Постанова № 37544268, 15.01.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 січня 2014 р. № 820/10722/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Маренич Т.О.

за участю:

представника позивача - Філатової В.К.,

представника відповідача - Піскун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби від 09.07.2013 р. №0002032202 з ПДВ на суму 452209,00 грн., з них за основним платежем 361767,00 грн., за штрафними санкціями 90442,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби від 09.07.2013 р. №0002042202 з Податку на прибуток на загальну суму 159372,19грн., з них за основним платежем 122697,75 грн., за штрафними санкціями 30674,44 грн.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведена позапланова перевірка підприємства позивача - ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 37765820, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ УФК "ТРИТОН", код ЄДРПОУ 37797318, за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлені Актом від 04.07.2013 року №33/22.2-07/37765820. З посиланням на даний акт перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 р. №0002032202 та №0002042202.

Позивач стверджує, що висновки перевірки, котрі слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень є цілком необґрунтованими, у зв'язку з чим ДПІ безпідставно донараховано позивачу 611581,19 грн. податків.

Так, укладені у періоді з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року правочини між позивачем та ТОВ УФК "ТРИТОН", повністю підтверджуються первинними, господарськими та фінансовими документами сторін, є дійсними, чинними і не визнані судом недійсними. Первинні документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, як зазначає позивач, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій між підприємствами.

Також, позивач вважає, що відповідач не мав обґрунтованого права при надані оцінки первинним документам, наданим позивачем, посилатись на висновки інших ДПІ - у Київському та Московському районах м. Харкова, оскільки в силу положень Цивільного та Господарського кодексів України, ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" та його контрагенти є окремими суб'єктами права, і тому в силу положень ПК України, є окремими платниками податків.

За таких підстав, позивач наполягає, що не порушував законодавство, а навпаки, у відповідності до вимог Податкового кодексу України задекларував отримані від контрагента податкові накладні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.81-84) відповідач вказав, що фахівцями ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інпроект-Україна» з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ УФК «Тритон» за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено Акт від 04.07.2013 №33/22.2-07/37765820. Згідно з висновками даного акту перевірки, ТОВ «Інпроект-Україна» порушено: п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 122697,75 грн. та 30674,44 штрафних фінансових санкцій, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 361767,00 грн. та 90 442,00 штрафних фінансових санкцій.

Встановлені порушення відповідач вважає обґрунтованими, адже за відсутності можливості встановлення якісних характеристик послуг, їх змісту та обсягу та інших належних доказів, неможливо встановити зв'язок зумовлених послуг з господарською діяльністю позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом - 37765820. (а.с.14, 16).

На обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" перебуває в ДПІ у Київському районі м. Харкова. Підприємство було платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва № 200046758 серії НБ № 401190 (а.с. 15, 17).

На підставі направлення від 21.06.2013 року №1271, виданого ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, наказу ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.06.2013 року №2223 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІНПРОЕКТ-УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 37765820, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ УФК «ТРИТОН», код ЄДРПОУ 37797318, за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року», головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю Бондаренко С.В. у відповідності до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА», код ЄДРПОУ: 37765820, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ УФК «ТРИТОН», код ЄДРПОУ 37797318, за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №33/22.2-07/37765820 від 04.07.2013р. (а.с.11-13).

За висновками податкової інспекції, викладених у згаданому акті перевірки, податковою інспекцією встановлено порушення позивачем:

- п.138.4. ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством занижено податок на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ УФК «ТРИТОН» на суму 122697,75грн.;

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, в сумі 361767 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2012р. на суму 57600грн., листопад 2012р. на суму 154875грн., грудень 2012р. на суму 149292 грн.

09.07.2013р. з посиланням на вказаний вище акт перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №0002032202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 452209,00грн., з яких 361767грн. - основний платіж, 90442,00грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.9) та №0002032202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток, на загальну суму 153372,19грн., з яких 122697,75грн. - основний платіж, 30674,44грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 10).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень - рішень та відображених в акті №33/22.2-07/37765820 від 04.07.2013р. суджень суб'єкта владних повноважень, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

З наявних у справі документів вбачається, не заперечується сторонами по справі, що у перевіреному періоді позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА", мав господарські взаємовідносини з контрагентом - постачальником: ТОВ УФК "ТРИТОН" (код ЄДРПОУ 37797318).

Так, на підставі договору №2/09-12 від 03.09.2012р. на створення науково-технічної продукції, укладеного між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ УФК «ТРИТОН» (виконавець), виконавець зобов'язується виконати й здати замовникові, а останній зобов'язується прийняти й оплатити роботи: виготовлення і поставка комплекту вузлів та блоків згідно специфікації (додаток 1)(а.с. 29).

Відповідно до вказаного договору була складена специфікація від 03.09.2012 року (а.с.30).

На виконання умов цього договору, ТОВ УФК «ТРИТОН» було виготовлено і поставлено товару згідно видаткової накладної №121103 від 12.11.2012р. на загальну суму 583650,00грн. (а.с.31).

На підставі договору №3/09-12 від 10.09.2012р. на створення науково-технічної продукції, укладеного між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ УФК «ТРИТОН» (виконавець), виконавець зобов'язується виконати й здати замовникові, а останній зобов'язується прийняти й оплатити роботи: монтаж шафи управління та шафи власних потреб комплектів №1, №2. (а.с. 32).

Додатком до договору було складено відомість виконання проведення монтажу шаф управління та шаф власних потреб на загальну суму 234960,00грн.(а.с.33).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт №81003 від 08.10.2012р., №91001 від 09.10.2012р., №101002 від 10.10.2012р., №101001 від 10.10.2012р. (а.с.34, звор.бік а.с. 34, а.с.35, звор.бік а.с.35).

Також, 11.09.2012 року між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ УФК «ТРИТОН» (виконавець) був укладений договір №4/09-12 (а.с.36), предметом якого було доопрацювання і коректування програмного забезпечення АРМ оператора для об'єктів «Алан», «Култак (5млн.)».

Додатком до договору було складено відомість виконання доопрацювання і коректування програмного забезпечення АРМ оператора для об'єктів «Алан», «Култак (5млн.)» на загальну суму 110640,00грн.(а.с.37).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт №101003 від 11.09.2012р., №201101 від 11.09.2012р. (а.с.38, звор.бік а.с. 38).

Відповідно до договору №5/09-12 від 11.09.2012 року, укладеного між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ УФК «ТРИТОН» (виконавець), виконавець зобов'язується виконати й здати замовникові, а останній зобов'язується прийняти й оплатити роботи: доопрацювання і коректування програмного забезпечення шафи управління для об'єктів «Алан», «Култак (5млн.)» (а.с.39).

Додатком до договору було складено відомість виконання доопрацювання і коректування програмного забезпечення шафи управління для об'єктів «Алан», «Култак (5млн.)» на загальну суму 110640,00грн.(а.с.40).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт №101004 від 10.10.2012р., №201102 від 20.11.2012р. (а.с.41, звор.бік а.с. 41).

Відповідно до договору №7/09-12 від 28.09.2012 року, укладеного між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ УФК «ТРИТОН» (виконавець), виконавець зобов'язується виконати й здати замовникові, а останній зобов'язується прийняти й оплатити роботи: монтаж шафи управління та шафи власних потреб комплектів №3. №4. №5. (а.с.42).

Додатком до договору було складено відомість виконання проведення монтажу шаф управління та шаф власних потреб на загальну суму 352440,00грн.(а.с.43).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт №121102 від 12.11.2012р., №121101 від 12.11.2012р., №121201 від 12.12.2012р. (а.с.44, звор.бік а.с. 44, а.с.45).

Відповідно до договору №9/10-12 від 01.10.2012 року, укладеного між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ УФК «ТРИТОН» (виконавець), виконавець зобов'язується виконати й здати замовникові, а останній зобов'язується прийняти й оплатити роботи: виготовлення і поставка комплекту вузлів та блоків згідно специфікації (додаток 1) (а.с.46)

За договором складена специфікація (а.с.47).

Відповідно до умов цього договору, ТОВ УФК «ТРИТОН» було виготовлено і поставлено товару згідно видаткової накладної №121201 від 12.12.2012р. на загальну суму 274992,00грн. (а.с.48).

Відповідно до договору №11/11-12 від 06.11.2012 року, укладеного між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ УФК «ТРИТОН» (виконавець), виконавець зобов'язується виконати й здати замовникові, а останній зобов'язується прийняти й оплатити роботи: проведення монтажу двох комплектів шаф управління та шаф власних потреб. (а.с.49).

Додатком до договору було складено відомість виконання проведення монтажу двох комплектів шаф управління та шаф власних потреб на загальну суму 234960,00грн.(а.с.50).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується актом здачі-прийому виконаних робіт №61201 від 06.12.2012р., №71201 від 07.12.2012р. (а.с.51, звор.бік а.с. 51).

Відповідно до договору №12/11-12 від 06.11.2012 року, укладеного між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ УФК «ТРИТОН» (виконавець), виконавець зобов'язується виконати й здати замовникові, а останній зобов'язується прийняти й оплатити роботи: розробка програмного забезпечення АРМ оператора для об'єктів «Степове», «Камишня». (а.с.52)

Додатком до договору було складено відомість виконання розробки програмного забезпечення АРМ оператора для об'єктів «Степове», «Камишня» на загальну суму 111720,00грн.(а.с.53).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт №31203 від 03.12.2012р., №41201 від 04.12.2012р. (а.с.54, звор.бік а.с. 54).

Відповідно до договору №13/11-12 від 06.11.2012 року, укладеного між ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ УФК «ТРИТОН» (виконавець), виконавець зобов'язується виконати й здати замовникові, а останній зобов'язується прийняти й оплатити роботи: розробка програмного забезпечення для об'єктів «Степове», «Камишня». (а.с.55)

Додатком до договору було складено відомість виконання розробки програмного забезпечення для об'єктів «Степове», «Камишня» на загальну суму 156600.00грн.(а.с.56).

Реальність виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт №41202 від 04.12.2012р., №51202 від 05.12.2012р. (а.с.57, звор.бік а.с. 57).

Усього в перевіреному ДПІ періоді за вказаними вище договорами, ТОВ УФК «ТРИТОН» було виписано на адресу ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" наступні податкові накладні: № 3 від 03.12.2012р. на суму з ПДВ 55860,00грн., № 21 від 04.12.2012р. на суму з ПДВ 78300,00грн., № 20 від 04.12.2012р. на суму з ПДВ 55860,00грн., № 35 від 05.12.2012р. на суму з ПДВ 78300,00грн., № 50 від 06.12.2012р. на суму з ПДВ 117480,00грн., № 67 від 07.12.2012р. на суму з ПДВ 117480,00грн., № 96 від 11.12.2012р. на суму з ПДВ 138900.00грн., № 111 від 12.12.2012р. на суму з ПДВ 136092,00грн., №112 від 12.12.2012р. на суму з ПДВ 117480,00грн., №65 від 07.11.2012р. на суму ПДВ 142974,00грн., №82 від 08.11.2012р. на суму з ПДВ 142200,00грн., №97 від 09.11.2012р. на суму з ПДВ 140550,00грн., №108 від 12.11.2012р. на суму з ПДВ 114480,00грн., №109 від 12.11.2012р. на суму з ПДВ 117480,00грн., №110 від 12.11.2012р. на суму з ПДВ 157926,00грн., №218 від 20.11.2012р. на суму з ПДВ 55320,00грн., №219 від 20.11.2012р. на суму з ПДВ 55320,00грн., №80 від 08.10.2012р. на суму з ПДВ 52080,00грн., №97 від 09.10.2012р. на суму з ПДВ 65400,00грн., №1108 від 10.10.2012р. на суму з ПДВ 55320,00грн., №109 від 10.10.2012р. на суму з ПДВ 55320,00грн., №110 від 10.10.2012р. на суму з ПДВ 52080,00грн., №111 від 10.1.02012р. на суму з ПДВ 65400,00грн. (а.с. 58-80).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки із банку по рахунку (а.с. 134-140).

Відповідач в акті перевірки вказує, що неможливо підтвердити факт транспортування товару від покупця до постачальника.

З цього питання суд зазначає, що у правовідносинах між позивачем та ТОВ УФК «ТРИТОН» мали місце різні договори, окремі з них взагалі не потребували перевезення товару.

Окрім того, між позивачем та ТОВ УФК «ТРИТОН» було укладено два договори № 2/09-12 від 03.09.2012р. та № 9/10-12 від 01.10.2012р., за умовами яких передбачалось виготовлення та поставка комплектів вузлів згідно до специфікацій до договорів.

За домовленістю між сторонами договорів було визначено, що Замовник - ТОВ "ІНРОЕКТ-УКРАЇНА", здійснює самостійний вивіз товарів.

На час дії договорів № 2/09-12 від 03.09.2012р. та № 9/10-12 від 01.10.2012р. ТОВ УФК «ТРИТОН» здійснювало виготовлення технічної продукції в м. Києві.

В свою чергу, позивач замовляв зазначену технічну продукцію не для власних потреб, а на підставі договору № 3-12/08 від 27.08.2012р., укладеного між ТОВ «ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА» та Конструкторським бюро "Промавтоматика" та саме для КБ "Промавтоматика".

У зв'язку із тим, що власних транспортних засобів ТОВ «ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА» не має, то з метою перевезення придбаної технічної продукції позивачем був укладений договір на автоперевезення з ФО-П ОСОБА_4, а саме: договір №1/11 перевезення вантажу автомобільним транспортом від 03.11.2012р.(а.с.141).

Разом з тим, під час проведення перевірки ДПІ перевіряла лише правовідносини між ТОВ «ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА» та ТОВ УФК «ТРИТОН», жодних інших документів у позивача не витребувалося.

Технічна продукція була придбана у ТОВ УФК «ТРИТОН» та у повному обсязі оплачена позивачем, відвантажена згідно договорів № 2/09-12 від 03.09.2012р. та № 9/10-12 від 01.10.2012р., що підтверджується матеріалами справи.

Згадана продукція була призначена для контрагента позивача - КБ "Промавтоматика", та одразу транспортним засобом на підставі договору на перевезення була відправлена КБ "Промавтоматика". Отримання та передача продукції відбулося на підставі згаданих вище видаткових накладних.

Отже, оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентом зобов'язань за вказаним вище правочином.

Копії витребуваних, оглянутих судом і долучених до матеріалів справи первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова, в ході розгляду справи до суду не надано.

Суд також вважає за необхідне відзначити, що в акті перевірки ДПІ посилається на висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова, викладені в акті № 226/2220/3779713 від 09.04.2013р. про здійснені заходи для проведення зустрічної звірки ТОВ УФК «ТРИТОН». Даним актом встановлено відсутність у ТОВ УФК «ТРИТОН» об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-УІ зі змінами та доповненнями, а також дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та податок на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.04.2012р. по 28.02.2013р. з підприємствами постачальниками, та реалізованими покупцями - не є дійсними. (а.с. 85-106).

Однак, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини (справа "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Відповідно до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Проте, в ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Із наданих позивачем та досліджених судом первинних документів вбачається, що господарські операції між ТОВ "ІНРОЕКТ - УКРАЇНА" та його контрагентом ТОВ УФК "ТРИТОН" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів.

Стосовно твердження відповідача, щодо порушення позивачем п. 138.4 ст. 138 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 201.1. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі, якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Під час судового розгляду справи підтвердився той факт, що позивач виконав вимоги норм Податковою кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, видавши позивачу належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Належних та допустимих доказів порушення позивачем п. 138.4 ст. 138 та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідачем за правилами, встановленими ч.2 ст.71 КАС України, не надано.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на додану вартість не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПРОЕКТ-УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 09.07.2013 р. №0002032202 та №0002042202.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 20 січня 2014 року.

Суддя Панченко О.В.