Постанова № 37550302, 25.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року № 813/1032/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Попович В.В.

представника відповідача - Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року №0000851720/12182.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у нього була заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства за період з 01.10.2010 року по 01.03.2013 року, у зв'язку з чим до бюджету не сплачувався податок з доходів фізичних осіб, однак станом на 30.01.2013 року заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2010 року по 01.03.2013 року повністю погашена і податок з доходів фізичних осіб повністю сплачено до бюджету.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в акті перевірки та запереченні на позов. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що позивачем несвоєчасно проведено перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в порушення п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, яким визначено, що податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Утриманий податковим агентом податок з доходів фізичних осіб при нарахуванні заробітної плати, але не сплачений податковим агентом до бюджету при виплаті заробітної плати вважається узгодженим податковим зобов'язанням.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримала, просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні правовідносини.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо наявності та стану погашення заборгованості з виплати заробітної плати підприємством, нарахування та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2010 року по 01.03.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.05.2013 року №2519/17-20/13829036 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо начвності та стану погашення заборгованості з виплати заробітної плати підприємством, нарахування та перерахування до бюджету податку х доходів фізичних осіб за період з 01.10.2010 року по 01.03.2013 року», яким встановлено порушення позивачем вимог п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.17.1 ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003 року(із змінами та доповненнями), п.54.2 ст.54 п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, п.176.2.»а», ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з виплаченої заробітної плати найманих працівників за період з 01.10.2010 року по 01.03.2013 року в сумі 74096,49 грн., а саме: за серпень 2011 року в сумі 2714,12 грн., за вересень 2011 року в сумі 4152,10 грн., за жовтень 2011 року в сумі 4740,68 грн., за листопад 2011 року в сумі 4229,29 грн., за грудень 2011 року в сумі 4251,02 грн., за січень 2012 року в сумі 4180,55 грн., за лютий 2012 року в сумі 4271,46 грн., за березень 2012 року в сумі 4004,98 грн., за квітень 2012 року в сумі 3987,32 грн., за травень 2012 року в сумі 4009,10 грн., за червень 2012 року в сумі 3981,12 грн., за липень 2012 року в сумі 4028,47 грн., за серпень 2012 року в сумі 4602,89 грн., за вересень 2012 року в сумі 4847,91 грн., за жовтень 2012 року в сумі 3073,94 грн., за листопад 2012 року в сумі 4269,18 грн., за грудень 2012 року в сумі 3991,09 грн., за січень 2013 року в сумі 4761,27 грн.

На підставі акта перевірки від 23.05.2013 року №2519/17-20/13829036 ДПІ в Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000851720 від 01.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на 160 111,10 грн., в тому числі 74096,49 - за основним платежем, 42014,61 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п.8.1.1. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного, на момент виникнення правовідносин) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно п.п.8.1.2. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

У зв'язку з прийняттям податкового кодексу України з 01.01.2011 року Порядок оподаткування доходів, нарахованим (виплачених, наданих) платнику податку з доходів фізичних осіб податковим агентом регламентований ст.168 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно із пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджет) під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховує гься податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України, для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Згідно з підпунктом 54.2 сг.54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.171.1 ст. 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податків.

Згідно із положеннями п. 176.2 «а» ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Позивач посилається на те, що сплати податкового зобов'язання встановлені п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, згідно з яким платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а оскільки подання місячної податкової декларації з податку з доходів фізичних осіб не передбачено Податковим кодексом України, то висновок податкового органу про необхідність сплати податку з доходів фізичних осіб у випадку невиплати заробітної плати є неправомірним, а ПрАТ «Львів-Інтуртранс» повністю перераховано до бюджету податок з доходів фізичних.

В підтвердження виплати заробітної плати позивачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень на загальну суму 74096,49 грн.

Однак, суд не бере до уваги дані доводи позивача та платіжні доручення, оскільки, в матеріалах справи мітиться лист голови правління приватного акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс», де він зазначає, що дійсно станом на 01.03.2013 року у підприємства була заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 74096,49 грн. за період з 01.01.2010 року по 28.02.2013 року та аналіз наведених положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб в разі, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати.

Пунктом 127.1 ст.127 ПК України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем на підставі та у спосіб, що визначені положеннями чинного законодавства. Тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс» на користь Державного бюджету України 2 002,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 11.03.2014 року.