Рішення № 37551241, 06.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2014 р. Справа № 911/62/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»

та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря»

про стягнення 4377,04 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі - відповідач-1) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (далі - відповідач-2) про стягнення 4377,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 02.07.2012 р. угоди № 91/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якої до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» перейшло право вимоги до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» щодо сплати пені, 28% річних, інфляційних втрат, що виникли в результаті неналежного виконання останнім умов договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 40-09-09/Н від 03.09.2009 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента-агро» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря». При цьому позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 91/07-12 від 02.07.2012 р. про заміну кредитора у зобов'язанні між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки № 11-03-2013-91 від 11.03.2013 р., відповідно до умов якого відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2 щодо сплати інфляційних втрат.

Розгляд справи відкладався.

16.01.2014 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було подано заяву № 14-1/01 від 14.01.2014 р. про покладення на відповідачів судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, відповідно до якої позивач просить суд солідарно стягнути з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та СТОВ «Зоря» 500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

03.02.2014 р. до господарського суду Київської області ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» було подано відзив на позов б/н, б/д (вх. № 1772/14 від 03.02.2014 р.), відповідно до якого відповідач-1 визнає позовні вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», які стосуються ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», проте не може їх задовольнити у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, а також просить суд розглянути дану справу без участі представника відповідача-1.

11.02.2014 р. до господарського суду Київської області ТОВ «НІКО-ТАЙС» було подано пояснення № 11-3/02 від 11.02.2014 р., відповідно до яких позивач зазначив, що відповідно до договору № 24-1/12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.12.2012 р., адвокат Грищенко Олександр Миколайович взяв на себе зобов'язання щодо здійснення підготовки з написання та подання позовної заяви про стягнення 3% річних, інфляційних втрат із ТОВ «Клондайк» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», які виникли на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, угоди № 07/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 22.02.2012 р. та на підставі договору поруки № 21-08-2012-120 від 21.08.2012 р.

Станом на 08.01.2014 р. між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» та ТОВ «Клондайк» було досягнуто згоди щодо погашення заборгованості мирним шляхом без звернення до суду із відповідним позовом, у зв'язку з чим листом № 08-1/01 від 08.01.2014 р. ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулось до адвоката Грищенка О.М. із проханням припинити подальше виконання взятого на себе зобов'язання щодо здійснення підготовки з написання та подання позовної заяви про стягнення 3% річних, інфляційних втрат із ТОВ «Клондайк» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», які виникли на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, угоди № 07/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 22.02.2012 р. та на підставі договору поруки № 21-08-2012-120 від 21.08.2012 р.

Крім того, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» просило адвоката Грищенка О.М. розглянути питання щодо розірвання договору № 24-1/12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.12.2012 р.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 24-1/12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.12.2012 р., договір № 24-1/12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.12.2012 р. розірвано, у зв'язку з чим виконавець взяв на себе обов'язок, а замовник погодив те, що в строк до 15.01.2014 р. виконавець повертає замовнику грошову суму у розмірі 500,00 грн., перераховану на підставі платіжного доручення № 167 від 24.12.2012 р. на підставі договору № 24-1/12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.12.2012 р.

Проте, відповідно до договору № 10-1/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.11.2013 р., адвокат Грищенко Олександр Миколайович здійснював підготовку з написання та подання позовної заяви про стягнення пені, 28 % річних, інфляційних втрат, які виникли на підставі договору № 40-09-09/Н купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 03.09.2009 р., угоди № 91/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 р. та на підставі договору поруки № 11-03-2013-91 під 11.03.2013 р.

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 договору № 10-1/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.12.2013 р., ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було зобов'язане здійснити оплату послуг в строк до 15.01.2014 р. у розмірі 500,00 грн.

ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» листом №14-1/01 від 14.01.2014 р. просило адвоката Грищенка О.М. зарахувати як оплату за послуги згідно договору № 10-1/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.12.2013 р. грошову суму у розмірі 500,00 грн., перераховану відповідно до платіжного доручення № 167 від 24.12.2012 р. на підставі договору № 24-1/12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.12.2012 р., у зв'язку з чим між сторонами договору № 10-1/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.12.2013 р. була досягнута згода, а зобов'язання ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», котрі передбачені п.п. 3.1 та 3.2 договору № 10-1/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.12.2013 р., є виконаними.

До господарського суду Київської області 03.03.2014 р. ТОВ «НІКО-ТАЙС» було подано клопотання № 03-1/03 від 03.03.2014 р. про розгляд справи без участі представника позивача, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено судом.

Представник відповідача-1 у судові засідання 23.01.2014 р., 06.02.2014 р. та 06.03.2014 р. не з'явився.

Відповідач-2 у судові засідання 23.01.2014 р., 06.02.2014 р. та 06.03.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

03.09.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря» (покупець) було укладено договір № 40-09-09/Н купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, відповідно до п. 1.2 якого предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу, асортимент товару, його кількість, ціна визначається у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару оплачується покупцем до 15.09.2009 р.

Згідно з п. 6.1 договору покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату товару в строк і на умовах, вказаних в ст. 5 цього договору.

У відповідності з п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що сторони згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару сплачує на користь продавця 28% річних.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором (п. 11.1 договору).

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СТОВ «Зоря» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору від 03.09.2009 р. № 40-09-09/Н купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, 19.10.2009 р. ТОВ «Тридента Агро» звернулось до господарського суду Житомирської області із позовною заявою про стягнення із СТОВ «Зоря» суми заборгованості та штрафних санкцій за період з 16.09.2009 р. до 19.10.2009 р.

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 15/1648 від 08.12.2009 р., позов ТОВ «Тридента Агро» задоволено повністю, а саме - стягнуто з Сільськогосподарськоготовариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» 12000,00 грн. основної заборгованості, 229,15 грн. пені, 2400,00 грн. штрафу, 33,66 грн. 3% річних, 1000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 146,63 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Згідно із ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до Постанови ВДВС Романівського РУЮ Житомирської області від 10.06.2010 р. виконавче провадження згідно наказу господарського суду Житомирської області у справі № 15/1648 від 08.12.2009 р. було закінчено у зв'язку із повним його виконанням на підставі платіжного доручення № 207 від 26.05.2010 р.

Таким чином, зобов'язання СТОВ «Зоря» належним чином та у повному обсязі перед ТОВ «Тридента Агро» згідно договору № 40-09-09/Н купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 03.09.2009 р. було виконано лише 26.05.2010 р.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» 900,00 грн. інфляційних втрат, 500,00 грн. витрат на послуги адвоката та судовий збір, а також стягнути з СТОВ «ЗОРЯ» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» 2077,78 грн. 28% річних та 1469,26 грн. пені.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу.

В силу вимог ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначалося вище, згідно п. 8.2 договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Водночас, п. 8.3 договору сторони встановили, що відповідно до ст. 259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить 5 років з моменту підписання даного договору. Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором здійснюється протягом 5 років.

Поряд з цим, п. 11.1 договору передбачено, що договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором.

За приписами ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене вище, судом встановлено, що у ТОВ «Тридента Агро» виникло право вимоги щодо нарахування пені внаслідок порушення СТОВ «Зоря» зобов'язань за договором купівлі - продажу № 40-09-09/Н від 03.09.2009 р. за період з 20.10.2009 р. до 25.05.2010 р. на суму 12000,00 грн.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення 28% річних та інфляційних втрат.

Пунктом 8.6 договору купівлі - продажу № 40-09-09/Н від 03.09.2009 р. передбачено, що сторони згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару сплачує на користь продавця 28% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 28% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 28% річних у сумі 2007,78 грн. за період з 20.10.2009 р. до 25.05.2010 р., який є арифметично вірним та обґрунтованим.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 900,00 грн. за період з жовтня 2009 року до березня 2010 року на суму 12000,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним.

Слід зазначити, що у відповідності з ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

При цьому заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» відступило новому кредиторові (Фізичній особі - підприємцю Грищенку Олександру Миколайовичу) право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря» зобов'язання щодо сплати розміру пені, інфляційних втрат та 28% річних, набуте первісним кредитором на підставі договору № 40-09-09/Н купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 03.09.2009 р., у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно цього договору, що підтверджується п. 1.1 угоди № К-42-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (первісний кредитор) та Фізичною особою - підприємцем Грищенком Олександром Миколайовичем (новий кредитор) (далі - угода).

За змістом цієї угоди первісний кредитор відступив згідно договору купівлі - продажу № 40-09-09/Н від 03.09.2009 р. новому кредитору право вимагати грошову суму у розмірі 4377,04 грн., з яких: 900,00 грн. - інфляційні втрати, 1469,26 грн. - пеня та 2007,78 грн. 28% річних (пункт 2 угоди).

Відповідно до п. 6.1 угоди вона набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань за цією угодою.

На виконання умов п. 4.1 вищезазначеної угоди, ТОВ «Тридента Агро» передало Фізичній особі - підприємцю Грищенку О.М. документи, що підтверджують право вимоги виконання зобов'язання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря», згідно акту прийому-передачі документів від 26.01.2011 р.; а згідно з п. 4.3 угоди ТОВ «Тридента Агро» направило на адресу СТОВ «Зоря» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

02.07.2012 р. між Фізичною особою - підприємцем Грищенком Олександром Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» було укладено угоду № 91/07-12 про зміну кредитора у зобов'язанні.

Пунктом 2 даної угоди встановлено, що первісний кредитор (Фізична особа - підприємець Грищенко Олександр Миколайович) відступив новому кредитору (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС») право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОРЯ» зобов'язання щодо сплати 4377,04 грн., з яких: 900,00 грн. - інфляційні втрати, 1469,26 грн. - пеня та 2007,78 грн. 28% річних, набуте первісним кредитором на підставі договору купівлі - продажу № 40-09-09/Н від 03.09.2009 р. та згідно угоди № К-42-ТА від 26.01.2011 р. (про заміну кредитора у зобов'язанні), у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору.

На виконання умов вищезазначеної угоди, ФОП Грищенко О.М. було передано ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» документи, що підтверджують право вимоги виконання зобов'язання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря», згідно акту прийому-передачі документів від 02.07.2012 р.; а згідно з п. 4.3 угоди ФОП Грищенко О.М. направив на адресу Сільськогосподарського товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою від 02.07.2012 р. № 91/07-12 (про заміну кредитора у зобов'язанні), 11.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) було укладено договір поруки № 11-103-2013-91 (далі - договір поруки).

За умовами договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку СТОВ «Зоря» щодо сплати інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі - продажу та угоди, передбачених п. 1.1 договору поруки.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 91/07-12 про зміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги у порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 р.

Пунктом 3.1 договору поруки сторони передбачили відповідальність поручителя перед кредитором, що обмежується сплатою суми інфляційних втрат у розмірі 900,00 грн.

У разі порушення боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися з вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (п. 4.1 договору поруки).

За змістом п. 6.1 договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Приписами статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було надіслано на адресу ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» вимогу № 15-91/12 від 15.03.2013 р. щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки № 11-03-2013-91 від 11.03.2013 р., яка була отримана директором ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» 21 грудня 2012 року.

У відповідь на вказану вимогу відповідач-1 повідомив, що виконати зобов'язання за договором поруки не має можливості у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та гарантує, що зобов'язання, взяті на себе згідно з договором поруки № 11-03-2013-91 від 11.03.2013 р., виконає в строк до 31.08.2013 р.

Оскільки ні відповідач-1 в сумі 900,00 грн., ні відповідач-2 в повному обсязі не розрахувалися з позивачем належним чином за угодою № 91/07-12 від 02.07.2012 р., яка укладена на підставі договору купівлі - продажу № 40-09-09/Н від 03.09.2009 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачами зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачами не спростований.

Водночас, відповідач-1 у відзиві на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 1772/14 від 03.02.2014 р.), адресованому суду, визнав позов в частині, яка стосується ТОВ «ПК Трейдсервісгруп».

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що ані відповідач-2 в повному обсязі, ані відповідач-1 солідарно з відповідачем-2 в сумі 900,00 грн., не сплатили заборгованість, що виникла за угодою № 91/07-12 від 02.07.2012 р., яка укладена на підставі договору купівлі - продажу № 40-09-09/Н від 03.09.2009 р., вимоги позивача про стягнення пені солідарно з відповідачів інфляційних втрат, а також про стягнення з відповідача-2 пені, 28% річних є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» у повному обсязі.

Крім того, позивач просить покласти солідарно на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 500,00 грн.

Слід зазначити, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру».

Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 р. № 6/VI), клієнт - особа, права і свободи якої адвокат захищає або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених чинним законодавством. Угода про надання правової допомоги - договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Угодою можуть передбачатися також інші умови надання юридичної допомоги. Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги; гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем підтверджуються договором № 10-1/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.12.2013 р.

У відповідності зі Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888, виданим 29.10.2009 р., Грищенко О.М. має право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з п. 1.1 договору 10-1/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.12.2013 р., за цим договором виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, СТОВ «Зоря» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», які виникли на підставі купівлі - продажу № 40-09-09/Н від 03.09.2009 р., угоди № 91/07-12 від 02.07.2012 р. та договору поруки № 11-03-2013-91 від 11.03.2013 р., надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення з боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру пені, 28% річних та інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржниками перед замовником зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору № 40-09-09/Н від 03.09.2009 р., угоди № 91/07-12 від 02.07.2012 р., а також на підставі договору поруки № 11-03-2013-91 від 11.03.2013 р., консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського, господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника в суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків за даним договором.

Сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за даним договором становить 500,00 грн. (п. 3.1 договору).

10.12.2013 р. ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем було підписано акт прийому-передачі документів.

Сплата позивачем вартості адвокатських послуг за вказаним договором підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 167 від 24.12.2012 р. на суму 500,00 грн., а також поданими позивачем суду поясненнями № 11-3/02 від 11.02.2014 р., наведеними вище.

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, а також наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрат по оплаті за договором про надання правової допомоги у розмірі 500,00 грн. в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України.

У зв'язку з викладеним, витрати зі сплати судового збору, а також витрати на оплату послуг адвоката відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідачів солідарно пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (13042, Житомирська обл., Романівський р-н, с. Врублівка, код 03745918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, код 38039872) - 1469 (одну тисячу чотириста шістдесят дев'ять) грн. 26 коп. пені, 2007 (дві тисячі сім) грн. 78 коп. 28% річних.

3. Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (13042, Житомирська обл., Романівський р-н, с. Врублівка, код 03745918) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, код 38039872) - 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на адвокатські послуги, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 11.03.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна