Рішення № 37554320, 11.03.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 23/7/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/ Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2014 Справа № 908/415/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни,

за участю представника позивача - Жейнової А.І., довіреність № 7 від 08.01.2014;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/415/14

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз», м. Мелітополь Запорізької області,

до відповідача: Вознесенської сільської ради, с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області,

про стягнення 131757,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольгаз» (скорочено - ВАТ «Мелітопольгаз», позивач у справі) звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом до відповідача - Вознесенської сільської ради, про стягнення 131757,87 грн. боргу за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/415/14, справі присвоєно номер провадження - 23/7/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 11.03.2014.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 2, 5, 54-57, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В судовому засіданні 11.03.2014 представник позивача наполягає на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові, просить їх задовольнити.

Відповідач листом №113 від 03.03.2014 визнав позов в повному обсязі.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.03.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2013 між позивачем (ВАТ «Мелітопольгаз», Постачальник) та відповідачем (Вознесенською сільською радою, Споживач) було укладено договір поставки природного газу за регульованим тарифом № Б015/1/13 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачеві природний газ в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а відповідач оплачувати позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору (з урахуванням додатку 2 до Договору та додаткової угоди № 4 від 30.12.2013 Договору), Постачальник зобов'язався передати Споживачу в період з лютого - грудень 2013 року газ в обсязі 53,175 тис. куб. м, в тому числі по місяцях: лютий - 11,840 тис. куб. м, березень - 9,329 тис. куб. м, квітень - 3,502 тис. куб. м, травень - 0,076 тис. куб. м, червень - 0,020 тис. куб. м; липень - 0,018 тис. куб. м; серпень - 0,017 тис. куб. м ; вересень - 0,021 тис. куб. м; жовтень - 5,438 тис. куб. м, листопад - 7,530 тис. куб. м, грудень - 15,384 тис. куб. м.

Сторони узгодили, що послуги з постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору (п. 2.6 Договору).

Пунктом 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 12.08.2013) передбачено, що разом до сплати за 1000 куб. м газу - 4647,2160 грн., в тому числі 20% ПДВ - 774, 5360 грн.

Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу (п. 4.5 Договору).

Згідно із п. 4.6 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду відповідно до додатку 2 до Договору.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк з 01.02.2013 до 31.12.2013.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу протягом жовтня, листопада, грудня 2013 року природний газ, згідно з актами приймання-передачі, в обсязі 28,352 тис. кубічних метрів на загальну суму 131757,87грн., а саме:

- у жовтні 2013 року - 5,438 тис. куб. м (акт приймання-передачі від 31.10.2013);

- у листопаді 2013 року - 7,530 тис. куб. м (акт приймання-передачі від 30.11.2013);

- у грудні 2013 року - 15,384 тис. куб. м (акт приймання-передачі від 31.12.2013).

Факт поставки, об'єми та вартість переданого газу сторонами не оспорюються, акти підписані сторонами та скріплені печатками сторін (копії актів долучено до справи).

При цьому, відповідач не сплатив вартість отриманого газу, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 131757,87 грн.

Доказів оплати суми боргу відповідачем не надано.

Відповідач позов визнав.

Стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором на загальну суму 131757,87 грн. є предметом розгляду у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Частиною 6 ст. 265 ГК України встановлено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати.

Договором (пункт 4.6), укладеним між сторонами, передбачено, що остаточний розрахунок за поставлений газ здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач своє зобов'язання щодо оплати у повному обсязі поставленого природного газу, всупереч вимог закону та умов Договору, належним чином не виконав.

Отже, внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 131757,87 грн.

Доказів погашення заборгованості відповідач не надав, позов визнав.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд приходить до висновку про доведеність заявлених позивачем вимог про стягнення суми заборгованості за Договором, і, з огляду на викладені норми законодавства, вбачає підстави для їх задоволення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Вознесенської сільської ради (72360, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Вознесенка, вул. Кірова, 205, ідентифікаційний код юридичної особи 04352701) на користь Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 47-А, ідентифікаційний код юридичної особи 05535349) 131757,87 (сто тридцять одну тисячу сімсот п'ятдесят сім) грн. 87 коп. боргу; 2635,15 (дві тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 15 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.03.2014.

Суддя Т.М. Шевченко