Постанова № 37544217, 18.02.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 811/3992/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді - Чубари Н.В.

секретар судового засідання - Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Кіровоградський митний термінал» (далі - позивач, «Кіровоградський митний термінал») звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, ОДПІ) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000432207 від 10.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 351 200,00 грн., в тому числі: листопад 2012р. - 6000,00 грн., грудень 2012 р. - 78100,00 грн., січень 2013 р. - 49600,00 грн., лютий 2013р. - 57000,00 грн., березень 2013 р. - 76000,00 грн., квітень 2013р. - 84500,00 грн.

З даними твердженнями позивач не погоджується, оскільки господарській операції між позивачем та ТОВ «Голден Гейтс Груп» та ТОВ «Адвалтор-Аккаунт» мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Голден Гейтс Груп» та ТОВ «Адвалтор-Аккаунт» недійсними у судовому порядку не визнавались, загальні вимоги, які передбачені Цивільним кодексом України були дотримані.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, а податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідачем до суду надано письмове заперечення, відповідно до якого позов ним не визнається в повному обсязі з наступних підстав.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача встановлено, що господарські операції останнього з контрагентами - ТОВ «Голден Гейтс Груп» та ТОВ «Адвалтор-Аккаунт» не мали реального характеру, так як укладені правочини є нікчемними. Тому, винесене за результатами перевірки податкове повідомлення -рішення, прийняте згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.02.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 24.02.2014 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ПП «Кіровоградський митний термінал» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 02.12.2009 року, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ серії ААВ № 138806 (т.1, а.с.33).

Види діяльності за КВЕД: інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; допоміжне обслуговування наземного транспорту; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (т.1,а.с.34).

На підставі наказу Кіровоградської ОДПІ від 19.11.2013 року №1183 посадовою особою податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Голден Гейтс Груп» (за листопад - грудень 2012р., січень-квітень 2013 р.) та ТОВ «Адвалтор-Аккаунт»(за квітень 2013 року), результати якої оформлено актом №34/11-23-22-05/36793637 від 27.11.2013 р. (т.1,а.с.8-30).

На підставі акта перевірки Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000432207 від 10.12.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 526800,00 грн., у тому числі 351200,00 грн. основного платежу та 175600,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (т.1,а.с.31).

Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням визначено податковим органом у зв'язку з завищенням ПП «Кіровоградський митний термінал», на думку відповідача, податкового кредиту з ПДВ у загальному розмірі 351200,00 грн., у зв'язку з включенням до його складу сум за господарськими операціями з ТОВ «Голден Гейтс Груп» та ТОВ «Адвалтор-Аккаунт», які, на думку Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ПП «Кіровоградський митний термінал» (замовник за договором) та ТОВ «Голден Гейтс Груп» укладено:

- договір №011112 виконання робіт від 01.11.2012р. (т.1,а.с.213).

- договір №011212 виконання робіт від 03.12.2012 р. (т.1,а.с.217).

Відповідно до укладених договорів ТОВ «Голден Гейтс Груп» надало позивачу послуги з перевірки документів наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів на загальну суму 1587600,00 грн., у тому числі ПДВ - 293100,00 грн., що підтверджується податковими накладними та актами виконаних робіт з додатками (т.1,а.с.214-216,218-250, т.2,а.с.1-63).

Суму ПДВ у розмірі 293100,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад-грудень 2012р. та січень - квітень 2013 року (т.1,а..с88-174). Оплату вартості виконаних робіт позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1,а.с.179-210).

У квітні 2013 року ТОВ «Адвалор-Аккаунт» відповідно до договору про надання послуг №190413 від 19.04.2013 р. (т.2,а.с.64) надало ПП «Кіровоградський митний термінал»послуги з перевірки документів, наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів на загальну суму 279000,00 грн., у тому числі ПДВ - 46500,00 грн., що підтверджується податковими накладними та актами виконаних робіт з додатками (т.2,а.с.65-79). Суму ПДВ у розмірі 46500,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Оплату вартості виконаних робіт позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1,а.с.175-178,211-212).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначених норм суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до ліцензії серії АД №039533 ПП «Кіровоградський митний термінал» надано право на здійснення митної брокерської діяльності (т.2,а.с.89).

Згідно з ч.1 ст.416 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що з огляду на значний обсяг укладених договорів з надання послуг декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України, зважаючи на невелику штатну чисельність працівників (т.2,а.с.96-216), позивачем листопада-грудні 2012 р. та січні 2013р., березні -квітні 2013 р. укладено договори з ПАТ «Інтерресури», ТОВ «Три Стар», ТОВ « Тіседді трейд», ТОВ «Садеко», ТОВ «Єврощебінь», ТОВ «Садеко органік», ТОВ «Круп'яний дім», ДП «Оникієвське ЛГ», ДП «Олександрівський лісгосп», ТОВ «Бобринецький завод продтоварів», ПП «Дизайн полідрук», ТОВ «ТД Протеїн-Продкшн», ТОВ «Спілка виробників іграшок» та іншими відповідно до яких останні виконували роботи з перевірки документів наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів. При цьому представник позивача повідомив, що роботи виконані контрагентами позивача передують підготовці документів, необхідних для митного оформлення товарів, однак такі роботи за своїм змістом не є послугами митного брокера.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Голдден Гейтс Груп» та ТОВ «Адвалор -Аккаунт» пов'язані з господарською діяльністю ПП «Кіровоградський митний термінал».

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у періодах листопад-грудень 2012року та січень -квітень 2013 року сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Голдден Гейтс Груп» та ТОВ «Адвалор -Аккаунт» на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Водночас суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Разом з тим, питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Окрім того, Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Голдден Гейтс Груп» та ТОВ «Адвалор -Аккаунт» є недійсними, оскільки, на її думку, вчинений без мети настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку. Таким чином, висновки відповідача в частині визнання вищевказаних правочинів недійсним, що покладені в основу для визначення грошових зобов'язань позивачеві, не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Голдден Гейтс Груп» та ТОВ «Адвалор -Аккаунт», а також того, що правочини укладені між ними визнані в судовому порядку недійсними.

Всупереч вимогам ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000432207 від 10.12.2013 року.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Голдден Гейтс Груп» та ТОВ «Адвалор -Аккаунт», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, сплачений позивачем судовий збір (10% від ставки судового збору для позовних вимог майнового характеру) в розмірі 458,81 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Кіровоградський митний термінал".

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000432207 від 10.12.2013 року, прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Присудити Приватному підприємству «Кіровоградський митний термінал» (код ЄДРПОУ - 36793637) судові витрати з Державного бюджету в розмірі 458,81 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Чубара