Ухвала суду № 37554410, 03.03.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

03 березня 2014 року Справа № 14/802/07

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Куліненко А.І.,

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: Мерзлікін О.С. - довіреність № 73/9/10-007 від 12.08.2013 р.,

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Комлик І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

кредитора: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1)

до банкрута: Відкритого акціонерного товариства "Миколаївпромсантехмонтаж" (54028, м. Миколаїв, вул. 4 Поздовжня, 76, ідентифікаційний код 13857794)

ліквідатор: арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович (свідоцтво № 130 від 04.02.2013 р., 01011, м. Київ-11, а/с 214)

про визнання кредиторських вимог у сумі 633 584,30 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008 р. порушено провадження у справі № 14/802/07 про банкрутство боржника - Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Миколаївпромсантехмонтаж".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.02.2008 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 24.04.2013 р. боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Комлика Іллю Сергійовича.

18.05.2013 р. справу № 14/802/07 про банкрутство ВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж" направлено до Одеського апеляційного господарського суду в зв'язку з надходженням апеляційної скарги.

25.05.2013 р. у газеті "Урядовий кур'єр" № 92 (4987) опубліковано оголошення про визнання ВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж" банкрутом.

25.06.2013 р. на адресу суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступником якої являється Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, кредитор) про визнання кредиторських вимог у сумі 633 584,30 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.07.2013 р. розгляд заяви кредитора було відкладено до повернення справи № 14/802/07 з суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р. постанову господарського суду Миколаївської області від 24.04.2013 р. скасовано повністю, справу № 14/802/07 направлено до господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

07.08.2013р. до господарського суду Миколаївської області надійшов запит про направлення справи № 14/802/07 про банкрутство ВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж" до Одеського апеляційного господарського суду в зв'язку з надходженням касаційної скарги.

14.08.2013 р. до господарського суду повернулась справа № 14/802/07 з Одеського апеляційного господарського суду.

19.08.2013 р. дану справу направлено до вищих інстанцій.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2013 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р. скасовано, постанову господарського суду Миколаївської області від 24.04.2013 р. залишено в силі.

Ухвалою суду від 25.12.2013 р., після повернення справи до господарського суду Миколаївської області, заяву кредитора прийнято до розгляду.

05.02.2014 р. на адресу суду від ліквідатора банкрута надійшов відзив за вих. № 04/02-07 від 04.02.2014 р., згідно якого ліквідатор визнає заявлені кредиторські вимоги частково в сумі 632 734,30 грн. та включає їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, кредиторські вимоги в сумі 850,00 грн. відхиляє як штрафні санкції.

Ухвалою суду від 10.02.2014 р. за усним клопотанням представника кредитора судове засідання відкладено, зобов'язано кредитора надати суду: розгорнуті розрахунки по заявленим вимогам із зазначенням періодів їх виникнення; письмові пояснення щодо підстав нарахування штрафних санкцій; належним чином засвідчену копію акту № 3524/15-20/20878650 від 01.07.2009 р.

03.03.2014 р., на виконання вимог суду, кредитором надано витребувані документи.

У судове засідання 03.03.2014 р. представник кредитора - Мерзлікін О.С. з'явився, підтримав доводи, викладені в заяві, просив визнати заявлені кредиторські вимоги.

Ліквідатор банкрута також з'явився у засідання, підтримав доводи, викладені у відзиві на заяву кредитора.

Розглянувши матеріали заяви кредитора, заслухавши пояснення представника кредитора та думку ліквідатора, суд дійшов висновку про визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р.) (далі - Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У частині 1 ст. 38 Закону про банкрутство, зокрема, зазначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

У абз. 3 п. 29 рекомендацій Вищого господарського суду України, закріплених у інформаційному листі № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 р. із змінами, внесеними згідно з листом Вищого господарського суду № 01-06/1149/2013 від 07.08.2013 р., зазначено, що розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Водночас, ч. 4 вказаної статті закріплює, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Згідно ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею.

Згідно заяви кредитора ВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж" має заборгованість перед ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в загальному розмірі 633 584,30 грн., з яких :

6 470 грн. - податок на прибуток,

381,81 грн. - комунальний податок,

12 126,62 грн. - податок на додану вартість,

614 605,87 грн. - орендна плата з юридичних осіб.

Заявлені вимоги підтверджуються наступними документами: довідкою про суми податкового боргу платника податків № 18 від 10.06.2013 р.; податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9002908886 від 29.01.2013 р., № 9005958950 від 16.02.2012 р., № 9005958950 від 16.02.2012 р., № 2056 від 31.01.2011 р.; податковими деклараціями з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 2829 від 01.02.2010 р., № 622 від 23.01.2009 р.; довідкою про суми податкового боргу платника податків № 19 від 11.06.2013 р.; деклараціями з податку на прибуток підприємства № 19967 від 05.05.2009 р., № 67424 від 02.11.2009 р., № 66548 від 11.12.2008 р., № 58809 від 22.10.2008 р.; корінцями податкових повідомлень-рішень № 0003761510/0 від 06.08.2010 р., № 0004581330/0 від 06.08.2010 р., № 0003431520/0 від 04.08.2009 р.; актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 6387/15-10/20878650 від 06.08.2010 р.; актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності по комунальному податку № 6386/15-340/20878650 від 05.08.2010 р.; актом про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість № 23/15-20/20878650 від 31.12.2008 р.; актом про результати камеральної перевірки своєчасного подання звітності з податку на додану вартість № 3524/15-20/20878650 від 01.07.2009 р.; податковими розрахунками комунального податку № 67342 від 02.11.2009 р., № 48295 від 30.07.2009 р.; податковими деклараціями з податку на додану вартість № 44986 від 12.09.2008 р., № 66564 від 11.12.2008 р.; постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 2а-7242/11/1470 від 23.12.2011 р. та виконавчим листом від 01.08.2012 р., виданим на виконання вказаної постанови.

Що стосується невизнання ліквідатором частини кредиторських вимог у сумі 850,00 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказана заборгованість виникла на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 6387/15-10/20878650 від 06.08.2010 р., акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності по комунальному податку № 6386/15-340/20878650 від 05.08.2010 р., акту про результати камеральної перевірки своєчасного подання звітності з податку на додану вартість № 3524/15-20/20878650 від 01.07.2009 р. та підтверджується корінцями податкових повідомлень-рішень № 0003761510/0 від 06.08.2010 р. (340 грн. - за платежем: податок на прибуток приватних підприємств), № 0004581330/0 від 06.08.2010 р. (340 грн. - за платежем: комунальний податок), № 0003431520/0 від 04.08.2009 р. (170 грн. - за платежем: податок на додану вартість) відповідно. Вказані суми являються штрафними санкціями, нарахованими за несвоєчасне подання відповідної податкової звітності.

Враховуючи, що штраф за неподання звітності не є забезпеченням виконання грошового зобов'язання, на ці правовідносини не поширюється положення ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство (у попередній редакції, яка діяла на момент введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), згідно якого протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на вищезазначене, грошові вимоги в сумі 850,00 грн., які є штрафними санкціями за несвоєчасне подання звітності, слід визнати.

Приймаючи до уваги вищенаведене, заборгованість ВАТ "Миколаївпромсантехмонтаж" перед ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 633 584,30 грн. підтверджена належними доказами, що містяться у матеріалах справи.

При цьому, судом досліджено, що вказані грошові вимоги виникли під час провадження у справі про банкрутство, заявлені правомірно та в строк, встановлений для їх подання, обґрунтовані та документально підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах справи, а тому відповідають вимогам Закону про банкрутство.

За таких обставин, суд визнає заявлені вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва на загальну суму 633 584,30 грн., з яких 632 734,30 грн. - четверта черга, 850,00 грн. - шоста черга.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 38, 41, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (ідентифікаційний код 38790690) до Відкритого акціонерного товариства "Миколаївпромсантехмонтаж" (ідентифікаційний код 13857794) на загальну суму 633 584,30 грн., з яких 632 734,30 грн. - четверта черга, 850,00 грн. - шоста черга.

2. Зобов'язати ліквідатора банкрута внести до реєстру вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Миколаївпромсантехмонтаж" вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (ідентифікаційний код 38790690).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 ГПК України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя В.С. Адаховська