Ухвала суду № 37546745, 04.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 р.Справа № 820/8980/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. по справі № 820/8980/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Спец Трейд ТДС"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

24 грудня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР СПЕЦ ТРЕЙД ТДС" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000962210 від 13.09.2013р. та № 0000972210 від 13.09.2013р.

У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме:п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138 та п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Заявник вважає, висновки проведеної перевірки ТОВ "Укр Спец Трейд ТДС" в частині договірних взаємовідносин з ТОВ "ЗАО Супутник" правомірними, з огляду на відсутність факту реального придбання товарів (послуг), їх постачання по ланцюгу підприємців-покупців, а отже і на непідтверджений товарний характер проведених господарських операцій, що виключає підстави для використання за наслідком таких відносин податкових пільг, в тому числі і податкового кредиту. Щодо взаємовідносин підприємства позивача із ТОВ "Будсім", заявник звертає увагу суду на невідповідність виписаної даним контрагентом позивача податкової накладної вимогам Податкового кодексу України щодо її форми та змісту. Відтак, вважати таку податкову накладу належним доказом та законною підставою для формування податкової звітності з податку на додану вартість не можна.

У запереченнях на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Спец Трейд ТДС" просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року по справі залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за наслідком проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Укр Спец Трейд ТДС", результати якої оформлені актом від 09.07.2013 року № 2838/22.1-06/37188386, встановлено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями); п. 138.6, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 596570 грн., у тому числі за 2010 рік у сумі 32142 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 13589 грн. за 1 квартал 2012 року у сумі 57851 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 91819 грн., за З квартал 2012 року у сумі 180468 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 220701 грн. ; п.п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 411 грн., у тому числі за грудень 2012 року у сумі 411 грн.

На підставі акту від 09.07.2013 року № 2838/22.1-06/37188386 Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесене податкове повідомлення-рішення №0000962210 від 13.09.2013р. про нарахування грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 742316,25 грн., що складається із суми податку на прибуток 596570,00 грн. та суми штрафних санкцій 145746,25 гри., та №0000972210 від 13.09.2013р. про нарахування грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 411,00 грн. та штрафні санкції 102,75 грн., що разом складає 513,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок оплати цих товарів з господарською діяльністю позивача доведено наявними у матеріалах справи первинними документами. Угоди, укладені між позивачем та ТОВ "ЗАО Супутник", ТОВ "Будсім" мали реальний характер.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "УКР СПЕЦ ТРЕЙД ТДС" та ТОВ " ЗАО Супутник" було укладено договір поставки за № 19 від 12.01.2012 року на поставку засобів гігієни , побутової хімії та інших товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов Договору ТОВ "ЗАО Супутник" було поставлено ТОВ "УКР СПЕЦ ТРЕЙД ТДС" засоби гігієни, побутової хімії та інші товарно-матеріальні цінності, що підтверджується: видатковою накладною № РН -0000020 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 12 від 18.01.2012 р. на суму 188099,11 грн. в т.р. ПДВ 31349,85 грн; видатковою накладною № РН-0000021 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 13 від 18.01.2012 р. на суму 225639,50 в т.р. ПДВ -37606,58 грн.; видатковою накладною № РН -0000022 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 14 від 18.01.2012 р. на суму 160468,27 грн. в т.р. ПДВ 26744,71 грн.; видатковою накладною № РН -0000023 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 15 від 18.01.2012 р. на суму 52940,51 грн. в т.р. ПДВ 8823,42 грн.; видатковою накладною № РН -0000024 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 16 від 18.01.2012 р. на суму 181254,88 грн. в т.р. ПДВ 30209,15 грн.; видатковою накладною № РН -0000025 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 17 від 18.01.2012 р. на суму 69254,38 грн. в т.р. ПДВ 11542,40 грн; видатковою накладною № РН -0000026 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 18 від 18.01.2012 р. на суму 251174,94 грн. в т.р. ПДВ 41862,49 грн.; видатковою накладною № РН -0000027 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 19 від 18.01.2012 р. на суму 2230,01 грн. в т.р. ПДВ 371,67 грн; видатковою накладною № РН -0000028 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 20 від 18.01.2012 р. на суму 251845,74 грн. в т.р. ПДВ 41974,29 грн.; видатковою накладною № РН -0000029 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 21 від 18.01.2012 р. на суму 56834,80 грн. в т..р. ПДВ 9472,47 грн.; видатковою накладною № РН -0000030 від 18.01.2012 року та податковою накладною № 22 від 18.01.2012 р. на суму 284422,25 грн. в т.р. ПДВ 47403,71 грн; видатковою накладною № РН-0000035 від 18.01.2012 р. та податковою накладною № 23 від 18.01.2012 р. на суму видатковою накладною 156191,16 грн. ,вт.р. ПДВ-26031,86 грн.; видатковою накладною № РН -0000031 від 19.01.2012 року та податковою накладною № 24 від 19.01.2012 р. на суму 41660,14 грн. в т.р. ПДВ 6943,66 грн; видатковою накладною № РН -0000032 від 19.01.2012 року та податковою накладною № 26 від 19.01.2012 р. на суму 227306,81 грн. в т.р. ПДВ 37884,47 грн; видатковою накладною № РН -0000033 від 19.01.2012 року та податковою накладною № 25 від 19.01.2012 р. на суму 222900,01 грн. в т.р. ПДВ 37150,00 грн; видатковою накладною № РН -0000034 від 19.01.2012 року та податковою накладною № 27 від 19.01.2012 р. на суму 32717,12 грн. в т.р. ПДВ 5452,85 грн;

Розрахунки між ТОВ "УКР СПЕЦ ТРЕЙД ТДС" та ТОВ "ЗАО Супутник" за отриманий товар проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень на суму доручень: № 3 від 26.03.2012р. в сумі-2000000,00 грн.; № 40 від 06.04.2012р. в сумі - 60000,00 грн.; №2 від 17.04.2012р. в сумі- 344939,63 грн.

Складський облік товару, отриманого ТОВ "УКР СПЕЦ ТРЕЙД ТДС" від ТОВ "ЗАО "Супутник", підтверджується Журналом-ордер і Відомістю по рахунку 281 Товари на складі за 2012р. Судом першої інстанції встановлено та не спростовано під час апеляційного розгляду справи, що товари, які передавалися від ТОВ "ЗАО "Супутник" до ТОВ "УКР СПЕЦ ТРЕЙД ТДС" фактично зберігалися в одному приміщенні за однією адресою, при цьому приміщення були розділені між собою перегородкою, тому переміщення товарів здійснювалося за допомогою складської техніки, і необхідності виписки товарно-транспортних накладних не виникло.

В подальшому даний товар було реалізовано контрагентам позивача що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами складського обліку, банківськими виписками, платіжними дорученнями.

Крім того, між ТОВ "УКР СПЕЦ ТРЕЙД ТДС" та ТОВ "Будсім" було укладено договір №2269-Х від 04.01.2012р. щодо надання послуг мерчандайзингу, на виконання якого була виписана податкова накладна № 80 від 12.11.2012р. на суму 2467 грн. 02 коп., у т.ч. ПДВ 411 грн. 17 коп., та акт прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до договору №69/СОХ від 27.10.2011р. ТОВ "ЗАО "Супутник" надав на відповідальне зберігання ТОВ "УБФ" за адресою м. Харків, вул. Матросова буд.20, товар: акт на відповідальне зберігання № 1 від 19.01.2012 р., акт на відповідальне зберігання № 2 від 19.01.2012 р., акт на відповідальне зберігання № 3 від19.01.2012 р., акт на повернення з відповідального зберігання № 1 від 19.01.2012 р., акт на повернення з відповідального зберігання N9 2 від 19.01.2012 р., акт на повернення з відповідального зберігання № 3 від 19.01.2012 р., витяг з єдиного реєстру податкових накладний № 17092218 від 17.10.2012 р.

Колегія суддів, дослідивши наявні у матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку, вважає, що усі витрати позивача з придбання товарів (послуг) у ТОВ "ЗАО Супутник" та ТОВ "Будсім" підтверджені належним чином, первинні документи складені у відповідності до вимог щодо їх форми та змісту, порушень приписів ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, не виявлено. Крім того, колегія суддів зауважує, що ані у акті перевірки № 2838/22.1-06/37188386 від 09.07.2013 року, ані під час судового розгляду даної справи відповідачем не наведено достатніх та обґрунтованих підстав вважати первинні документи за наслідком взаємовідносин між ТОВ "Укр Спец Трейд ТДС" та його контрагентами ТОВ "ЗАО Супутник" та ТОВ "Будсім" такими, що складені з порушенням чинного законодавства, та не можуть вважатись достатньою підставою для включення позивачем сум ПДВ, сплачених таким контаргентам, до складу податкового кредиту.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі щодо невідповідності податкової накладної, вписаної ТОВ "Будсім" позивачу на виконання умов договору, вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними.

Відповідачем не було вказано, які саме недоліки в заповненні реквізитів такої податкової накладної слугували підставою для висновку про її неналежність до первинних документів бухгалтерського обліку та звітності. Крім того, наявність незначних недоліків у реквізитах податкової накладної не робить таку податкову накладну недійсною та не може ставити під сумнів достовірність інших внесених до неї даних. Необхідно враховувати, що окремі недоліки в її заповненні не тягнуть за собою втрату податковою накладною статусу належного податкового документу.

Податкові накладні є належними та підтверджують право покупця на податковий кредит і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавців, містять достатні дані про зміст господарських операцій, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку.

Відтак колегія суддів вважає, що за наявності у матеріалах справи обсягу первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності щодо взаємовідносин між підприємством позивача та ТОВ "Будсім", наявність недоліків у заповненні податкової накладної не призводить до неможливості ідентифікації змісту проведеної господарської операції та, відповідно, не тягне втрати нею статусу належного та допустимого доказу на підтвердження товарного характеру вчинених операцій.

Щодо тверджень відповідача про неправомірне заниження податку на прибуток у звітних періодах 2010, 2011 та 2012 років у розмірі 596570,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Також, п.п.139.1.9 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ "ЗАО Супутник" договору від 12.01.2012 року №19 були оформлені всі необхідні первинні документи, а саме: товар передано покупцю відповідно до видаткових накладних, відповідно до копій платіжних доручень, наявних у матеріалах справи, проведено оплату товарів, ТОВ "ЗАО Супутник" виписано позивачу податкові накладні.

Враховуючи вказані норми Закону та викладені вище висновки суду, колегія суддів вважає, що первинні документи оформлені належним чином, та є необхідною підставою для включення витрат з придбання товарів за результатом взаємовідносин з ТОВ "ЗАО Супутник" позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на не підтвердженість факту реального придбання товарів у ТОВ "ЗАО Супутник" у зв'язку з відсутністю їх постачання по ланцюгу підприємців-покупців, є безпідставними. Колегія суддів вважає, що протиправним є встановлення зв'язку між правомірністю формування податкової звітності з ПДВ та податку на прибуток позивачем та обставинами неможливості підтвердження господарських відносин між ТОВ "ЗАО Супутник" та його контрагентами по ланцюгу постачання. Колегія суддів зауважує, що податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. по справі № 820/8980/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 07.03.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.