % річних в розмірі 746,27 підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Щодо стягнення 3233,82 грн. штрафних санкцій, суд відмовляє прокурору в задоволенні зазначеної позовної вимоги, та зазначає про її необґрунтованість, оскільки ні зі змісту позовної заяви ні з умов договору не вбачається підстав для нарахування прокурором відповідачу зазначених штрафних санкцій.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір за вимоги майнового характеру спору у даному разі, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 546, 548, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193, 232 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" (61064, м. Харків, вул. Цементна, 2, р/р 26007201938100 у АТ "УкрСибБанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 246697120353) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) - 648541,75 грн. суми основного боргу, 9079,58 грн. пені, 746,27 грн. 3% річних.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління начальника робіт" (61064, м. Харків, вул. Цементна, 2, р/р 26007201938100 у АТ "УкрСибБанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 246697120353) на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о) - 13167,35 грн. судового збору.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) - на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о) - 64,67 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3233,82 грн. штрафних санкцій - відмовити.

Повне рішення складено 11.03.2014 р.

Суддя Жиляєв Є.М.