Вирок № 37553844, 05.03.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/1828/14-к

н/п 1-кп/640/210/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2014 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Бутиріної О.В.,

за участю прокурора - Савченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Гути Богодухівського району Харківської області, громадянина України, що має середню освіту, не одружений, не працює, раніше судимий: 1) 02.03.2004 р. вироком Богодухівського районного суду м. Харкова за ст.ст.185 ч.3, 69 КК України до 1 року позбавлення волі; 2) 17.01.2008 р. вироком Богодухівського районного суду м. Харкова за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту; 3) 24.07.2009 р. вироком Київського районного суду м. Харкова за ст.309 ч.1, 297, 263 ч.2, 70 КК України до 6 місяців арешту; 4) 06.07.2011 р. вироком Київського районного суду м. Харкова за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився по відбутті строку покарання 22.04.2013 р., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, постійного місця проживання не має,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.395 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2013 року постановою Харківського районного суду Харківської області у відношенні ОСОБА_1 був встановлений адміністративний нагляд строком на 12 місяців. Відповідно до вказаної постанови відносно ОСОБА_1 були встановлені наступні обмеження: заборона виходу з місця проживання у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; заборона виїзду чи обмеження виїзду в особистих справах за межі району (міста); заборона перебувати у визначених місцях району (міста); обов'язок прибувати в період нагляду від одного до чотирьох разів на місяць до співробітника в територіальному ОВС, який проводить реєстраційну відмітку.

Проте, не зважаючи на встановлені судом обмеження, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став. Перебуваючи під адміністративним наглядом, ОСОБА_1, діючи умисно з метою ухилення від адміністративного нагляду, ігнорував встановлені судом вимоги. На реєстрацію в Богодухівський РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 не з'являвся, за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не проживав, самовільно залишив вищевказане місце проживання без поважних причин, ухилився від адміністративного нагляду, перешкоджаючи співробітникам правоохоронних органів здійснювати примусово-профілактичні заходи спостереження та контролю за поведінкою ОСОБА_1

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 09 липня 2013 року приблизно о 16 год. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно проник на огороджену територію домоволодіння, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, де, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, виніс з території домоволодіння два листи чорного металу та металеву решітку вартістю 120 грн. згідно висновку експерта №2192. Продовжуючи вчинення злочину, перебуваючи на території домоволодіння в пошуках металевих предметів, ОСОБА_1 був зупинений свідком ОСОБА_2 та дільничним інспектором Київського РВ ХМУ МВС України в Харківській області ОСОБА_3, у зв'язку з чим свій злочинний умисел не довів до кінця. Проте з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 скрився, залишивши за територією домоволодіння два листи чорного металу та металеву решітку, які намагався викрасти.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих правопорушень визнав повністю та пояснив, що з місць позбавлення волі він звільнився 22.04.2013 р. Відносно нього Харківським районним судом Харківської області був встановлений адміністративний нагляд та ведені обмеження щодо заборони виходу з місця проживання в певні часи, не відвідувати певні заклади. Також ОСОБА_1 повинен був поїхати жити за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, стати на облік у Богодухівському райвідділі міліції та ходити до райвідділу відмічатись. Проте ОСОБА_1 за вказаною адресою не жив, в Богодухівському райвідділі міліції не зареєструвався та не ходив туди відмічатись, ухилившись від нагляду. Після звільнення приїхав до м. Харкова, де спочатку жив у знайомих, а потім переїхав до с. Циркуни, де проживав в орендованому житлі. 09.07.2013 р. ОСОБА_1 йшов через парк по вул. Шевченко. Вирішив скоїти крадіжку металевих листів та решітки. З метою скоєння крадіжки переліз через паркан будинку АДРЕСА_2, де у дворі взяв два металевих листа та решітку, які збирався здати на металобрухт. Але під час скоєння крадіжки його затримали працівник міліції та чоловік із сусіднього будинку. В скоєному щиро кається, просить суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, положення ст. 349 КПК України їм роз'яснені, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.395 КК України, тобто самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місці проживання, особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі та за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше сховище.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога, характеризується негативно, не працює, не має постійного місяця проживання.

Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, та в короткий час після звільнення знов вчинив умисний злочин, пом'якшуючу покарання обставину, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Саме покарання у вигляді позбавлення волі на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При визначенні розміру остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 застосуванню підлягає ст. 70 КК України, оскільки він засуджується за вчинення сукупності кримінальних правопорушень.

В строк відбування покарання ОСОБА_1 слід зарахувати строк перебування під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_1 суд залишає у вигляді тримання під вартою.

Процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.395 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі;

за ст.395 КК України у вигляді 4 /чотирьох/ місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 27 січня 2014 року, враховуючи строк знаходження під вартою.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 146,70 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова, стягував - Держава).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Попрас В.О.