Ухвала суду № 37557696, 12.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1691/13-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.Провадження № 22-ц/780/527/14 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.Категорія 44 12.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

06 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Вишгородської міської ради Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Вишгородської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на порушення Вишгородською міською радою встановленого законом порядку видачі земельних ділянок для ведення садівництва у власність, а саме: надання Вишгородською міською радою рішенням від 29.12.2009 року № 31/16 п. 59 безкоштовно у приватну власність відповідачці земельної ділянки площею 0,12 га. в СТ «Дніпро-8», яка є землею лісового фонду і знаходиться в користуванні Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство». Відповідач 19.10.2010 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0897 га. Позивач посилається, зокрема, на те, що вказаний пункт рішення є незаконним, прийнятий з численними порушенням вимог земельного, лісового та цивільного законодавства, а тому просить визнати п. 59 рішення Вишгородської міської ради № 31/16 від 26.12.2009 року в частині надання у власність земельної ділянки відповідачці площею 0,12га. для ведення садівництва та державний акт на згадану земельну ділянку недійсними. Крім того, просив просить повернути зазначену земельну ділянку державі в особі ДП «Вищедубечанське лісове господарство» із незаконного володіння ОСОБА_2

Після уточнення своїх позовних вимог, позивач просив виключити з прохальної частини позовної заяви її п'ятий пункт - повернення державі в особі Вишгородської міської ради із незаконного володіння відповідачки земельної ділянки.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року позов задоволено.

Визнано незаконним рішення тридцять першої сесії 5 скликання Вишгородської міської ради Київської області від 29 грудня 2009 року № 31/16 в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва, що розташована в садовому товаристві «Дніпро-8».

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0897 га для ведення садівництва, серії ЯЛ № 329867, кадастровий номер 3221810100:38:095:0170, виданий на ім'я ОСОБА_2.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Вишгородська міська рада Київської області подала апеляційну скаргу, в якій, просила скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, як зазначено в ч. 2 ст.3 Земельного Кодексу України, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до рішення Вишгородської міської ради № 31/16 від 29.12.2009 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян, міська рада вирішила передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки 111 фізичним особам, зокрема, № 59 ОСОБА_2 (земельна ділянки площею 0,12 га. для ведення садівництва у СТ «Дніпро-8») (а.с. 13 - 21).

На підставі вказаного рішення ТОВ «ЛА ЗЕМГРУП» розробило технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам України згідно додатку для ведення садівництва в межах СТ «Дніпро-8» на території Вишгородської міської ради, в тому числі, щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2

19.10.2010 року на підставі вищевказаного рішення Вишгородської міської ради відповідач отримав державний акт серії ЯЛ № 329867 на право власності на земельну ділянку площею 0,0897га., з кадастровим номером 3221810100:38:095:0170, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі 08.10.2010 року за № 011094202454 ( а.с. 35).

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України встановлено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Зазначена земельна ділянка є земельною ділянкою лісового фонду, відноситься до земель лісогосподарського призначення, розташована в кварталі 166 Старосільського лісництва та перебуває в постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство». Станом на час прийняття оскаржуваного рішення з постійного користування не вилучалась, жодних погоджень на її вилучення ДП «Вищедубечанське лісове господарство» не надавало, що підтверджується планово - картографічними матеріалами лісовпорядкування (Планшет № 5), розробленими та затвердженими в 1993 році при проведенні базового лісовпорядкування.

З листів відділу Держземагентсва у Вишгородському районі Київської області від 15.02.2013 року № 311, листа відділу Держземагенства у Вишгородському районі Київської області від 08.02.2013 року № 234, від 11.02.2013 року № 243; листів ДП «Вищедубечанське лісове господарство» від 16.02.2013 року, 20.02.2013 року № № 75, 76 відповідно, а також картографічними матеріалами вбачається, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 3221810100:38:095:0170) накладається на земельну ділянку ДП «Вищедубечанське лісове господарство» (Старосільське лісництво).

Право постійного користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на спірну земельну ділянку не припинено в установленому законом порядку, згоди на її вилучення підприємство не давало.

Відповідно до вимог ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

Згідно роз'яснень даних у п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст. 1 ЦК України, ст.ст. 2, 5 ЗК України). захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що відповідно до інформації відділу Держземагенства України проектно - технічна документація із землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки СТ «Дніпро-8» на території Вишгородської міської ради на погодження не надходила, а перебувала в постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», а тому вказана спірна земельна ділянка не перебувала в користуванні СТ «Дніпро-8», а тому не могла бути правомірно надана ОСОБА_2 як члену товариства.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вірно встановивши характер спірних правовідносин, прийшов до обґрунтованого висновку про що, рішення № 31/16 від 29.12.2009 року, прийнятого Вишгородською міською радою є незаконним, оскільки проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва ОСОБА_2 не розроблявся та не затверджувався, а тому вказане рішення та державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_2 підлягають скасуванню.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи, що позивачем було обґрунтовано доведено накладення земельних ділянок, передача у власність з порушенням норм земельного законодавства та, як наслідок, порушення прав держави в особі постійного землекористувача ДП «Вищедубечанське лісове господарство», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство».

Інших доводів, які б спростували законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга Вишгородської міської ради Київської області не містить.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, правильно встановлено правові відносини сторін, дана належна правова оцінка доказам у справі, висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради Київської області відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: