Ухвала суду № 37551578, 06.03.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"06" березня 2014 р. Справа № 806/7542/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" січня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 08.08.2013 року №000062225. Вирішено питання про відшкодування позивачу за рахунок Державного бюджету України судових витрат у сумі 172,06 грн.

В апеляційній скарзі Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що у суду відсутні документи на підтвердження поставки продукції від ТОВ «Ратуш», що ставить під сумнів здійснення господарської операції.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ратуш" (код ЄДРПОУ 37293136) за квітень 2012 року податковим органом складено акт від 24.07.2013 р. №447/22-5/30853721/0110 в якому зафіксовано порушення товариством вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України щодо завищення податку на додану вартість в частині взаємовідносин з ТОВ "Ратуш" на загальну суму 12309,00 грн. за період квітень 2012 року (а.с.12-26).

08 серпня 2013 року, на підставі акту перевірки, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №000062225, яким товариству визначено суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 18464,00 грн., з яких: основний платіж 12309,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 6155,00 грн. (а.с.27).

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що таке рішення прийнято без урахування фактичних обставин по справі, а висновки податкового органу не узгоджуються з правовими положеннями законів України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, шо не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи убачається, що між позивачем та ТОВ "Ратуш" було укладено усний договір купівлі-продажу товарів, шляхом отримання рахунку-фактури №042808 від 28 квітня 2012 року (а.с.29), відповідно до якої позивач за видатковою накладною №94-04 від 28.04.2012 р. одержав від ТОВ "Ратуш" товар (акумулятор GPL 12-100, кількість 10 шт. на загальну суму без ПДВ 25958,00 грн.; інвертор APS INT 2424, кількість 5 шт. на загальну суму 35587,50 грн., в тому числі ПДВ 12309,10 грн., всього з ПДВ на суму 73854,60 грн.), (а.с.30).

28 квітня 2012 року ТОВ "Ратуш" було виписано для Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа" податкову накладну №94 (а.с.31).

Розрахунок за вказаний товар здійснено шляхом безготівкового розрахунку, що засвідчується копіями платіжних доручень №524 від 11.05.2012 р., № 530 від 14.05.2012 року та виписками по банківському рахунку позивача (а.с.32-35).

Як встановлено судом першої інстанції, придбаний у ТОВ "Ратуш" товар забирав директор ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа" Кирилов О.А. та головний інженер Яшахін А.Е., що підтверджується посвідченнями про відрядження № КУ-0000035 від 28.04.2012 року та №КУ-0000035 від 28.04.2012 року, звітами про використання коштів, виданих на відрядження (а.с. 37-39), витягом з журналу реєстрації довіреностей з посиланням на номер та дату довіреності, витягом з журналу реєстрації посвідчень про відрядження з посиланням на відрядження до ТОВ "Ратуш" (а.с. 76-77).

Окрім документів, які досліджено судом першої інстанції, зазначені обставини підтверджено в судовому засіданні директором та головним інженером ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа", які допитані судом в якості свідків.

Отже, судом першої інстанції спростовано доводи податкового органу про те, що факт транспортування товару не знайшов свого підтвердження.

Також, спростовано судом і доводи податкового органу, що такі документи не надавалися під час перевірки. Так, з матеріалів справи убачається, що податковим органом проводилися невиїзна документальна перевірка. Проте, при отриманні акту перевірки, товариством направлено заперечення до акту перевірки від 24.07.2013 року №447/22-5/30853721 (а.с.64-70) та перераховані вище документи.

Факт використання інверторів та акумуляторів в господарській діяльності товариства, підтверджено як показами директора так і актами списання від 30.06.2012 року акумуляторів та інверторів.

Враховуючи вищезазначені обставини та досліджені докази, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарській операції з ТОВ "Ратуш" за квітень 2012 року.

Первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Також, досліджені судом первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а тому, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Зазначені обставини не спростовані податковим органом як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді справи. Так само, не надано доказів того, що наявні у справі первинні документи не відповідають ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" січня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" березня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр-телемережа" пр.Миру,2 кв.77,м.Житомир,10020

3- відповідачу Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4 - представнику позивача Мамедов Андрій Вагіфович вул. Льва Толстого, 16, кв. 95, м. Житомир