Рішення № 37551276, 20.01.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/22901/2012

Провадження №2/761/103/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській-Харітоновій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за правочином та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про заміну боржника у зобов'язанні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - Позивач) 25 вересня 2012 року, в особі свого представника, звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, про визнання недійсними договорів позики та договору іпотеки.

До початку розгляду справи по суті, 11 березня 2013 року, Відповідач за первісним позовом, через свого представника, подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 (Позивач за первісним позовом), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за правочином.

Згідно ухвали від 12 квітня 2013 року Шевченківського районного суду м.Києва, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за правочином, вимоги за зустрічним позовом були об'єднані в одне провадження із первісним позовом.

Крім того, в ході судового розгляду справи, згідно ухвали від 08 серпня 2013 року Шевченківського районного суду м. Києва, первісну позовну заяву, за заявою представника Позивача за первісним позовом, було залишено без розгляду.

За таких обставин, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за правочином, слід вважати первісним позовом, визначивши, що ОСОБА_1 є Позивачем за первісним позовом, ОСОБА_2 - Відповідачем за первісним позовом, а ОСОБА_3 (далі - Третя особа № 1 за первісним позовом) та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - Третя особа № 2 за первісним позовом).

Позивач за первісним позовом свої вимоги обґрунтовує тим, що 23 лютого 2010 року між ним та Відповідачем за первісним позовом було укладено договір позики (далі - Договір № 1), про надання Відповідачу за первісним позовом позики у сумі 160 000 грн., зі строком повернення до 23 лютого 2011 року та зі сплатою 60% відсотків річних. Крім того, зауважує, що 24 вересня 2010 року між ними також було підписано Договір про внесення змін та доповнень до Договору № 1 (далі - Договір № 2, а разом - Договори), за умовами якого Відповідач за первісним позовом додатково отримала від нього у позику 79 000 грн. Умови щодо відсоткової ставки за користування грішми та строк їх повернення залишилися незмінними. Зауважує, що взяті на себе зобов'язання за Договорами Відповідач за первісним позовом не виконала, не беручи до уваги 2 000 доларів США, які вона сплатила йому, в рахунок погашення заборгованості по відсотках за березень-квітень 2010 року, внаслідок чого, у неї виникла заборгованість за Договорами у розмірі 632 868 грн. 40 коп. Просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути вказану суму із Відповідача за первісним позовом, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Представником Відповідача за первісним позовом у судовому засіданні було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 (далі - Позивач за первісним позовом), ОСОБА_3 (далі - Відповідач за зустрічним позовом), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про заміну боржника у зобов'язанні.

В обґрунтування своїх вимог за зустрічним позовом Відповідач за первісним позовом зазначила, що уклавши із Позивачем за первісним позовом 23 лютого 2010 року Договір позики (далі - Договір № 1), зміни та доповнення до якого були внесені Договором від 24 вересня 2010 року (далі - Договір № 2, а разом Договори), кошти, обумовлені Договорами, у розмірі 239 000 грн., вона не отримувала. Натомість їх отримав Відповідач за зустрічним позовом, що підтверджується його розписками, у зв'язку з чим вона вважає, що саме останній і є боржником за вказаним Договорами. На цій підставі, просила суд ухвалити рішення, яким замінити боржника у зобов'язанні, визнавши Відповідача за зустрічним позовом позичальником за Договорами позики.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року, вищевказану зустрічну позовну заяву прийнято, а вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження із первісним позовом.

У судовому засіданні Позивач за первісним позовом та його представник первісний позов підтримали, просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зустрічний позов не визнали повністю, у задоволенні його вимог просили відмовити.

Відповідач за первісним позовом та її представник у судовому засідання проти первісного позову заперечували. Просили суд у задоволені первісних позовних вимог відмовити повністю. Зустрічний позов підтримали, просили суд зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач за зустрічним позовом у судовому засіданні зустрічний позов визнав, просив суд зустрічні позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Третя особа № 2, за первісним та зустрічним позовами, у судове засідання не з'явилася. Про місце, день та час судового розгляду повідомлена належним чином. Про причину неявки суд не повідомила, представника з належними повноваженнями до суду не направила. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність, як і заперечень на позов, до суду не подавала.

Суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність Третьої особи № 2 за первісним та зустрічним позовами, на підставі наявних у справі доказів, оскільки особи, які беруть участь у справі, не заперечували щодо розгляду справи у відсутність останньої.

