Справа №639/1941/14-к
Провадження №1-кп/639/184/2014
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2014 року м.Харків
Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - Курила В.О.,
при секретарі судового засідання - Брежнєві А.С.,
з участю: прокурора - Дриль А.А.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12014220500000289 від 12 лютого 2014 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.НОМЕР_1, уродженки м.Харкова, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, інваліда 2-ої групи, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2014 року, ОСОБА_1, знаходячись на території двору поблизу будинку АДРЕСА_2 у м.Харкові, маючи злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи ціль наживи, шляхом вільного доступу, переконавшись, що її злочинні дії ні ким помічені не будуть, викрала вироби з металу, а саме: швелери довжиною 6 м., у кількості 21 шт., уголки довжиною 6 м., у кількості 37 шт. та двутавери довжиною 6 м., у кількості 16 шт., загальною вагою 7 тон 676 кг., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №776 від 21.02.2014 року 11514 грн. 00 коп. та з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись вкраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому злочині визнала повністю, підтвердила суду, що злочин нею було вчинено при вищезазначених обставинах.
Під час допиту у судовому засідання обвинувачена пояснила, що декілька років тому її сестра - ОСОБА_2 привезли на територію домоволодіння АДРЕСА_2 у м.Харкові металеві вироби, які в подальшому планували використати для проведення ремонту. Оскільки її сестра до неї приїжджала рідко та їй не вистачало коштів для проживання, вона вирішила продати вказані металеві вироби. В середні січня 2014 року вона звернулась до раніше малознайомих осіб, яким і запропонувала придбати металеві швелера, двутавери та уголки. Через деякий час вказані особи на вантажному автомобілі приїхали до неї додому та погрузили частину металевих швелерів та уголків, за що їй заплатили 75 гривень, які вона потратила на власні потреби. Вказаним чоловікам вона пояснила, що металеві вироби належать їй особисто, коли до неї звернулась сестра із питанням куди подівся металолом ОСОБА_1 пояснила, що їй не відомо.
Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудною змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Потерпіла під час судового розгляду вирішення питання про призначення обвинуваченій покарання віднесла на розсуд суду, однак просила суд призначити покарання не пов'язане з реальним позбавлення волі особи.
Враховуючи повне визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Крім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї провини, її вина підтверджується наступними доказами дослідженими та перевіреними судом, а саме:
- протоколом огляду місця події від 12.02.2014 року, згідно якого проведено огляд за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого було встановлено наявність частини виробів з металу та підтверджено викрадення іншої частини майна (к/п а.с.14-17);
- протоколом огляду місця події від 18.02.2014 року, згідно якого проведено огляд за адресою: АДРЕСА_3, в ході якого було встановлено за вказаною адресою наявність викраденого майна, а саме: 10 двутаврів та 2 швелери по 6 метрів (к/п а.с.38-39);
- висновком судово-товарознавчої експертизи №776 від 21.02.2014 року, згідно якої вартість металевих виробів виготовлених із сплаву чорного металу загальною вагою 7676 кг становить 11514 гривень 00 копійок (к/п а.с.53-54).
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила злочин передбачений ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вивченням особи підсудної ОСОБА_1 встановлено, що вона на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не заміжня, є інвалідом 2-ої групи, раніше не судима, має постійне місце проживання (а.с.72-77).
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому злочині. Згідно ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлені.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд виходить з положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченої, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити покарання за ч.1 ст.185 КК України, у вигляді позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши їй іспитовий строк та поклавши на неї обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.
Цивільній позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої по справі в порядку ст.124 КПК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.
На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н.НОМЕР_1) процесуальні витрати за проведену судово-товарознавчу експертизу №776 від 21.02.2014 року в сумі 244,50 грн. (двісті сорок чотири гривні 50 копійок), перерахувавши їх на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, код доходів 24060300) з відміткою виду платежу "за експертні послуги" (к/п а.с.52).
Речові докази по кримінальному провадженню: металеві вироби - 10 двутаврів та 2 швелери, довжиною 6 метрів, які згідно розписки від 18.02.2014 року знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2, повернути останній як законному власнику (а.с.48).
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя В.О. Курило
Судове рішення № 37552084, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 11.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/1941/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: