Рішення № 3754426, 27.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.09 р. Справа № 43/132пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.

при секретарі судового засідання: Батурської М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Святогірського Свято-Успенського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Московського патріархату Донецької єпархії м. Святогірськ

до відповідача: Святогірської міської ради м. Святогірськ

про визнання права власності на нерухоме майно: склад (літ. А-1 площею 206,8кв.м.), церкву Пресвятого Антонія та Феодосія (наземної частини, літ. А-1 площею 71,5кв.м.), гробницю (літ. а площею 2,1кв.м.), гробницю (літ. а1 площею 2,2кв.м.), житловий будинок (літ. В-1 площею 63,5кв.м.), селю (літ. В’ -1 площею 27,6кв.м.), ганок (літ. в площею 6,6кв.м.), сторожку (літ. Д-2 площею 28,0кв.м.), дзвіницю (літ. Ж-1 площею 17,4кв.м.), ганок (площею 20,5кв.м.), ворота (№1 площею 10,3кв.м.), огорожу (№2 площею 365,4кв.м.), замощення (№3 площею 219,8кв.м.), яке розташоване за адресою: м. Святогірськ, вул. Заречна, 3.

за участю представників сторін:

від позивача: Міхайлов А.Л. довіреність б/н від 14.05.09р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Святогірський Свято-Успенський чоловічий монастир Української Православної Церкви Московського патріархату Донецької єпархії м. Святогірськ, 29.04.09р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Святогірської міської ради м. Святогірськ про визнання права власності на нерухоме майно: склад (літ. А-1 площею 206,8кв.м.), церкву Пресвятого Антонія та Феодосія (наземної частини, літ. А-1 площею 71,5кв.м.), гробницю (літ. а площею 2,1кв.м.), гробницю (літ. а1 площею 2,2кв.м.), житловий будинок (літ. В-1 площею 63,5кв.м.), селю (літ. В’ -1 площею 27,6кв.м.), ганок (літ. в площею 6,6кв.м.), сторожку (літ. Д-2 площею 28,0кв.м.), дзвіницю (літ. Ж-1 площею 17,4кв.м.), ганок (площею 20,5кв.м.), ворота (№1 площею 10,3кв.м.), огорожу (№2 площею 365,4кв.м.), замощення (№3 площею 219,8кв.м.), яке розташоване за адресою: м. Святогірськ, вул. Заречна, 3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на необхідність визнання за ним права власності на майно, яке було побудоване Святогірським Свято-Успенським чоловічим монастирем Української Православної Церкви Московського патріархату Донецької єпархії м. Святогірськ після укладання між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки від 23.09.04р.

В судовому засіданні дослідженні наступні документи: договір оренди земельної ділянки, інвентаризаційні справи №2064, №1630 КП БТІ м. Слов’янськ, звіт Н-27 незалежної оцінки нерухомого майна, звіт Н-28 незалежної оцінки нерухомого майна, технічні висновки про стан будівельних конструкцій, статут позивача, свідоцтво про державну реєстрацію позивача, довідку про включення до ЕДРПОУ.

Як на правові підстави заявленого позову позивач посилається на частини 3, 5 ст.376 ЦК України.

18.05.09р. відповідач надіслав на адресу господарського суду письмові пояснення № 687-02-31 від 12.05.09р. (вх.№02-41/21861), в яких зазначив, що Святогірська міська рада визнає позовні вимоги позивача та просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника. Зазначені пояснення підписані міським головою Святогірської міської ради Дзюбою О.І.

25.05.09р. від представника відповідача за довіреністю №25-02-31 від 13.01.09р. Стулікова А.В. надійшла заява (вх.№02-41/23304), в якій останній просить суд винести рішення на розсуд суду та розглянути справу без участі представника відповідача.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.04р. між Святогірською міською радою та Святогірським Свято – Успенським чоловічим монастирем Донецької єпархії Української Православної Церкви був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець (відповідач у справі) надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 11,5912га, розташовану по вул. Заречній, 3 у м. Святогірську, з метою функціонування Святогірського Свято – Успенського чоловічого монастиря.

Пунктом 8 договору оренди земельної ділянки встановлений строк його дії на 50 років.

Договір зареєстрований у Слов’янському відділі Донецької регіональної філії “Центр державного земельного кадастру”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.09.04р. за №04:04:167:00051.

