Ухвала суду № 37551421, 04.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10612/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Конярство України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року адміністративний позов об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення коштів за податковим боргом - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Конярство України» (ідентифікаційний код 37471967) включене до категорії платників окремих податків в Миргородській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Підприємство самостійно подає до Миргородської ОДПІ податкові декларації з плати за землю та є платником земельного податку.

Позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг по земельному податку в розмірі 149 139,18 грн., який виник у зв'язку з поточною несплатою зобов'язань, які визначені платником податків самостійно у податкових деклараціях з плати за землю № 9006921442 від 15 лютого 2013 року та № 9016733739 від 29 січня 2013 року, з урахуванням часткової сплати у розмірі 30000,00 грн

Згідно статті 2 Закону України «Про плату на землю» - використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 5 Закону України «Про плату на землю» визначає, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

У відповідності до статті 15 Закону України «Про плату на землю» - власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Підставою для нарахування земельного податку, згідно статті 13 Закону України «Про плату на землю» є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого в установлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України, така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. При цьому, згідно пункту 56.11 статті 56 ПУ України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Відповідно до пункту 286.2.статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно поданої відповідачем податкової декларації з плати за землю та уточнюючої податкової декларації, підприємством самостійно визначено до сплати за 2013 рік суму земельного податку у розмірі 43934,74 грн. щомісячно.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком суми боргу від 17 червня 2013 року № 1594, розрахунком суми заборгованості станом на 06 червня 2013 року. Натомість, докази сплати зазначеної заборгованості відсутні.

Відповідно до підпункту 59.4. статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Між тим, податкова вимога від 21 березня 2013 року № 20-19 на суму 43 934,74 грн. була надіслана відповідачу та отримана ДП «Конярство України» згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи, що матеріалами справи не підтверджується оскарження та/або скасування податкової вимоги в судовому або адміністративному порядку, правомірними є позовні вимоги щодо стягнення з розрахункових рахунків ДП «Конярство України» суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 149134,18 грн.

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Конярство України" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.