Ухвала суду № 37551640, 06.03.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" березня 2014 р. Справа № 817/3212/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" грудня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт" до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандемсвіт» (далі - ТОВ «Тандемсвіт») звернулося до суду з вказаним позовом та просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року №0000102200, яким Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області визначено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 264 822,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 252 106,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 716,50 грн..

Також, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року №0000092200, яким Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 472,50 грн., утому числі: за основним платежем - 378,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 94,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2013 року №0000671701, яким визначено грошове зобов'язання з платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 1020 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 14.05.2013 року № 0000092200 в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 14.05.2013 року № 0000102200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 50866,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 12716, 50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Присуджено на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються з нормами Податкового кодексу України, які регулюють спірні правовідносини та не відповідають фактичним обставинам справи.

Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що виявлені порушення повністю знайшли своє підтвердження в акті перевірки, а відтак, спірні податкові повідомлення - рішення відповідають вимогам чинного законодавства та винесені правомірно

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт" підлягають частковому задоволенню. В той час, як підстави для задоволення апеляційної скарги Костопільської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області відсутні.

Так, судом першої інстанції встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ТОВ "Тандемсвіт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Костопільська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області, складено акт №199/22/35056921 від 19.04.2013 року (т.1, а.с.20-57).

Зазначеною перевіркою виявлені порушення вимог пп.135.5.11, п.135.5 ст.135, пп. 153.2.1, 153.2.3 п.153.2 ст.153, п.138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 252106, 00 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 201240,00 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 50866,00 грн.; пунктів 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 378,00 грн. за травень 2012 року; п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та п.1.2 ст.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2012 року №1020, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784.

На підставі акту перевірки та обставин, які встановлено під час перевірки, Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 14 травня 2013 року №0000102200, яким визначено для ТОВ "Тандемсвіт" грошове зобов'язання за податком на прибуток в сумі 264 822,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 252 106,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 716,50 грн. (т.1 а.с.12);

- від 14 травня 2013 року №0000092200, яким визначено для ТОВ "Тандемсвіт" грошове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 472,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 378,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 94,50 грн. (т.1, а.с.14);

- від 14 травня 2013 року №0001291741, яким визначено для ТОВ «Тандемсвіт» грошове зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб в сумі 25 107,37 грн., у тому числі: за основним платежем - 10 378,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 728,80 грн. (т.1, а.с.58);

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися ТОВ «Тандемсвіт» в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду скарги від 26.07.2013 р. №117/10с/10-210/155 Головне управління Міндоходів у Рівненській області скасувало податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 року №0001291741 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 10378,57 грн. основного платежу і 13708,80 грн. штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення в сумі 1020 грн. штрафної (фінансової) санкції по податку на доходи фізичних осіб та податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013 року №0000102200, №0000092200 залишено без змін, а скарга - без задоволення (т.1 а.с.60-64).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 27.08.13 №9687/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.05.2013 року №0000102200, №0000092200, №0001291741 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення(т.1 а.с.65-68).

Враховуючи, що Головне управління Міндоходів у Рівненській області частково скасувало податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 року №0001291741, то Костопільською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0000671701, яким визначено ТОВ «Тандемсвіт» грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1020 грн. штрафної (фінансової) санкції (т.1 а.с.16), тому позивачем обгрунтовано оскаржено в судовому порядку саме податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000102200 від 14.05.2013 року, суд першої інстанції прийшов зазначив, що висновки податкового органу щодо порушення ТОВ «Тандемсвіт» пп. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, пп. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України щодо заниження ним податку на прибуток на суму 252 106,00 грн. є обґрунтованими та зроблені на підставі обставин, встановлених під час перевірки.

Так, на думку податкового органу, заниження податку на прибуток відбулося за наступними операціями:

- на суму 59317,00 грн. за операціями позивача з продажу товарів пов'язаним юридичним особам у 4 кварталі 2011 року;

- на суму 141923,00 грн. за фіктивними операціями позивача з придбання лісоматеріалів у ДП «Соснівське лісове господарство» у 4 кварталі 2011 року;

- на суму 50866,00 грн. у зв'язку з віднесенням позивачем до валових витрат по ремонту та поліпшенню основних фондів, що перевищують 10 відсотків балансової вартості основних фондів.

Зокрема, в акті перевірки (арк. 8 акта) відповідач зазначив: у зв'язку з тим, що покупці-нерезиденти є пов'язаними особами для ТзОВ «Тандемсвіт», що знаходяться на іншій системі оподаткування, то в порушення підпунктів 153.2.1, 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України не визначено доходи від реалізації готової продукції за 4 квартал 2011 року за звичайними цінами в розмірі 257900 грн., внаслідок чого занижено доходи, що впливають на визначення об'єкта оподаткування на зазначену суму. При цьому у Додатку 5 до акту перевірки відповідачем зазначені вантажно-митні декларації з експорту товарів ТОВ «Тандемсвіт» за 4 квартал 2011 року, в тому числі ті, фактурна вартість товару у яких є нижчою від собівартості реалізованої продукції на загальну суму 257900,00 грн. (п.3, 4, 8, 9, 10, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 22, 23, 24, 26, 27, 28 Додатку 5) (т.1 а.с.55-56).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визначення податковим органом грошового зобов"язання з податку на прибуток у розмірі 59317,00 грн. за операціями позивача з продажу товарів пов'язаним юридичним особам у 4 кварталі 2011 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що такі дії податкового органу узгоджуються з вимогами ст.153 ПК України та відповідають пп. 1.20.5-1, пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Так, пунктами 1, 2 розділу XIX Прикінцеві положення Податкового кодексу України встановлено, що визначення та порядок застосування звичайної ціни до 1 січня 2013 року регулюється положеннями пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Згідно ст. 382 Господарського кодексу України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни.

Згідно п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, позивач в 4 кварталі 2011 року визначав доходи від експорту продукції на підставі первинних документів: вантажно-митних декларацій, рахунків-фактур, що досліджені в судом першої інстанції.

Таким чином, позивач здійснював експорт продукції нерезидентам за цінами, що визначалися сторонами в зовнішньоекономічних договорах (контрактах) і рахунках-фактурах, тобто за звичайними цінами в значенні пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пп. 1.20.5-1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів її обґрунтування застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав.

Отже, в даному випадку, звичайна ціна може бути визначена з використанням норми пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому застосування судом пп. 1.20.5-1 п. 1.20 ст. 1 цього Закону та №373 та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», 16 «Витрати» є неправомірним та безпідставним.

Згідно пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Проте, як убачається з матеріалів справи та не встановлено під час розгляду справи, податковий орган, не звертався до позивача, як платника податку, з запитом про обґрунтування рівня договірних цін.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково застосував при вирішенні даного спору Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, оскільки зазначене не врегульовано пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з тим, зазначені відповідачем в додатку №5 різниці між фактурною вартістю та собівартістю реалізованої продукції (рядки з №№ п/п 1-3, 5-12, 14, 16-28) не перевищують 20 відсотків, що унеможливлює застосування пп. 153.2.1., пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, коли відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів правильності розрахунку собівартості реалізованої продукції, наведених в додатку №5 до акта перевірки (т. 1 а.с.55-56), висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 153.2.1., пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, пп. 1.20.1, пп. 1.20.5-1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку» є безпідставними.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач протиправно визначив позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 59 317,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0000102200 у названій частині підлягає скасуванню, відповідно і судове рішення у цій частині зміні.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність податкового органу щодо порушення ТОВ «Тандемсвіт»пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України платником податку завищено валові витрати за 4 квартал 2011 року у сумі 617055 грн. у зв'язку з тим, що відніс до складу валових витрати з придбання товарів, які не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 4.1.27 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи убачається, що 09.09.2011 року ТОВ «Тандемсвіт» та Державне підприємство «Соснівське лісове господарство» уклали договір купівлі-продажу необробленої деревини №588/1130л-11(т.1, а.с.198). Згідно умов даного договору, позивач придбавав у зазначеного контрагента в 4 кварталі 2011 року необроблену деревину (далі - сировина).

Як встановлено судом першої інстанції, при виконанні умов договору (п. 5.4) сторонами складався комплект товаросупровідних документів: товарно-транспортна накладна (т.1 а.с.145-197), рахунок-фактура (т.1, а.с.244), податкова накладна від 30.11.2011 року № 29 (т.1, а.с.243), специфікація (т.1 а.с.214-242). Зокрема, умовою поставки за цим договором є франко-нижній склад Продавця (державного підприємство «Соснівське лісове господарство»).

Суд першої інстанції при дослідженні наданих позивачем товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.145-197) прийшов до правильного висновку, що їх зміст не відповідає вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки у них не зазначені транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення лісопродукції від Державного підприємства «Соснівське лісове господарство» до ТОВ «Тандемсвіт», та прізвища водіїв. Відтак всупереч вимогам п.5.4 укладеного договору позивач не надав суду необхідного комплекту товаросупровідних документів, отже,у ТОВ «Тандемсвіт» відсутні бухгалтерські документи, що підтверджують факт транспортування сировини від ДП «Соснівський лісгосп».

Також, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги зміст довідки №420 від 10 жовтня 2013 року, наданої представником позивача, відповідно до якої передача сировини за договором відбувалась шляхом його переміщення консольно-козловим краном продавця безпосередньо до цеху переробки деревини ТОВ «Тандемсвіт», оскільки зазначені обставини не були передбачені умовами укладеного договору.

Окрім того, як в суді першої інстанції так і при розгляді справи судом апеляційної інстанції, позивач не надав будь-яких доказів наявності технічної можливості здійснення переміщення деревини від Державного підприємства «Соснівське лісове господарство» до ТОВ «Тандемсвіт» шляхом використання консольно-козлового крану .

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не було надано достатніх доказів реальності здійснення господарської операції на виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №588/1130л-11, у зв'язку з чим висновки відповідача у акті перевірки щодо порушення товариством пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а також дії податкового органу щодо виключення зі складу витрат ТОВ «Тандемсвіт» за 4 квартал 2011 року витрат в сумі 617055,00 грн. та збільшення зобов'язання з податку на прибуток на суму 141923, 00 грн. є правомірними.

Відносно податкового повідомлення - рішення від 30.07.2013 року №0000671701, яким визначено ТОВ «Тандемсвіт» грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1020 грн. штрафної (фінансової) санкції, судом першої інстанції встановлено, що підставою для винесення спірного рішення стало порушенням позивачем вимог абз.б п.176 ст.176 ПК України, що стало підставою для застосування штрафної санкції у сумі 1020,00 грн., відповідно до вимог п.119.2 ст.119 ПК України.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Зі змісту акту перевірки (стор.51) убачається, що позивач подав податковий розрахунок форми №1-ДФ з недостовірними відомостями.

Так, судом першої інстанції, на підставі копій розрахунків за 4 квартал 2010 року - 4 квартал 2012 року встановлено, що у них неправильно вказано ознаку соціальної пільги по окремих працівниках (т.2 а.с.202-204).

Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, заявами про застосування податкової соціальної пільги, відомостями про виплату заробітної плати стосовно працівників позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які мають податкові соціальні пільги, визначені пп.169.1.1 або 169.1.2. п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України, що не було заперечено позивачем.

Відповідно до п.3.8 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2010 №1020 (далі - Порядок №1020), зазначені пільги повинні вказуватись у графі 8 податкового розрахунку форми №1-ДФ під кодом «02» або «04», у той час як позивач пільгу взагалі не вказав, зазначивши у графі 8 код «0», тобто подав недостовірні відомості (т.2 а.с.224-244).

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, було застосовано до позивача штрафну санкцію у сумі 510,00грн. за подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми №1-ДФ за 4 квартали 2011 та 2012 років з недостовірними відомостями.

Так само, є правильними висновки суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача штрафу у подвійному розмірі - 1020 грн., відповідно до вимог ч.2 п.119.2 ст.119 ПК України, за вчинення таких самих порушень платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за ці ж порушення.

Як встановлено судом першої інстанції, до позивача протягом 2012 року застосовувались штрафи за аналогічні порушення, що підтверджується актами перевірок позивача від 30.12.2011 року № 886/23/35056921 та від 17.10.2012 року № 511/17/35056921 (т.2 а.с.219-221, 223), а також податковими повідомленнями-рішеннями від 17.01.2012 року № 0000081741 та від 26.10.2012 року № 0013061741 (т.2 а.с.218, 222).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0000671701 відсутні.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Тандемсвіт» не спростовують висновків суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог, а тому підстави для скасування рішення у названій частині відсутні.

Разом з тим, надаючи правову оцінку доводам податкового органу щодо порушення позивачем пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України по завищенню валових витрат за 4 квартал 2012 року на суму 242 220 грн., за рахунок включення до валових витрат по ремонту та поліпшенню основних фондів, що перевищують 10 відсотків балансової вартості основних фондів станом на 01.01.2012 р., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що такі висновками не узгоджуються з нормами пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Як убачається зі змісту акту перевірки (арк. 14) податковим органом зазначено, що 10 відсотків балансової вартості основних фондів ТОВ «Тандемсвіт» станом на 01.01.2012 р. складає 266 653 грн. Зазначені обставини не заперечуються представником позивача та підтверджується додатком АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (т.2 а.с.16).

З огляду на викладене, судом першої інстанції достовірно встановлено, що позивач мав право віднести до валових витрат в 2012 році витрати, що пов'язані з ремонтом та поліпшенням основних засобів, у сумі не більше 266 653 грн.

Окрім того, в акті перевірки (арк. 16) відповідач зазначив, що за даними перевірки сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, віднесена ТОВ «Тандемсвіт» до рядків 05.1 та 06 Декларації за 2012 рік складає 508 873 грн. Обґрунтовуючи зазначену суму, представники відповідача надали суду розрахунок витрат на поліпшення основних фондів, що віднесені ТОВ «Тандемсвіт» у 2012 році на валові витрати (т.2 а.с.32), однак, Костопільська ОДПІ не надала суду будь-яких документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, на підставі яких зроблено відповідний розрахунок.

Проаналізувавши зміст додатків 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 до акта перевірки (т.2 а.с.117-120) в яких наведено реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ТОВ «Тандемсвіт» за періоди - 1, 2, 3 та 4 квартали 2012 року відповідно, суд першої інстанції правильно зазначив, що з цих реєстрів не можливо визначити, які саме суми витрат, що пов'язані з ремонтом та поліпшенням основних засобів, відображено позивачем в рядках 05.1, 06 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (т.1 а.с.116-120).

Разом з тим, згідно додатку 7 до акту перевірки (т.1 а.с.57) податковий орган наводить перелік документів, згідно яких ТОВ «Тандемсвіт» отримало послуги по ремонту та поліпшенню основних фондів, загальна сума таких витрат, становить 169 726 грн., що не перевищує 10 відсотків балансової вартості основних засобів позивача станом на 01.01.2012 р.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач відносить до послуг з ремонту основних фондів - реставрацію пил на загальну суму 45 415 грн., які згідно наданих позивачем накладних на придбання пил та актів на виконання робіт з їх реставрації (т.2 а.с.17-21), не відповідають визначенню «основні засоби», наведеному в пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а є малоцінними та швидкозношуваними предметами.

Так само, відповідно до додатку 4 акта перевірки витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, перевірено відповідачем вибірковим порядком (т.1 а.с.51-54), а тому не можуть вважатися належним доказом у справі, оскільки відповідач не провів таку перевірку суцільним порядком, що позбавляє можливості надати оцінку, що саме включено чи не включено до валових витрат позивача, в тому числі до рядків 05.1, 06 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Костопільська ОДПІ не надала суду належних та допустимих доказів того, що ТОВ «Тандемсвіт» відобразив у складі валових витрат у 2012 році витрати, що пов'язані з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів саме у сумі 508 873 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Тандемсвіт» задекларувало в 2012 році фактичні обсяги витрат на ремонт та поліпшення основних засобів у сумі 223 959 грн., що підтверджується додатком АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (т.2 а.с.16), розрахунком витрат на поліпшення та ремонт основних фондів (т.2 а.с.121-123), що надані представником позивача.

З досліджених судом першої інстанції актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т.2 а.с.143-157) вбачається, що ТОВ «Тандемсвіт» включило в 2012 році до складу витрат витрати з ремонту і поліпшення об'єктів основних засобів в межах, дозволених законом.

Отже, є правильними висновки суду першої інстанції, що Костопільська ОДПІ неправомірно виключила зі складу витрат позивача за 4 квартал 2012 року витрати в сумі 242 220 грн. та здійснив донарахування податку на прибуток у розмірі 50866,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 12716,50 грн., а відтак, визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі основного зобов'язання - 50866,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції - 12 716,50 грн. є протиправним, тому податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0000102200 в цій частині підлягає скасуванню.

Колегія суддів, також погоджується із висновками суду першої інстанції, про протиправність та скасування податкового повідомлення - рішення від 14 травня 2013 року №0000092200, яким визначено для ТОВ «Тандемсвіт» грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 472,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 378,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 94,50 грн. за господарською операцією з ТОВ ВТК «Інфополіпром».

Так, зі змісту акту перевірки (арк.40) убачається відповідач зазначає, що у порушення вимог п.198.1 ст.198.3 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит за травень 2012 року на суму 378,00 грн. за рахунок включення до податкового кредиту сум ПДВ з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ ВТК «Інфополіпром».

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем, у зв'язку з наміром придбати товар у ТОВ ВТК «Інфополіпром» було отримано податкову накладну №3 від 18.05.2012 року на суму 4536,00 грн., в тому числі ПДВ 756,00 грн. (т.1 а.с.69).

Оплата за вказаний товар була проведена рівними частинами по 2268,00 грн. 18 травня та 1 червня 2012 року (т.2 а.с.82-83), а товар отримано лише 19.06.2012 року відповідно до видаткової накладної від 19.06.2012 року №6/191 (т.2 а.с.81).

У зв'язку з цим контрагентом позивача були видані для позивача 2 податкові накладні: від 18.05.2012 року №3 на суму 2268,00 грн., в т.ч. ПДВ 378,00 грн., та від 01.06.2012 року №1 на суму 2268,00 грн., в т.ч. ПДВ 378,00 грн. (т.2 а.с.30,31), а позивачем згідно з вимогами ст.192 Податкового кодексу України у червні 2012 року подано розрахунок коригування суми ПДВ до податкової декларації за травень 2012 року (т.2 а.с.29).

Такі дії позивача узгоджуються з приписами ст.ст. 192, 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пп. «а» 192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

Отже, є правильними висновки суду першої інстанції, що у зв'язку з одержанням нових податкових накладних, проведенням оплати у травні та червні 2012 року та отриманням товару у червні 2012 року, позивач правомірно провів коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2012 року.

Доводи апеляційної скарги Костопільської ОДПІ зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" грудня 2013 р. без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт" задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" грудня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 року №0000102200 змінити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 року №0000102200 в частині збільшення суми грошового забезпечення з податку на додану на прибуток у розмірі 110183,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 12716,50 грн.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" березня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандемсвіт" вул. Промислова,3-а,смт.Соснове,Березнівський район, Рівненська область,34652

3- відповідачу Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.С.Руданського,5,м.Костопіль,Рівненська область,35000

4 - представник позивача Ніколайчук Сергій Миколайовича вул. 40 років Перемоги, 3, кв. 19, смт. Оржів Рівненської області