Під час користування земельною ділянкою на орендованій території позивачем господарським способом, за рахунок власних коштів, але без затвердженого проекту будівництва були збудовані склад (літ. А-1 площею 206,8кв.м.), церква Пресвятого Антонія та Феодосія (наземної частини, літ. А-1 площею 71,5кв.м.), гробниця (літ. а площею 2,1кв.м.), гробниця (літ. а1 площею 2,2кв.м.), житловий будинок (літ. В-1 площею 63,5кв.м.), селя (літ. В’ -1 площею 27,6кв.м.), ганок (літ. в площею 6,6кв.м.), сторожка (літ. Д-2 площею 28,0кв.м.), дзвіниця (літ. Ж-1 площею 17,4кв.м.), ганок (площею 20,5кв.м.), ворота (№1 площею 10,3кв.м.), огорожа (№2 площею 365,4кв.м.), замощення (№3 площею 219,8кв.м.)

Відповідно до технічних висновків про стан будівельних конструкцій, наданих приватним підприємцем Маловим Ю.В. (ліцензія серії АБ № 177580), спірне майно дефектів не має, знаходиться у задовільному стані та придатне до подальшої експлуатації за його цільовим призначенням. Оригінали зазначених висновків наявні у матеріалах справи, т.1 а.с.66-156, т.2 а.с.1-28.

Спірне майно було проінвентарізоване БТІ, про що свідчать технічні паспорти №1630, №2064, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.32-65) та оригінали яких оглянуті у судовому засіданні.

У зв’язку з тим, що зазначені будівлі не порушують права інших осіб, відповідають вимогам стандартів, будівельно-технічним нормам та правилам, позивач намагається визнати право власності на означені будівлі в судовому порядку.

Як встановлено судом особи, права яких могли б бути порушені внаслідок визнання права власності на самочинні будівлі позивача відсутні.

Також судом встановлено відповідність самовільно зведених будівель державним стандартам, будівельно-технічним нормам та правилам, оскільки до матеріалів справи надано технічні висновки.

Як наслідок, суд не вбачає перешкод у визнанні права власності на самочинно збудовані будівлі.

Саме відмова відповідача у задоволенні вимоги позивача про видачу свідоцтва про право власності на спірне майно, викладена у рішенні реєстратора від 28.04.09р. (т.3 а.с.2) стала підставою для звернення позивача до суду з позовом.

18.05.09р. відповідач надіслав на адресу господарського суду письмові пояснення № 687-02-31 від 12.05.09р. (вх.№02-41/21861, т.3 а.с.6), в яких визнав позовні вимоги позивача.

За приписами ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання прав.

Як зазначено у приписах ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

На час розгляду справи у суді, позивач володіє, користується та розпоряджається зазначеними вище будівлями.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем, відповідає законодавству та фактичним обставинам справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги Святогірського Свято-Успенського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Московського патріархату Донецької єпархії м. Святогірськ до Святогірської міської ради м. Святогірськ, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 376, 392 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Святогірського Свято-Успенського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Московського патріархату Донецької єпархії м. Святогірськ до Святогірської міської ради м. Святогірськ про визнання права власності на нерухоме майно: склад (літ. А-1 площею 206,8кв.м.), церкву Пресвятого Антонія та Феодосія (наземної частини, літ. А-1 площею 71,5кв.м.), гробницю (літ. а площею 2,1кв.м.), гробницю (літ. а1 площею 2,2кв.м.), житловий будинок (літ. В-1 площею 63,5кв.м.), селю (літ. В’ -1 площею 27,6кв.м.), ганок (літ. в площею 6,6кв.м.), сторожку (літ. Д-2 площею 28,0кв.м.), дзвіницю (літ. Ж-1 площею 17,4кв.м.), ганок (площею 20,5кв.м.), ворота (№1 площею 10,3кв.м.), огорожу (№2 площею 365,4кв.м.), замощення (№3 площею 219,8кв.м.), яке розташоване за адресою: м. Святогірськ, вул. Заречна, 3.

Визнати право власності за Святогірським Свято-Успенським чоловічим монастирем Української Православної Церкви Московського патріархату Донецької єпархії (84131, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Заречна, 4; ЄДРПОУ 21970004 право власності на нерухоме майно: склад (літ. А-1 площею 206,8кв.м.), церкву Пресвятого Антонія та Феодосія (наземної частини, літ. А-1 площею 71,5кв.м.), гробницю (літ. а площею 2,1кв.м.), гробницю (літ. а1 площею 2,2кв.м.), житловий будинок (літ. В-1 площею 63,5кв.м.), селю (літ. В’ -1 площею 27,6кв.м.), ганок (літ. в площею 6,6кв.м.), сторожку (літ. Д-2 площею 28,0кв.м.), дзвіницю (літ. Ж-1 площею 17,4кв.м.), ганок (площею 20,5кв.м.), ворота (№1 площею 10,3кв.м.), огорожу (№2 площею 365,4кв.м.), замощення (№3 площею 219,8кв.м.), яке розташоване за адресою: м. Святогірськ, вул. Заречна, 3.

У судовому засіданні 27.05.09р. оголошено повний текст рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Суддя