Ухвала суду № 37554198, 04.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року справа №812/9588/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському рйаоні Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі № 812/9588/13-а за позовом державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському рйаоні Луганської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському рйаоні Луганської області про скасування рішення №1032 від 21.05.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Скасовано Рішення управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області №1032 від 21.05.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

З рішенням суду першої інстанції не погодився УПФУ та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державно виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Таким чином, суми коштів, які надходять від платника на рахунок органу Пенсійного фонду, спрямовуються на погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення, незалежно від визначення платником цільового призначення цих коштів. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» є юридичною особою та має у своєму складі Відокремлений підрозділ «Антрацитвантажтранс» без права юридичної особи.

Відокремлений підрозділ підприємства «Антрацитвантажтранс» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 січня 2011 року. Відокремлений підрозділ належить до платників збору відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

ВП «Антрацитвантажтранс» ДП «Антрацит» 25.02.2013 подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2013 року, відповідно до якого самостійно нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 517411,39 грн. (рядок 8 звіту) (а.с.11-12).

Платіжними дорученнями № 1953 від 08.01.2013, № 31 від 15.01.2013, № 37 від 16.01.2013, №72 від 18.01.2013, №161 від 14.02.2013, №195 від 28.02.2013, №212 від 28.02.2013 року на загальну суму 515871,29 грн. ВП «Антрацитвантажтранс» ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за січень 2013 року відповідно до призначення платежу (а.с.13-19).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1032 від 21.05.2013 до ВП «Антрацитвантажтранс» ДП «Антрацит» застосовано штрафні санкції у сумі 51741,14 грн. та нарахована пеня - 21476,39 грн. за період з 28.02.2013 по 29.04.2013 (а.с. 5).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його до Пенсійного фонду України.

Рішенням Пенсійного фонду України № 27329/03-10 від 15.10.2013 скарга Державного підприємства «Антрацит» на рішення Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1032 від 21.05.2013 залишена без розгляду (а.с. 4).

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій та пені затримка у сплаті страхових внесків за період з 28.02.2013 по 29.04.2013 становить від 29 до 60 днів. (а.с. 5 зворотній бік)

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (ч.3 ст.19 Закону № 2343).

Згідно ст.1 Закону № 2343 грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09 січня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство щодо ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 9).

Вищевказану ухвалу господарського суду Луганської області отримано УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області 23 січня 2013 року, що підтверджено відбитком штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі.

Встановлено, що рішенням від 21 травня 2013 року № 1032 до позивача застосовано штраф у розмірі 51741,14 грн. та нараховано пеню у розмірі 21476,39 грн. за період з 28 лютого 2013 року по 29 квітня 2013 року, тобто за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування термін сплати якого настав після дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто зобов'язань, на які поширюється дія мораторію.

З огляду на положення ст.19 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з урахуванням ухвали господарського суду Луганської області від 09 січня 2013 року про порушення провадження у справі про банкрутство щодо ДП «Антрацит» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд приходить до висновку, що у відповідача не було законних підстав для прийняття рішення від 21 травня 2013 року № 1032 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, а відтак таке рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі на наявність постанови Вищого Господарського суду України від 19 грудня 2013 року яким провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» припинено, оскільки на час прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень, позивач знаходився у стадії банкрутсва.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач - суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення, а відтак позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі № 812/9588/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі № 812/9588/13-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

В.В.Попов