Заслухавши пояснення Позивача за первісним позовом та його представника, Відповідача за первісним позовом та її представника, а також пояснення Відповідача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить первісний позов таким, що підлягає задоволенню, а зустрічний позов таким, що задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму) позики. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з частиною 1 статті 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За змістом частини 4 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Судом встановлено, що 23 лютого 2010 року за р. № 251 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено укладений між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом договір позики (далі - Договір № 1) про передачу Відповідачу за первісним позовом у власність коштів у сумі 160 000 грн. 00 коп., строком повернення до 23 лютого 2011 року та зі сплатою 60 % відсотків річних.

Крім того, суд встановив, що 24 вересня 2010 року за р.№ 2201 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено укладений між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом Договір про внесення змін та доповнень до Договору № 1 (далі - Договір № 2, а разом - Договори), за умовами якого Відповідач за первісним позовом додатково отримала від Позивача за первісним позовом у власність кошти в сумі 79 000 грн. (а.с. 8).

У пункті 2 Договору № 1 визначено, що кошти, які є предметом цього договору, передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання цього договору (а.с. 7).

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом пункту 8 Договору № 1, якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики, він зобов'язаний сплатити несплачену у строк суму основного боргу та штраф за користування грошовими коштами в розмірі 3% річних (а.с. 7).

В обґрунтування свої позовних вимог за зустрічним позовом Відповідач за первісним позовом надала суду розписку, написану власноруч Відповідачем за зустрічним позовом від 24 вересня 2010 року, в якій він повідомляє, що зі згоди Позивача за первісним позовом, отримав від останнього замість Відповідача за первісним позовом грошові кошти в сумі 239 000 грн. з підстав та на умовах, передбачених Договорами (а.с. 86).

До того ж, 25 вересня 2012 року Відповідачем за зустрічним позовом було видано ще одну розписку про отримання від Позивача за первісним позовом грошових коштів в сумі 240 000 грн. замість Відповідача за первісним позовом на умовах, обумовлених Договорами укладеними між Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом (а.с. 11).

Крім того, Відповідач за первісним позовом надала суду розписку, складену 23 квітня 2010 року Позивачем за первісним позовом про одержання від Відповідача за зустрічним позовом грошових коштів у сумі 2 000 доларів США, які він отримав у якості погашення заборгованості за відсотками за березень-квітень 2010 року (а.с. 10).

Судом з'ясовано, що Позивач за первісним позовом не заперечував факт погашення заборгованості за відсотками за березень-квітень 2010 року згідно з умовами Договорів.

На підставі вищезазначеного, Відповідач за первісним позовом просила суд визнати Відповідача за зустрічним позовом позичальником за Договорами позики, які укладені між нею та Позивачем за первісним позовом.

З такою позицією Відповідача за первісним позовом суд погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статті 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього кодексу.

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з частиною 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи ті факти, що письмової згоди на заміну боржника у зобов'язанні Позивач за первісним позовом не надавав, правочини щодо заміни боржника у зобов'язанні належним чином оформлені не були, суд критично оцінює позовні вимоги Відповідача за первісним позовом, вважає зустрічний позов безпідставним та таким, що не обґрунтований належними доказами.

Аналізуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що первісний позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено судом, взяті на себе зобов'язання Відповідачем за первісним позовом не виконано, внаслідок чого за підрахунками Позивача за первісним позовом, перевірених судом, у Відповідача за первісним позовом виникла заборгованість перед Позивачем за первісним позовом у розмірі 632 868 грн. 40 коп., з яких 239 000 грн. - основна сума боргу за Договорами, 386 698 грн. 40 коп. - заборгованість за відсотками за прострочення виконання грошового зобов'язання, 7 170 грн. - штраф за невиконання зобов'язань встановлених Договорами, які підлягають стягненню на користь Позивача за первісним позовом.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача за первісним позовом на користь Позивача за первісним позовом підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 441 грн. 00 коп.

А всього із Відповідача за первісним позовом на користь Позивача за первісним позовом підлягає стягненню 636 309 грн. 40 коп.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача за первісним позовом на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 213 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 510, 513, 520, 521, 525, 526, 625, 639, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за правочином - з а д о в о л и т и.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) кошти у розмірі 636 309 (шістсот тридцять шість тисяч триста дев'ять) гривень 40 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про заміну боржника у зобов'язанні - в і д м о в и т и у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 213 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :