Ухвала суду № 37551191, 05.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16588/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБабенка К.А., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості у розмірі 17 820,43 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Наказом Солом'янського районного центру зайнятості від 01 березня 2013 року №НТ 130301 ОСОБА_5 на підставі його заяви від 01 березня 2013 року надано статус безробітного, а наказом від 11 березня 2013 року № НТ 130311 відповідно до його заяви від 11 березня 2013 року призначено допомогу по безробіттю з 08 березня 2013 року.

05 червня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Солом'янського районного центру зайнятості із заявою про виплату одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Наказом Солом'янського районного центру зайнятості від 07 червня 2013 року вирішено виплатити ОСОБА_5 одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності з дня реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності у термін, визначений законодавством.

10 червня 2013 року ОСОБА_5 ознайомлено з указаним наказом, в якому, поміж іншого, зазначено, що допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності виплачується одноразово за умови подання протягом 10 робочих днів, з 10 по 21 червня 2013 року, до центру зайнятості засвідченої в установленому порядку копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, а у разі створення юридичної особи - також копій установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДРПОУ) станом на 22 березня 2013 року інформація стосовно ОСОБА_5 в ЄДРПОУ відсутня.

З витягу з ЄДРПОУ станом на 09 липня 2013 року вбачається наявність у ньому запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 11 березня 2011 року. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності названої особи відсутній.

Листом від 24 вересня 2013 року № 990/04 відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом'янського району повідомив Солом'янський районний центр зайнятості, що: станом на 22 березня 2013 року відомості стосовно ОСОБА_5 були відсутні в ЄДРПОУ; 26 червня 2013 року державним реєстратором включено відомості до ЄДРПОУ як про фізичну особу-підприємця на підставі поданих ним відповідних документів, у зв'язку з чим станом на 09 липня 2013 року відомості про нього відображені у витягу з ЄДРПОУ.

З витягу з ЄДРПОУ станом на 20 вересня 2013 року вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа - підприємець 20 березня 2001 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що був зареєстрований як приватний підприємець, однак з 2001 року фактично підприємницькою діяльністю не займався, дохід не отримувався, податкова звітність у будь якій формі не подавалась, тобто не здійснювалось жодних дій, які б давали підстави стверджувати, що ОСОБА_5 реалізовує свій статус суб'єкта підприємницької діяльності або підтримує його в актуальному стані.

Згідно з п.п. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать та не можуть бути безробітними і отримувати допомогу по безробіттю громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі прийняття нею рішення про припинення підприємницької діяльності.

З витягу з ЄДРПОУ станом на 20 вересня 2013 року вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа - підприємець 20 березня 2001 року. Таким чином на час перебування на обліку в центрі занятості підприємницька діяльність відповідача не була припинена.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Однак, ураховуючи, що при зверненні щодо надання статусу безробітного ОСОБА_5 не повідомив Солом'янський районний центр зайнятості про реєстрацію його 20 березня 2001 року фізичною особою - підприємцем, колегія суддів погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем норм частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач не мав права на соціальні послуги, оскільки статус безробітного йому надано на підставі документів, що містять недостовірні відомості, а виплачене забезпечення в сумі 17 820, 43 грн. отримане незаконно, а тому підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А.

Ключкович В.Ю.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Ключкович В.Ю.