Постанова № 37544256, 05.03.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/125/14

05 березня 2014 року

15год. 19хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне

до Дочірнє підприємство Рівненське спеціалізоване управління №39 Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція"

про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Дочірнє підприємство Рівненське спеціалізоване управління №39 ВАТ "Центростальконструкція" заборгованість по витратах на відшкодування пільгових пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 37115,41 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві заявив клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення, в яких вказано наступне. Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених чинним раніше законодавством. При цьому відповідно п.8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 (з наступними доповненнями) без необхідності надання підтверджуючих документів щодо проведення атестації робочих місць. Таким чином, право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року, і після цієї дати не працювала на даних роботах. Витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до вказаної статті, відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи те, що позивач просить стягнути витрати на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам, які набули пільговий стаж до 01.01.1992 року, відповідач вважає, що він не зобов’язаний відшкодовувати вказані витрати, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з цих підстав. В судове засідання представник відповідача не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду. Враховуючи те, що представник відповідача висловив свою думку щодо позовних вимог у запереченнях, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень сторін. На підставі ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача за відповідачем станом на 01 грудня 2013 р. рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень-листопад 2013 року на загальну суму 37115,41 грн.

Пункт 1 ст.2. Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об’єкту оподаткування відносить фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV встановлено, що після 01.01.2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом. До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 січня 2004 р. за N 64/8663) (далі за текстом–Інструкція).

Така сама норма зазначена і в Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 року, №4-6, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.07.1999 року за №436/3729.

На виконання вимог п. 6.4 Інструкції, вимог п.7.4 Інструкції від 03.06.1999 року, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення з розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких щомісяця, до 25 числа, відшкодуванню Пенсійному фонду підлягала сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначена на пільгових умовах працівникам відповідача. Розрахунки містять відомості про працівників (громадян), рік призначення пенсій, розмір призначеної пенсії.

Позовні вимоги підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які надав позивач. Копії документів завірені належним чином.

При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача, зважаючи на наступне. Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлює право працівників із шкідливими та важкими умовами праці, віднесеної до Списку №2, на отримання пільгової пенсії за наявності відповідного стажу роботи та досягнення відповідного віку. Стаття 100 вказаного Закону, в свою чергу, встановлює порядок пенсійного забезпечення, визначення пенсійного віку та стажу відносно осіб, які до введення в дію вказаного Закону набули повного стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що давав їм право на пенсію на пільгових умовах. Оскільки треті особи набули право на отримання пільгової пенсії (вийшли на пенсію) після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", то пенсія їм правомірно призначена на підставі статті 13 Закону. Вказана позиція була також висловлена Вищим адміністративним судом у постанові від 27.06.2013 року по справі №К/9991/78443/12.

З огляду на все вищевикладене, зважаючи, що на час звернення Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне з даним позовом до суду відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 37115 грн. 41 коп. суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" підлягає до задоволення.

Згідно ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Рівненське спеціалізоване управління №39 Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" на користь управління Пенсійного фонду України у м.Рівне заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень-листопад 2013 року в сумі 37115 (тридцять сім тисяч сто п’ятнадцять) грн. 41 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.