Рішення № 37547961, 11.03.2014, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/863/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виконання умов договору позики

ВСТАНОВИВ:

20.02.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виконання умов договору позики укладеного 14.10.2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що згідно вказаного договору позики укладеного в письмовій формі він передав відповідачу ОСОБА_2 6000 грн., які вона зобов'язувалася повернути через три місяці з виплатою відсотків за користування наданими коштами - 20% на місяць.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання умов договору позики не повертаючи на його вимогу та сплив строку виконання зобов'язання грошові кошти, позивач просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 9600 грн. та поновити йому строк позовної давності пропущений по поважній причині - стан здоров'я, який перешкоджав вчиненню процесуальної дії - подачі позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить також стягнути судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково в сумі 1728 грн., вказуючи, що розписку про отримання 14.10.2009 року коштів від позивача вона писала та надала йому цю розписку, кошти в сумі 6000 грн. отримувала з умовою повернути їх з урахуванням плати за користування ними протягом трьох місяців - 20% в місяць. Часткове визнання позову пояснює тим, що нею на прохання сина позивача та його дружини 02.04.2009 року було укладено від її імені для них кредитний договір з ТОВ «Платинум Експрес» про отримання кредиту на придбання товару - телевізора та будівельних матеріалів, які спочатку виплачували кредит, а після припинення їх сімейних відносин вона зі згоди позивача в рахунок повернення боргу по розписці погасила залишок заборгованості за кредитним договором.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами 14.10.2009 року було укладено договір позики в письмовій формі, згідно якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язувалася повернути через три місяці взяті у позику у ОСОБА_1 6000 гривень з оплатою за користування позикою 20% на місяць, а всього 9600 грн.

На підтвердження укладення цього договору та його умов наданий оригінал письмового договору (розписку), який посвідчує наявність зобов'язання позичальника повернути грошову суму - 9600 грн., а знаходження розписки у позикодавця свідчить згідно ст. 545 ЦК України про невиконання зобов'язання боржником у повному обсязі.

У відповідності зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк, що встановлений договором.

Належних доказів, передбачених ст.545 ЦК України про виконання боргового зобов'язання відповідач ОСОБА_2 суду не надала. Кредитний договір укладений нею 02.04.2009 року в письмовій формі з ТОВ «Платинум Експрес» підтверджує про зобов'язання укладені нею особисто.

Статтею 257 ЦК України за зазначеним спором встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки, а початок перебігу позовної давності згідно ч.5 ст. 261 ЦК України починається зі спливом строку виконання зобов'язання, тобто у нашому випадку 14.01.2010 року. Клопотання позивача ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропущення строку позовної давності підлягає задоволенню, оскільки надані ним докази: копія пенсійного посвідчення про інвалідність ІІ групи та медична довідка про стан здоров'я: наявність судинно-серцевих захворювань та захворювань опорно-рухового апарату вказують на наявність перешкод щодо звернення до суду в строк визначений законом з вимогою про захист свого цивільного права.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Відповідно до статті 88 ч.3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог. Позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і звільнений згідно Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору, а тому з відповідача підлягає стягнення на користь державі судовий збір в сумі 243,6 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Визнати поважними причини пропущення позовної давності ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 ідент. номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 9600 грн., судові витрати в сумі 2000 грн., а всього 11600 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, код банку 38037770, МФО 826013, р/р 31210206700113) в розмірі 243,6 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Суддя: О.Є.Старжинська