Вирок № 37544839, 10.02.2014, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/299/13-к

Провадження у справі № 1-кп/135/1/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Масняк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин Вінницької області кримінальне провадження № 12012010070000071 від 23 листопада 2012 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Воропаїв, Вишгородського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого машиністом баштових кранів «Авітехсервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження: прокурора Джулая В.Г., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх представника - адвоката ОСОБА_5, представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,-

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2012 року, близько 00.30 годин, водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1, в місті Ладижин Вінницької області, рухаючись другорядною дорогою виїзду з мікрорайону «Прибережний», виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг, перед зміною напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечним, не надав переваги для руху мотоциклу «Suzuki Bandit-400», державний номерний знак НОМЕР_2, який під керуванням ОСОБА_8, рухався головною дорогою вул. Наконечного в напрямку ДТЕК Ладижинської ТЕС, внаслідок чого відбулось зіткнення вищевказаних транспортних засобів.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 16.11 Правила дорожнього руху України, згідно з якими:

ч. 1 п. 1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3 (б) - «Для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху»;

п. 16.11 - «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_8, отримав ТЯЖКІ тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 274/110 від 04.09.2012 року.

Пасажир мотоцикла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2331 від 05.10.2012 року.

Пасажир автомобіля «ВАЗ-21099» ОСОБА_9 отримала ЛЕГКІ тілесні ушкодження, відповідно до висновку експерта № 2326 від 16.10.2012 року.

Порушення вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_1, відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 1466/12-21 від 05.12.2012 року, знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, вираженими у смерті ОСОБА_8 та отриманих ОСОБА_6, ОСОБА_9 тілесних ушкодженнях.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи окремі обставини справи з фактичного боку (справний технічний стан свого автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), обстановку після ДТП, яка зафіксована в Схемі ДТП працівниками ДАІ, час ДТП та свою причетність до неї як водія автомобіля «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1, характер руху свого автомобіля, характер і локалізацію пошкоджень транспортних засобів внаслідок ДТП, не надання після ДТП першої допомоги потерпілим, свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин не визнав і пояснив, що дійсно 29 липня 2012 року, близько 00.30 годин, керуючи автомобілем «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1, в якому знаходилось четверо пасажирів, та рухаючись зі швидкістю 10-15 км/год. по дорозі виїзду з мікрорайону «Прибережний», за 10-15 м перед перехрестям, включив лівій поворотний покажчик, та коли під'їхав до перехрестя зупинився, щоб переконатись у безпеці руху. З ліва на відстані приблизно 100-150 метрів, пізніше уточнив 150-200 метрів, побачив жовтий колір фари. Перед початком руху переконався, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на головну дорогу. Коли перетинав роздільну смугу, перед собою побачив світло фари та зрозумів що це мотоцикл. Намагався звернути вправо, на обочину, щоб уникнути зіткнення, однак не встиг. Після удару задок машини підкинуло та занесло за полосу. Потім він намагався вийти з транспортного засобі через свої двері, однак вони не відчинялись і він вийшов через пасажирські. Вийшовши побачив мотоцикл «Suzuki Bandit-400», посеред дороги лежав водій мотоцикла, а дівчину побачив потім, тому що вона лежала далі. Він зателефонував до своєї знайомої та сказав, що потрапив в аварію, і попросив її викликати швидку. Після чого збіглося багато людей, хтось перевіривши пульс водія мотоцикла, сказав, що він загинув. До дівчини, яка була разом з водієм мотоцикла також підбігли люди, які намагалися надати першу допомогу. Він ніякої допомоги потерпілим не надавав, оскільки не володіє медичними знаннями і боявся нашкодити. Тільки цікавився станом здоров'я своїх пасажирів, запитував чи з ними все гаразд, оскільки ОСОБА_9 вдарилася головою та отримала тілесні ушкодження.

Також, обвинувачений в суді зазначив, що вважає що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія мотоцикла «Suzuki Bandit-400», оскільки він перевищив швидкість руху. До сторони потерпілих не підходив, будь-якої допомоги не пропонував, співчуття не висловлював, оскільки вважає себе не винуватим у тому що сталося. Окрім того, сторона захисту наполягала на помилковості висновку автотехнічної експертизи, в основу якої не взяті до уваги свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, надані під час відтворення обстановки та обставин події, а також на відсутність при виїзді з вул. Прибережної на вул. Наконечного знаків пріоритету.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження середньої тяжкості, потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть останнього, та висунуті захисні версії, його вина у даному злочині за викладених вище обставин підтверджується крім частково власне його показами, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, усією сукупністю досліджених під час судового розгляду інших доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Як видно з досліджених під час судового розгляду посвідчень водія потерпілого та обвинуваченого, свідоцтв про реєстрацію мотоцикла «Suzuki Bandit-400», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 240), потерпілий та обвинувачений на момент ДТП на законних підставах, маючи право на керування транспортними засобами відповідних категорій, керували відповідно мотоциклом «Suzuki Bandit-400» та автомобілем «ВАЗ-21099».

З протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 29.07.2012 року № 227, вбачається, що ОСОБА_1 був тверезий (т. 1 а.с.241).

Дорожня обстановка та умови організації руху транспорту на місці ДТП перед нею самою характеризувалися такими даними.

Як видно з дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 29.07.2012 року, план-схеми ДТП та фотоматеріалів як невід'ємних додатків до вказаних документів (т. 1 а.с. 1-25), дорожнє покриття головної дороги від вулиці Будівельників в напрямку Ладижинської ТЕС (напрямок по ходу руху мотоцикла потерпілого) було горизонтальним, прямим і сухим, загальною шириною 9,70 м, призначено для руху в двох напрямках, розділене білою переривчастою лінією горизонтальної розмітки, яка поділяє протилежні потоки транспортних засобів, які мають по одній смузі в одному напрямку, ширина розділових смуг по напрямку огляду, від центру дороги - 4,75 м, в протилежному напрямку, від центру дороги - 4,95 м. Місцем події являється головна дорога з примиканням автодороги другорядної, яка знаходиться на рівні нижчому від головної в горизонтальній плоскості (0,8 см), дорожнє покриття другорядної дороги примикає справа, загальною шириною 3,90 м, асфальтоване, призначено для руху в двох напрямках, не розділене. До проїзної частини головної дороги примикають по ходу огляду справа узбіччя - 2,40 м, зліва узбіччя - 5,60 м. Освітлення проїзної частини дороги освітлюється ліхтарем на електроопорах зліва, регулювання руху на даній ділянці не регулюється. Місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків "Зупинка заборонена", "Пішохідний перехід" по вул. Наконечного зі сторони вул. Будівельників. По другорядній дорозі перед виїздом на головну дорожні знаки відсутні.

Із довідки виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області від 31 серпня 2012 року вбачається, що на вул. Наконечного нанесена вузька переривчаста лінія дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (п.1.6. розділу 34 Правил дорожнього руху). Але, при виїзді з вул. Прибережної на вул. Наконечного нанесена переривчаста лінія з короткими штрихами і рівними їм проміжками, яка позначає смуги руху, а також напрямок головної дороги в межах перехрестя (п.1.7. розділу 34 Правил дорожнього руху). Разом з тим, повідомлено, що критерії розмежування доріг на головні та другорядні чітко визначені в Правилах дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 № 1306 (з наступними змінами та доповненнями)(т.2 а.с.53).

Окремо оцінюючи вказаний протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 29.07.2012 року та Схему ДТП на предмет їх допустимості як доказу, суд враховує те, що вони складалася за участю спеціаліста автотехніка НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_12, двох понятих, які ознайомлені зі змістом протоколу та Схемою ДТП, достовірність внесених даних засвідчили своїми підписами, при цьому зауважень та доповнень не мали.

Посилання сторони захисту на невизначеність дорожнім знаком пріоритетності доріг перед виїздом з вул. Прибережної на перехрестя, що позбавило ОСОБА_1 визначитися з критеріями розмежування нерівнозначних доріг, суд визнає надуманим, оскільки у відповідності до п. 16.15 ПДР України якщо неможливо визначити наявність покриття на дорозі (темна пора доби, грязь, сніг тощо), а знаки пріоритету відсутні, водій повинен вважати, що перебуває на другорядній дорозі.

Таким чином, виходячи з дорожньої обстановки та умов організації руху транспорту на місці ДТП, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись другорядною дорогою виїзду з мікрорайону «Прибережний» і виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг, перед зміною напрямку руху ліворуч повинен був на виконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1 та 16.11 Правил переконатися, що такі дії будуть безпечними і не створять перешкод іншим учасникам руху, проявляючи при цьому уважність з тим, щоб не створити перешкоду для руху іншим учасникам руху, які рухалися по головній дорозі вул. Наконечного в напрямку ДТЕК Ладижинської ТЕС, дати дорогу таким транспортним засобам, які за таких умов мали перевагу. ОСОБА_8, керуючи мотоциклом «Suzuki Bandit-400», державний номерний знак НОМЕР_2, повинен був на виконання вимог п. 12.3 Правил у разі виникнення небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Вказані висновки суду крім того, що повністю ґрунтуються на результатах системного тлумачення вимог Правил дорожнього руху, також і даними, які містить з цього приводу висновок експерта, який проводив автотехнічну експертизу № 1466/12-21 від 05 грудня 2012 року (т. 2 а.с. 117-125).

Як також видно з вказаного вище протоколу огляду місця ДТП від 29.07.2012 року, план-схеми ДТП та фотоматеріалів як невід'ємних додатків до вказаних документів (т. 1 а.с. 1-25) після зіткнення автомобіль «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1, розташований по вул. Наконечного на смузі руху в напрямку вул. Будівельників заднім правим колесом на рівні краю проїзної частини дороги, на відстані - 0,87 м від осі переднього правого колеса до краю проїзної частини. Заднє ліве колесо знаходиться на рівні голови трупа і на відстані - 2,25 м до з'їзду мкр. "Прибережний". Мотоцикл «Suzuki Bandit-400», державний номерний знак НОМЕР_2 знаходиться на правому боку на смузі руху зі сторони вул. Будівельників по вул. Наконечного, переднє колесо мотоцикла на рівні заднього лівого колеса автомобіля і на рівні переривчастої лінії дорожньої розмітки, заднє колесо на відстані - 1,42 м від осі до переривчастої лінії дорожньої розмітки. Слід ковзання шин коліс мотоцикла проходить по проїзній частині вул. Наконечного, по смузі руху зі сторони вул. Будівельників, починається на відстані - 0,37 м від переривчастої лінії дорожньої розмітки довжиною - 10,45 м, закінчується на відстані - 0,28 м від переривчастої лінії дорожньої розмітки. Слід бокового ковзання проходить по переривчастій розмітці, починається на відстані - 1,30 м від закінчення сліду ковзання, довжиною 0,70 м, шириною - 0,14 м. Потертості асфальту у вигляді подряпин проходять по смузі руху в напрямку від вул. Будівельників, починаючи на відстані 1,95 м від закінчення сліду бокового ковзання довжиною - 7,20 м, закінчуються біля ніг трупа на відстані - 1,87 м до переривчастої лінії дорожньої розмітки. Потертості у вигляді подряпин починаються на відстані 0,86 м від закінчення перших подряпин, довжиною 9,72 м, закінчуються під заднім колесом мотоцикла на відстані 1,42 м до переривчастої лінії дорожньої розмітки.

У досліджених судом даних, які містять протоколи огляду автомобіля «ВАЗ-21099», державний знак № НОМЕР_1 від 29.07.2012 року (т. 2 а.с.26) та 17.08.2012 року з таблицями ілюстрацій до протоколу огляду (т. 2 а.с. 28-38) та мотоцикла «Suzuki Bandit-400», державний знак НОМЕР_2 від 20.07.2012 року (т. 2 а.с.27) та від 17.08.2012 року з таблицями ілюстрацій до протоколу огляду (т. 2 а.с.33-38), висновок експерта № 1467/12-21 від 05 грудня 2012 року зафіксовані характер і локалізація пошкоджень транспортних засобів, що контактували між собою під час даного ДТП.

Вказані дані щодо обстановки після ДТП, характеру та локалізації пошкоджень транспортних засобів сторонами провадження не оспорювалися.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3, показала, що 28 липня 2012 року їй зателефонував знайомий, який повідомив, що ОСОБА_8, з яким вона проживала у цивільному шлюбі 10 років потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Коли вона на таксі прибула на місце пригоди, то побачила, свого чоловіка, який мертвий лежав на дорозі. Потерпілу ОСОБА_6 вона не бачила. Після чого приїхала швидка медична допомога, їй зробили укол, внаслідок якого вона подальших подій не пам'ятає. Окрім того, зазначила, що з моменту ДТП по даний час з боку обвинуваченого ОСОБА_1 не було вчинено жодних дій, які б свідчили про його каяття та співчуття. На похоронах та поминальних обідах він присутнім не був, будь-якої допомоги ніколи не надавав, та навіть не пропонував.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4, показав, що він являється рідним сином померлого ОСОБА_8 В ніч з 28 липня на 29 липня 2012 року він перебував біля гаражів Ладижинського хлібозаводу, коли близько 01 години ночі подзвонила його мати та попросила прийти додому, де повідомила, що сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій загинув його батько. Він прибув на місце пригоди, де побачив багато людей, пошкоджені транспортні засоби, та батька, який лежав мертвий на асфальтному покриті дороги. Потерпілої ОСОБА_6 він не бачив. Також зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 до нього жодного разу не підходив, пробачення не просив, будь-якої допомоги не надавав, участі у похованні не брав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 - очевидець події показав, що з 28 на 29 липня 2012 року він разом з друзями вирішив поїхати розважитись у кафе «Міміно». До цього алкогольні напої не вживали. Передзвонили в службу таксі, однак всі автомобілі були зайняті. Тоді ОСОБА_13 викликала ОСОБА_1. Коли автомобіль приїхав він, його дівчина ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 сіли в автомобіль. За кермом був ОСОБА_1 Він сидів від водія справа на передньому сидінні, позаду нього сидів ОСОБА_10, посередині ОСОБА_13, і його дівчина ОСОБА_9 сиділа за водієм, з ліва від нього. До перехрестя рухалися зі швидкістю приблизно 15 км/год. Коли почали виїжджати під гору, перед перехрестям, зупинилися. ОСОБА_1 попросив його трохи відхилився назад до сидіння, щоб він міг подивитися, що справа. Він також подивився на право, потім на ліво, десь далеко, на його думку, метрів за 100, було світло фари. З правого боку перешкоди не було. Після чого вони розпочали рух і коли почали перетинати зустрічну смугу руху та перестроюватися на свою смугу, побачили мотоцикл, який летів в них. Потім мотоцикл почав падати на бік і відбувся удар. Всі почали кричати та повибігали з автомобіля. ОСОБА_13 втратила свідомість. Після чого побачив, що лежить невідомий чоловік, мотоцикл та дівчина. Почали збігатися люти, викликали швидку допомогу. Окрім того, зазначив, що він майже завжди їздить на передньому сидінні і завжди дивиться по сторонам. Не знає, з якою швидкістю рухався мотоцикл, однак вказав, що рухався швидко. Коли разом з водієм автомобіля побачили тускле світло фари мотоцикла, розмов між ними не було. Пройшло 1-2 секунди переш ніж вони розпочали рух після зупинки автомобіля. В цей час він розмовляв з пасажирами, які були позаду. Рух автомобіля був плавним. Коли виїхали на дорогу, тоді він почув, що на них летить мотоцикл, оскільки було чути рев мотоцикла і світло мигало. Мотоцикл за 10 м до зіткнення почав лягати на біг. При зіткненні автомобіль був справа від розподільної лінії. Внаслідок удару їх відкинуло. Не бачив, щоб ОСОБА_1 підходив до потерпілих. Вважає, що було достатньо часу зробити маневр.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 - очевидець події показав, що ввечері 28 липня 2012 року, точного часу не пам'ятає, він разом з друзями ОСОБА_13 та ОСОБА_11 на кухні у ОСОБА_9 пили чай. Після чого вирішивши поїхати у бар "Міміно" зателефонували в службу таксі, однак всі автомобілі були зайняті. Тоді ОСОБА_13 сказала, що у неї є знайомий ОСОБА_11, якому вона зателефонувала і приблизно через 5 - 10 хвилин він приїхав. Після чого всі сіли в автомобіль ОСОБА_1 та розпочали рух. Він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_9 сиділи ззаду автомобіля і спілкувалися між собою, тому нічого не бачив. Проте, точно пам'ятає, що на перерехресті ОСОБА_1 зупинявся. При виїзді з вул. Прибережної на дорогу він подивився на право, перешкод не було. Водій автомобіля не відволікався на розмови з пасажирами. Після чого пам'ятає, що відбулося зіткнення. Про обставини після ДТП нічого повідомити не може, оскільки після зіткнення він надав допомогу своїй дівчині ОСОБА_9, яка отримавши травму голови, втратила свідомість, тому він повністю займався нею. Окрім того, зазначив, що алкогольних напоїв вони не вживали. ОСОБА_9 в лікарні не лежала, претензий до ОСОБА_1 не має. На даний час стан її здоров'я задовільний. Спереду в автомобілі сидів ОСОБА_11, не памґятає чи він повертався до них та розмовляв. Дій водія автомобіля після ДТП не бачив. Також не пам'ятає, який пройшов час з моменту зупинки до моменту зіткнення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 - очевидець події показала, що 28 липня 2012 року вона разом з ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 перебувала у себе дома, після чого ОСОБА_13 викликала ОСОБА_1 як таксі. Близько 12 години вони розпочали рух по вул. Прибережній, рухались не дуже швидко, яка саме швидкість не знає. Перед перехрестям ненадовго зупинялися. Під час зупинки вона бачила з лівої сторони якесь світло, яке було далеко та наближалося, але не придала цьому уваги, оскільки спілкувалася з пасажирами, які сиділи разом з нею ззаду. Чи бачив ОСОБА_1 світло фари вона не знає. Однак, вказала на те, що водій повертав голову вправо і вліво, з пасажирами салону не розмовляв. Також не звертала увагу чи водій автомобіля включав поворотний покажчик. Коли виїхали на дорогу, майже перетнули білу полосу, вона повернула голову і побачила, що перед машиною вже мотоцикл і через декілька секунд відбулося зіткнення. Вона вдарилася головою об скло, після чого нічого більше не пам'ятає. Окрім того, зазначила, що різкого руху при повороті не було, рухалися плавно. Хто викликав швидку допомогу на знає. Вказала на те, що спиртного не вживала, однак друзі вживали. Вони викликали ОСОБА_1 як таксі, за ціну не домовлялись, оскільки знали скільки коштує таксі. Під час ДТП вона отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, оскільки вдарилася головою об скло. Знаходилася на лікувалась в лікарні на денному стаціонарі. При цьому, зазначила, що світло мотоцикла бачила ближче до середини дороги. З якою швидкістю рухався мотоцикл точно не знає, але здається, що не дуже швидко. Саме зіткнення бачила, спочатку мотоцикл їхав прямо, а потім його почало клонити, але в яку сторону не зрозуміла.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 - очевидець події показала, що вона з ОСОБА_11 перебувала в гостях у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Після чого всі захотіли поїхати розважитися в кафе "Міміно". Подзвонили в службу таксі, проте всі автомобілі булі зайняті. Потім вона подзвонила своєму знайомому ОСОБА_1, який був вільний та погодився їх відвести. Всі сіли в автомобіль, вона, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 сиділи ззаду і розмовляли між собою. Спереду сидів ОСОБА_11 та водій ОСОБА_1 Момент зіткнення не пам'ятає. Не пам'ятає також коли відбувалися події. Під час ДТП сильних травм не отримала, тільки трохи боліла голова. Пам'ятає, що перед перехрестям автомобіль зупинився. По сторонам вона не дивилася, хто кому надав допомогу не памґятає, будь-яких звуків, сигналів не чула. Чи розмовляв з ними ОСОБА_11 також не пам'ятає. Претензій до водія автомобіля не має. Також не знає, чи пересвідчився водій про небезпеку руху після зупинки на перехресті і до початку руху, оскільки не пам'ятає ні моменту зупинки, ні зіткнення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що в липні 2012 року, точного числа він не пам'ятає, близько 23 години вечора він разом з друзями сидів на городку у дворі, біля мікрорайону Прибережний і почули удар. Одразу побігли до місця події, де побачили, що зіткнулися автомобіль і мотоцикл. Двоє його друзів підбігли до потерпілого, а він з другом до потерпілої, у якої йшла з рота кров, та намагались надати першу допомогу. Через 10 хвилин приїхала швидка допомога і забрала дівчину. До чоловіка підбігли двоє невідомих йому хлопців, і перевіривши пульс сказали, що йому немає смислу допомагати. Окрім того, зазначив, що у мотоцикла був відірваний бак та включене запалювання, присутні сліди бензину на дорозі. У мотоцикла горіла фара. Мотоцикл з місця не рухали, він лежав, якщо їхати з бару «Міміно» на самому перехресті за лінією, переднє колесо було на відстані 10 см від роздільної смуги, а може і на самій смузі він точно не пам'ятає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15, яка показала, що в ніч на 28 липня 2013 року вона разом із подругою ОСОБА_16 сиділа на лавочці неподалік від місця ДТП. Коли почула звук гальм, обернулася та побачила, що автомобіль виїжджав з повороту не зупиняючись. Вона бачила що дівчина перелетіла через автомобіль, що сталося з водієм мотоциклу вона не бачила. Дорога освідчувалася ліхтарями, тому видимість була нормальною. Уточнила, що вона не бачила, щоб автомобіль коли виїжджав з повороту гальмував. Водія автомобіля вона не бачила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, яка повністю підтвердивши покази ОСОБА_15 пояснила, що також бачила як виїжджав автомобіль з повороту вул. Прибережної не зупиняючись та з вимкненим поворотним покажчиком. Внаслідок зіткнення вказаного автомобіля з мотоциклом дівчина, яка була пасажиром мотоцикла перелетіла через автомобіль. Автомобіль рухався не швидко. Водія автомобіля вона не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що 27 липня 2012 року, близько 10 - 11 години вечора він разом із своїм другом ОСОБА_18, сидячи біля будинку № 7, почули удар і прибігли на місце аварії. Будь-яких сигналів не чув. На дорозі лежала потерпіла ОСОБА_6 та водій мотоцикла. Автомобіль стояв розвернутий в сторону кафе-бару "Міміно" посеред дороги на правій смузі руху. До водія мотоцикла він не підходив, підбіг до дівчини. Водій автомобіля стояв біля машини. Не бачив, щоб він до когось підходив та надавав допомогу. З місця де вони сиділи, місце ДТП видно не було.

Аналогічні показанням свідка ОСОБА_17 надав в судовому засіданні і свідок ОСОБА_18

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що 29 липня 2012 року, близько 23 год. 05 хв. він знаходився на заправці "ОКО" та почув тормозний писк коліс. Після чого під'їхав на місце пригоди, яка сталася біля будинку № 3, по вул. Наконечного в м. Ладижин Вінницької області та побачив, що зіткнулися мотоцикл «Suzuki Bandit-400» та автомобіль "ВАЗ-21099". Автомобіль повністю знаходився на своїй смузі, а мотоцикл лежав на зустрічній смузі. Не пам'ятає, чи водій автомобіля ОСОБА_1 надавав будь-кому допомогу.

Оцінюючи наведені показання свідка ОСОБА_11 у сукупності з іншими матеріалами справи в аспекті перевірки доводів захисту про невинуватість ОСОБА_1, суд констатує, що ці покази ОСОБА_11 щодо місця розташування мотоцикла «Suzuki Bandit-400» в момент виїзду автомобіля «ВАЗ-21099» на перехрестя на відстані 100 м є помилкові, оскільки вони мали характер припущення, яке ґрунтується на візуальному спостережені подій з певної відстані, більш того спростовуються результатами експертних досліджень.

Натомість в іншій частині показання ОСОБА_11 суд визнає щирими і достовірними, а тому кладе в основу свого рішення, оскільки вони підтверджуються іншими дослідженими і оціненими судом об'єктивними даними, які зафіксовані на фотоматеріалах ДТП. У судовому засіданні не встановлено даних, які могли б поставити під сумнів правдивість показань свідка ОСОБА_11 в цій частині.

Оцінюючи показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, суд враховує те, що вони є послідовними і повністю узгоджуються не тільки між собою, а й з іншими матеріалами справи, у тому числі з об'єктивними даними про розвиток подій ДТП, підстав для оговору з їх боку ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено, не вказував на такі підстави і сам обвинувачений, а тому суд визнає показання цих осіб правдивими і кладе в основу даного вироку.

Оцінюючи показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 у сукупності з показаннями обвинуваченого, суд враховує те, що показання вказаних свідків є також послідовними і повністю узгоджуються в деталях не тільки між собою, а й щодо обстановки та розвитку подій після ДТП і з показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які суд визнав правдивими.

Окремі суперечності в показаннях цих осіб не впливають на їх оцінку в цілому, навпаки свідчать про відсутність попередніх домовленостей з їх боку.

Не ставлять під сумнів вказані висновки суду також і допитані судом свідки ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_9, які суд визнає правдивими і приймає до уваги.

Крім того, вина доводиться наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18 серпня 2012 року зі схемою (т. 2 а.с.48-49), з якого видно, що ОСОБА_16 розповіла про механізм та обставини дорожньо-транспортної пригоди та вказала на те, де вона перебувала в момент ДТП, як рухались транспортні засоби до зіткнення та розташування транспортних засобів під час зіткнення відносно меж дороги, швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21099», та де перебував мотоцикл «Suzuki Bandit-400» коли автомобіль «ВАЗ-21099» виїхав на перехрестя та проведено відповідні заміри. Окрім того, зазначила, що погодні умови, дорожня обстановка, статистичні транспортні засоби максимально наближені до тих, які були на момент ДТП.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18 серпня 2012 року зі схемою (т. 2 а.с.50-52), з якого видно, що ОСОБА_15 розповіла про механізм та обставини дорожньо-транспортної пригоди та показала, де вона перебувала в момент ДТП, як рухались транспортні засоби та де знаходиться місце зіткнення відносно меж проїзної частини, а також швидкість руху автомобіля «ВАЗ-21099» в момент виконання маневру повороту та проведено відповідні заміри. Також зазначила, що погодні умови, дорожня обстановка, статистичні транспортні засоби максимально наближені до тих, які були на момент ДТП.

Висновком автотоварознавчої експертизи від 28 вересня 2012 року №107 (т. 2 а.с.56-59), згідно з яким ринкова вартість аналогічного повнокомплектного технічного справного мотоцикла марки «Suzuki Bandit-400», 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 (станом на 29.07.2012 р.) з ПДВ складає: 15900 грн. 10 коп.

Висновком автотоварознавчої експертизи від 4 жовтня 2012 року №108 121 з фото таблицями (т. 2 а.с.62-76), згідно якого вартість ремонтно-відновлюваних робіт автомобіля марки «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1, 2006 року випуску з ПДВ складає: 14946 грн. 76 коп. та розмір матеріального збитку, завданий власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження, з ПДВ складає: 12360 грн. 59 коп.

Висновком автотоварознавчої експертизи від 5 жовтня 2012 року № 121 з фото таблицями (т. 2 а.с.79-97), за яким вартість ремонтно-відновлюваних робіт мотоцикла марки «Suzuki Bandit-400», 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 з ПДВ складає 74289 грн. 90 коп. та розмір матеріального збитку, завданий власнику вказаного мотоцикла в результаті його пошкодження, з ПДВ складає: 17018 грн. 70 коп.

Висновком експерта № 274/110 від 04.09.2012 року, складеним за наслідками проведення судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 98-102), який містить дані про те, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено множинні важкі несумісні з життям тілесні ушкодження в вигляді політравми : важкої відкритої черепно-мозкової травми - множинних забійних ран, садн, гематом м'яких тканин голови, грудей, кінцівок; багатоскалкового перелома кісток мозкового і лицьового черепа зі значною деформацією - розтрощенням, множинного пошкодження оболонок і тканини головного мозку; важкої закритої травми грудей, множинних двобічних переломів ребер, перелому тіла грудини, множинних розривів серцевої сорочки, серцевого м'яза, тканини легенів, двобічного гемопневмоторакса; важкої закритої тупої травми живота з пошкодженням тканини внутрішніх органів; важкої закритої хребтово-спино-мозкової травми з пошкодженням хребців шийного відділу хребта, здавленням спинного мозку.

Тілесні ушкодження такого характеру, які виявлені при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_8, утворились від дії твердих тупих предметів зі значною силою, що можливо внаслідок контактів з виступаючими частинами транспортних засобів - мотоцикла, легкового автомобіля, дорожнім покриттям, оточуючими предметами, можливо 28.07.2012 року під час дорожньо-транспортної пригоди при обставинах вказаних в постанові слідчого.

Смерть гр-на ОСОБА_8 наступила миттєво від важких несумісних з життям пошкоджень голови, грудей.

Множинні важкі пошкодження голови, грудей, живота, хребта, які виявлені при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_8, відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як несумісна з життям, знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з настанням смерті.

При судово-медичному дослідженні крові та сечі від трупа гр-на ОСОБА_8 (акт № 1938 судово-токсикологічного дослідження від 10.08.2012 року) етиловий, інші спирти та їх ізомери не виявлені, що може свідчити про тверезий стан під час настання смерті.

Висновком експерта № 2331 від 5 жовтня 2012 року (т. 2 а.с.103-104, складеним за наслідками проведення судово-медичної експертизи на підставі вивчення «Медичної картки стаціонарного хворого № 3252/490 Тростянецької РЦЛ, стверджується, що у громадянки ОСОБА_6 мались місце тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів лівого стегна в нижній третині, закритого перелому лівої променевої кістки в нижній третині з вивихом ліктьової кістки, а також струсу головного мозку, забоїв грудної клітки, живота, забою лівої нирки, множинних саден тулуба та кінцівок. Оскільки закриті переломи лівого стегна та лівої променевої кістки у ОСОБА_6 не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались небезпечними для життя явищами, а потягли за собою тривалий розлад здоров'я (понад 21 день), вищевказані тілесні ушкодження належать до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості ( п.2.2.1 "в" "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень"), виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності могли бути спричинені в строк, вказаний у постано ві про призначення експертизи - 29.07.2012 року.

Висновком експерта № 1467/12-21 від 5 грудня 2012 року, за наслідками проведення транспортно трасологічної експертизи з фото таблицями (т. 2 а.с. 105-116) з якого вбачається, що відповідно до слідової інформації, зафіксованої при огляду місця події та елементів проїзної частини дороги, місце зіткнення транспортних засобів автомобіля ВАЗ-21099 та мотоцикла «СУЗУКІ-БАНДІТ 400» розташувалось на смузі руху автомобіля ВАЗ-21099. На час зіткнення мотоцикл «СУЗУКІ-БАНДІТ» розташувався на правому боку і передньою вилкою, лівою частиною передньої вісі та лівою частиною керма контактував з лівою передньою бічною частиною кузова автомобіля «ВАЗ-21099». На час зіткнення смуга руху мотоцикла розташовувалась під кутом біля 45 градусів до напрямку руху автомобіля.

Вказаний висновок є належно мотивованим, науково обґрунтованим, складений висококваліфікованим експертом, що має достатній фах (вища технічна освіта, експертні спеціальності з дослідження обставин ДТП, технічного стану транспортних засобів та транспортно-трасологічних досліджень), досвід і стаж експертної роботи (більше п'яти років), на підставі ретельного дослідження всіх матеріалів кримінального провадження (дані безпосереднього огляду транспортних засобів), яким не суперечить, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які потребували б роз'яснення, а тому суд кладе його в основу свого висновку про місце зіткнення автомобіля «ВАЗ-21099» з мотоциклом «Suzuki Bandit-400» та розташування мотоцикла на час зіткнення.

Згідно із висновком експерта № 1466/12-21 від 5 грудня 2012 року за наслідками проведення авто технічної експертизи (т. 2 а.с. 117-126) в даній дорожній ситуації водій мотоцикла «СУЗУКІ БАНДІТ 400», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинен був діяти згідно з вимогами

п.п. 12.4, 12.3, а водій автомобіля «ВАЗ-21099» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповідно до вимог п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, текст норм яких наведений у дослідницькій частині.

Відповідно до характеру, локалізації та ступеня деформації мотоцикла, отриманих внаслідок зіткнення, а також в співставленні зі слідовою інформацією, зафіксованою при огляді місця пригоди 29.07.12 фактична швидкість руху мотоцикла «Сузукі Бандіт 400» на час застосування водієм мотоцикла ОСОБА_8 термінового гальмування складала величину біля 69,6- 73.8 км/год.

Відповідно до характеру, локалізації та ступеня деформації автомобіля «ВАЗ-21099», отриманих внаслідок зіткнення, а також: в співставленні зі слідовою інформацією, зафіксованою при огляді місця пригоди 29.07.12, на час зіткнення з мотоциклом швидкість руху автомобіля складала величину біля 16.6 -16,8 км/год.

З врахуванням встановленої швидкості руху та слідової інформації зафіксованої при огляді місця пригоди від 29.07.12 транспортних засобів, покази водія автомобіля «ВАЗ-21099» ОСОБА_1 щодо розташування мотоцикла «Сузукі Бандіт 400» в момент виїзду автомобіля «ВАЗ-21099» на перехрестя технічно необґрунтовані.

В даній дорожній ситуації водій мотоцикла «Сузукі Бандіт 400» ОСОБА_8 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21099».

В заданій дорожній ситуації в діях водія мотоцикла «Сузукі Бандіт 400» ОСОБА_8 вбачаються невідповідності технічним нормам вимог п. 12.4 ПДР України, які не знаходяться у причинному зв'язку з даним ДТП по причинам, вказаним у дослідницькій частині .

В заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля «ВАЗ-21099» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності технічним нормам вимог п.п. 10,1 , 16.11 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з даним ДТП.

Вказаний висновок є також належно мотивованим, науково обґрунтованим, складений тим же експертом, що має достатній фах, досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження з використанням наукових інформаційних джерел, даних загальноприйнятої експертної практики, матеріалів кримінального провадження, яким не суперечить, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які потребували б роз'яснення, ґрунтується на всебічній і повній оцінці інших об'єктивних даних справи, зокрема, слідовій інформації з місця ДТП, яку містять протоколи огляду місця ДТП від 29 липня 2012 року, Схема ДТП та додані до них фотоматеріали, дані огляду транспортних засобів, а тому суд також кладе його в основу рішення по суті справи.

У судовому засіданні експерт автотехнік ОСОБА_20, який складав висновок № 1466/12-21 від 5 грудня 2012 року автотехнічної експертизи, наполягав на своєму висновку, власноручно схематично зобразивши своє бачення механізму ДТП, надав чіткі відповіді щодо механізму розвитку ДТП та проведених ним розрахунків, що повністю узгоджується з версією подій сторони обвинувачення.

Зокрема, на підтвердження свого висновку зазначив, що відхилив свідчення водія автомобіля "ВАЗ-21099" ОСОБА_1 та очевидців події свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які були надані ними під час відтворення обстановки та обставин події, оскільки під час дослідження питання технічної спроможності свідчень учасників та очевидців ДТП, яке передбачає сумісний аналіз вказаних ними кількісних характеристик з точки зору їх відповідності слідовій інформації зафіксованій при огляді місця пригоди від 29.07.2012 року транспортних засобів та з урахуванням встановленої швидкості руху, ним встановлено, що покази ОСОБА_1 щодо розташування мотоцикла «Сузукі Бандіт 400» в момент виїзду автомобіля "ВАЗ-21099" на перехрестя технічно не обґрунтовані. Також при дослідженні встановлено, що технічно необґрунтовані є і свідчення очевидця ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Так як свідчення ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 щодо розвитку події ДТП технічно необґрунтовані, дані свідчення до уваги експертом не бралися, оскільки могли призвести до хибних висновків. Крім того, зазначив, що об'єктивність результатів проведених експертних досліджень як раз і обумовлена тим, що в основу своїх висновків експерт кладе виключно безспірну слідову інформацію з місця ДТП, а не показання його учасників чи свідків, які лише перевірялися на предмет їх відповідності дійсності з технічної точки зору.

Зважаючи на це, версію захисту в цій частині суд оцінює критично як намагання обвинуваченого викривити дійсні обставини ДТП з метою перекласти відповідальність на потерпілого.

Оцінюючи на предмет достовірності протоколи відтворення обстановки та обставин події від 17 серпня 2012 року зі схемами (а.с.39-47), які були проведені за участі ОСОБА_1, очевидців події ОСОБА_11, ОСОБА_10, з кожним окремо, за наслідками проведення слідчої дії відтворення механізму та обставин події, суд відхиляє їх як докази і не кладе в основу обвинувачення, оскільки вказані в них відомості щодо механізму розвитку ДТП, суперечать встановленій швидкості руху та слідової інформації зафіксованій при огляді місця пригоди від 29.07.2012 року транспортних засобів (безспірна слідова інформація з місця ДТП), тобто, вони є технічно необґрунтовані, на що вказує у своєму висновку № 1466/12-21, а також під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_20

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_1, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги ч.1 п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 16.11 Правил, в результаті чого водій мотоцикла« Судзукі Бандит 400» ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть останнього, а пасажир мотоцикла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.

Диспозиція статті 286 КК України не передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, що керує транспортними засобами, що спричинило потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Тому з обсягу обвинувачення ОСОБА_1 підлягає виключенню спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9

У судовому засіданні були допитані всі особи, свідчення яких мали значення для правильного вирішення справи, досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, всім їм дана оцінка, при цьому доводи, викладені у заявах обвинуваченого про однобічність та неповноту досудового розслідування, свого підтвердження не знайшли.

Цивільний позов прокурора в інтересах лікувального закладу про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 на суму 3 447 грн 82 коп., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином (витрати на лікування та ліки) на суму 6557 грн 10 коп. та відшкодування моральної шкоди на суму 20 000 грн., а також судові витрати.

Потерпілою ОСОБА_3 також заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином. При цьому вона просить стягнути з ОСОБА_1 64275 грн як відшкодування матеріальної шкоди, з яких: витрати на поховання, пов'язані з придбанням предметів ритуального характеру та організацією та проведенням поховання - 10 000 грн, пов'язані з організацією та проведенням поминальних обідів: в день поховання 31.07.2012 року - 9 000 грн; 9 днів - 2 100 грн, 40 днів - 3175 грн; витрати пов'язані з розробленням макету, виготовленням та встановленням надгробного пам'ятника - 17 000 грн.; пошкодження мотоцикла - 23 000 грн: 200 000 грн - відшкодування моральної шкоди, а всього на суму 264 275 грн.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 200 000 грн.

У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_6 наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, уточнивши, що до складу матеріальної шкоди при розрахунку її розміру включені не тільки документально підтверджені витрати на лікування, внаслідок ДТП за участю ОСОБА_1 ОСОБА_6 була травмована, у зв'язку з чим зазнала фізичних страждань, а душевні страждання, які вона зазнала у зв'язку із фізичним болем, мали тривалий характер, і до того ж зумовлені істотною зміною звичайних для неї умов життя внаслідок тривалого лікування та перебування у лікувальних закладах.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні також наполягали на задоволенні позову у повному обсязі, уточнивши, що внаслідок ДТП за участю ОСОБА_1 загинув її чоловік ОСОБА_4, з яким вона проживала на протязі 10 років у цивільному шлюбі. Вона понесла значні матеріальні витрати, пов'язані з похованнями та поминальними обідами та обрядами. Окрім того, внаслідок смерті чоловіка їй було завдано невимовних душевних страждань та болю, було порушено її звичайне життя.

Потерпілий ОСОБА_4 та його представник у судовому засіданні наполягали на задоволенні позову у повному обсязі, уточнивши, що внаслідок ДТП за участю ОСОБА_1 загинув його батько ОСОБА_4 у зв'язку з чим йому завдано невимовних страждань та болю з приводу загибелі близької людини, від яких на його думку він не оговтається. Окрім того, внаслідок смерті батька було порушено його звичайне життя, змінились плани на майбутнє, він втратив годувальника та рідну людину, з якою мав багато спільних інтересів.

Обвинувачений ОСОБА_1 позови потерпілих не визнав, заперечуючи свою вину у ДТП, а також вважає, що не всі матеріальні збитки підтверджуються належними доказами, а також вважає недоведеними претензії в частині відшкодування моральної шкоди.

Розглядаючи цивільні позови потерпілих суд виходить з таких засад.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння .

Оскільки обвинувачений під час керування транспортним засобом мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, тому саме він повинен нести відповідальність за завдання шкоди (п. 2.2 Правил, ст. 1166, ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Вирішуючи питання про доведеність розмірів заподіяної шкоди потерпілим та можливість вирішення позову по суті в межах даного кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_6, суд виходить з такого.

У судовому засіданні безспірно встановлено, що 29 липня 2012 року внаслідок ДТП за участі ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_6 було спричинено тілесне ушкодження середньої тяжкості, у зв'язку з чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 30.07.2012 по 29.08.2012, зазнавши хірургічного втручання.

Обставини травмування та лікування ОСОБА_6 внаслідок ДТП підтверджуються об'єктивними даними, які містять досліджені в судовому засіданні витяг з амбулаторної картки від 30.07.2012, листок непрацездатності серії АВЯ №028022 на загальний період з 30.07.2012 по 29.08.2012, висновок судово-медичної експертизи №2331.

Згідно з дослідженими в судовому засіданні накладними, товарними чеками, фіскальними чеками, ОСОБА_6 понесла витрати на лікування та придбання ліків у зв'язку із отриманим тілесним ушкодженням на загальну суму 6557 грн. 01 коп., відтак витрати на вказану суму суд визнає документально підтверджені, а позов про їх відшкодування таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, заслухавши пояснення сторін та думку прокурора, дослідивши подані сторонами докази, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд на підставі ст. ст. 22, 23, 1166 - 1168, 1187 та 1195 ЦК України, вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_6 поністю, а саме: - з відшкодування їй матеріальної шкоди на суму 6557 грн. 10 коп., а моральної шкоди - 20 000 грн., враховуючи при цьому характер протиправних дій відповідача, його ставлення до потерпілого після події злочину (відсутність проявів співчуття), ступінь його вини, глибину фізичних і моральних страждань потерпілої, тяжкість вимушених змін у її житті, пов'язаних з проведеним хірургічним втручанням та тривалим перебування у лікувальних закладах.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, суд виходить з такого.

У судовому засіданні безспірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року внаслідок ДТП за участі ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_8 було спричинено тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть.

Обставини травмування та смерті ОСОБА_8 внаслідок ДТП підтверджуються об'єктивними даними, які містять досліджені в судовому засіданні свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3, висновок судово-медичної експертизи №2331.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно дослідженого судом висновку експерта № 121 автотоварознавчої експертизи розмір матеріального збитку, завданий пошкодженням мотоцикла мотоцикла «Сузукі Бандіт 400» становить 17018 грн 70 коп., відтак витрати на вказану суму суд визнає документально підтверджені, а позов про їх відшкодування таким, що підлягає задоволенню.

В іншій частині витрати потерпілої на загальну суму 47256 грн 30 коп. документально не підтверджені.

Таким чином, заслухавши пояснення сторін та думку прокурора, дослідивши подані сторонами докази, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд на підставі ст. ст. 22, 23, 1166 - 1168, 1187 та 1195 ЦК України, вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_3 частково, а саме: - з відшкодування їй матеріальної шкоди лише на суму 17018 грн 70 коп., а моральної шкоди - 100 000 грн., враховуючи при цьому характер протиправних дій відповідача, його ставлення до потерпілої після події злочину (відсутність проявів співчуття), ступінь його вини, глибину фізичних і моральних страждань потерпілої, тяжкість вимушених змін у її житті, пов'язаних з втратою близької людини. В іншій частині належить відмовити у задоволенні позову у зв'язку із його необґрунтованістю.

Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4, суд виходить з такого.

У судовому засіданні безспірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року внаслідок ДТП за участі ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_8 було спричинено тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть.

Обставини травмування та смерті ОСОБА_8 внаслідок ДТП підтверджуються даними, викладеними вище.

Отже потерпілий ОСОБА_4 зазнав моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з втратою батька.

Заслухавши пояснення сторін та думку прокурора, дослідивши подані сторонами докази, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд на підставі ст. ст. 23, 1167 - 1168 та 1187 ЦК України, вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_4, поданий до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди частково, а саме лише на суму 100 000 грн., враховуючи при цьому характер протиправних дій відповідача, його ставлення до потерпілого після події злочину (відсутність проявів співчуття), ступінь його вини, глибину фізичних і моральних страждань потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, пов'язаних з втратою рідної людини. В іншій частині належить відмовити у задоволенні позову у зв'язку із його необґрунтованістю.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особливості, який характеризується необережною формою вини, особу обвинуваченого, зокрема характеристики, думку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вважають, що обвинуваченому слід призначити суворе покарання та позбавити останнього права керування транспортними засобами на максимальні строки, передбачені санкцією ст. 286 ч. 2 КК України, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

ОСОБА_1 раніше не судимий, по місцю проживання відсутні будь-які матеріали компрометуючого характеру, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т. 1 а.с. 128,129).

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України із застосуванням додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, при цьому правових підстав для застосування 75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на пять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Цивільний позов прокуратури м. Ладижина в інтересах Тростянецького районного бюджету про відшкодування витрат, понесених Тростянецькою центральною районною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_1 3447 грн (три тисячі чотириста сорок сім) 82 коп. на користь Тростянецького районного бюджету (р/р № 31418544700549, одержувач УК у Тростянецькому районі, 24060300, ЄДРПОУ 38051690, МФО 802015, банк ГУДКСУ у Вінницькій області).

Позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої здоров'ю потерпілого (лікування та придбання ліків) - 6557 грн 10 коп., моральної шкоди - 20 000 (двадцять тисяч) грн, а також 229 грн. 40 коп. судового збору.

Позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди, завданої пошкодженням мотоцикла «Suzuki Bandit-400», 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, на суму 17018 грн (сімнадцять тисяч вісімнадцять гривень) 70 коп, моральної шкоди - 100 000 (сто тисяч) грн, а також 1000 грн. судового збору. В іншій частині, а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 47256 грн 30 коп., стягнення моральної шкоди на суму 100 000 грн, - в задоволенні позову потерпілої відмовити.

Позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди - 100 000 (сто тисяч) грн, а також 1000 грн. судового збору. В іншій частині, а саме в частині відшкодування моральної шкоди на суму 100 000 грн, - в задоволенні позову потерпілому відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 122 КПК України стягнути із ОСОБА_1 на відшкодування судових втрат за проведення під час досудового розслідування експертиз залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованих державних установ 3553 грн 40 коп. в дохід держави.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1, мотоцикл «Suzuki Bandit-400», державний номерний знак НОМЕР_2 - повернути власникам, як законним володільцям.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: