Ухвала суду № 37549482, 27.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року м. Київ К/9991/20938/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову Господарського суду Полтавської області від 07.10.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011

у справі № 17/57

за позовом Закритого акціонерного товариства «Карлівка-Агро»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Карлівка-Агро» (далі по тексту - позивач, ЗАТ «Карлівка-Агро») звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту - відповідач, Карлівська МДПІ Полтавської області) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2008 №0000072301/2.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 07.10.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 31.06.2007, за результатами якої складено акт від 12.10.2007 №71/23-32217726.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України від 29.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено суму податку на прибуток, яку необхідно було сплатити до бюджету на загальну суму 150345,00 грн., в тому числі за III-IV квартали 2006 року на суму 140487,00 грн., за 1 квартал 2007 року на суму 9858,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2007 №0000602301/0 про сплату податкового зобов'язання по податку на прибуток загальною сумою 225517,50 грн., із них основний платіж - 150345,00 грн. і штрафна санкція - 75172,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2008 №000072301/2, яким позивачу визначено нову суму податкового зобов'язання по податку на прибуток, а саме 110715,00 грн. та штрафну санкцію 55357,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ЗАТ «Карлівка-Агро» уклало договір страхування майна №311 від 15.04.2006, згідно умов якого страховий платіж складає 1116514,00 грн. Відповідно до положень п. 5.2 вказаного договору термін внесення страхового платежу - 3% до 01.08.2006, 97% - до 15.04.2007. Договір вступає в силу з моменту підписання 14.04.2006 та діє протягом одного року у разі сплати встановлених страхових платежів згідно п. 5.2 цього договору.

Страхові платежі здійснені позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок страховика у встановлені договором терміни та підтверджуються виписками з банку, копії яких містяться в матеріалах справи, всього: 1116514,00 грн.

Також ЗАТ «Карлівка-Агро» уклало договір страхування фінансових ризиків №335 від 10.04.2006, згідно умов якого страховий платіж складає 377537,24 грн. Відповідно до положень п. 3.6 вказаного договору термін внесення страхового платежу - 3% до 30.06.2006, 97% - до 10.10.2006. Договір вступає в силу з моменту надходження першої частини страхового платежу 26.06.2006 та діє до 10.10.2006 у разі сплати встановлених страхових платежів.

Страхові платежі здійснені позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок страховика у встановлені договором терміни та підтверджуються виписками з банку, копії яких містяться в матеріалах справи, всього: 377537,24 грн.

Відповідно до ст. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі по тексту - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно приписів пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону, до валових витрат зокрема відносяться: будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших комерційних ризиків платника податку, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Пунктом 11.2.1 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат на суму страхових платежів вважається дата, яка припадає на податковий період на протязі якого, наступає будь-яке з подій, що сталося раніше: чи дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на сплату страхових послуг, чи дата фактичного отримання платником податку результатів послуг.

В даному випадку першою подією є списання коштів на оплату страхових платежів з банківського рахунку позивача в т.ч. у 3 кварталі 2006 року (липень-вересень) суму яку відповідач не врахував, а саме: по договору страхування №335: 03.07.2006 - 30700,00 грн.; 06.09.2006 - 3000,00 грн.; 10.08.2006 - 50000,00 грн.; по договору страхування №311: 30.08.2006 - 366137,24 грн., всього - 449837,24 грн. - сума що ЗАТ «Карлівка-Агро» мало включити то валових витрат у 3 кварталі 2006 року.

Також, в листі ДПА України від 23.03.1999 №4265/7/22-3117 роз'яснюється, що датою збільшення підприємством страхувальником валових витрат на суму страхових платежів вважається дата, яка припадає на податковий період на протязі якого, наступає будь-яке з подій, що сталося раніше: чи дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на сплату страхових послуг, чи дата фактичного отримання платником податку результатів послуг (дата набрання чинності договору страхування). Листом від 12.03.2002 №20548/7/15-2317 ДПА України, підтверджує, що одночасно у страховика збільшується валовий дохід за датою виникнення у нього страхових зобов'язань перед страхувальником, тобто з дати набрання чинності договорів страхування.

01.09.2006 між ЗАТ «Карлівка-Агро» (комітент) та ТОВ «Кернел-Трейд» (комісіонер) укладено договір комісії №25ЄЛ-МК відповідно до якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента здійснити в його інтересах, від свого імені продаж олії соняшникової нерафінованої, що належить комітенту, на умовах її експорту за межі митної території України, третім особам. На виконання вказаного договору, відповідно до актів приймання-передачі (від 12.01.2007, від 31.01.2007. від 17.10.2006, від 24.10.2006, від 31.10.2006, від 25.10.2006) передано комісіонеру - ТОВ «Кернел-Трейд» олію соняшникову нерафіновану в кількості 1015,82 тонн. Відповідно до звітів комісіонера від 31.10.2006, від 31.01.2007 вказану олію реалізовано за контрактом від 26.09.2006 №038/08/1-28. Згідно розділу 6 договору витрати, що відшкодовуються комітентом, відображаються в його звіті та надаються комісіонеру на затвердження. Виконуючи наведений припис договору комітент надав 2 звіти: від 31.10.2006 відповідно до якого загальна сума витрат комісіонера, яка підлягає відшкодуванню комісіонером становить 131692,13 грн.; від 31.01.2007 відповідно до якого загальна сума витрат комісіонера, яка підлягає відшкодуванню комісіонером становить 43581,81 грн., всього - 175273,94 грн.

Відповідно, отримавши звіти комісіонера та акти виконаних робіт №СПР+13979 від 31.10.2006, №СПР+13976 від 31.10.2006, №УСПР+000704 від 31.01.2007, №УСПР+000703 від 31.01.2007, вивчивши їх та відповідні документи підтверджуючі витрати комісіонера ЗАТ «Карлівка-Агро» погодило звіти, а вказану суму віднесено на валові витрати, а пізніше відшкодовано комісіонеру.

Відповідно до опису копій документів отриманих Карлівською МДПІ Полтавської області 17.12.2007 ЗАТ «Карлівка-Агро» були надані копії документів підтверджуючих правомірність віднесення наведеної суми до валових витрат.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. п. 2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п. 5.1 ст. 5 наведеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі по тексту - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначається порядок встановлення дати збільшення валових витрат виробництва (обігу), а саме: датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що ЗАТ «Карлівка-Агро» при веденні податкового обліку були виконані усі вимоги чинного законодавства стосовно відображення операцій по договорам комісії, витрати включено до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі первинних документів, які підтверджують здійснення операцій та відповідно наведені витрати включено до складу валових витрат виключно у суворій відповідності до вимог ст. 11 цього Закону.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області відхилити.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 07.10.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров