Рішення № 3754367, 27.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.09 р. Справа № 1/92

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс» м. Донецьк

до відповідача: Підприємства “Селидовська виправна колонія № 82” смт. Гостре Донецької області

про стягнення 6 684 грн. 00 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Єжель С.А.

За участю представників сторін:

Від позивача: Глазенік С.М. - представник

Від відповідача: Ларичева Н.І. - представник

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс» звернулося з позовом до Підприємства “Селидовська виправна колонія № 82” про стягнення заборгованості у сумі 6 684 грн. 00 коп.

В обґрунтування вимог позивач надав: договір № 258 від 13.11.2006р., специфікацію № 1 від 13.11.2006р. до договору, видаткові накладні №№ 6177 від 14.11.2006р., 6178 від 14.11.2006р., 6266 від 15.11.2006р., довіреність серії ЯЛХ № 914454 від 13.11.2006р., вимогу за № 15-212-15 від 11.03.2009р., відповідь на вимогу за № 15-547-15 від 24.03.2009р., розрахунок позову.

Відповідач визнав позовні вимоги, однак 08.05.2009р. він погасив заборгованість у сумі 250 грн. 00 коп., про що свідчить платіжне доручення № 1899 від 08.05.2009р. Позивач підтвердив цей факт.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 13.11.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс» та Підприємством “Селидовська виправна колонія № 82” був укладений договір № 258, згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався поставити покупцю (відповідачу) продукцію, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти товари згідно зі специфікацією, яка є його невід’ємною частиною та своєчасно здійснити оплату товару на умовах договору. Відповідно до специфікації № 1 від 13.11.2008р. до договору сторони визначили вартість товару 6 684 грн. 00 коп.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що датою постачання вважається дата на товарно-транспортній накладній, яка підтверджує відвантаження.

Розділом 4 договору сторони обумовили умови платежів, відповідно до яких оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів. Строком оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутність конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач (постачальник за договором) 14.11.2006р. та 15.11.2006р. передав у власність відповідача товар на суму 6 684 грн. 00 коп., про що свідчать видаткові накладні №№ 6177 від 14.11.2006р. на суму 2 226 грн. 00 коп., 6178 від 14.11.2006р. на суму 2 196 грн. 00 коп., 6266 від 15.11.2006р. на суму 2 262 грн. 00 коп. У вказаних накладних визначені кількість товару, ціна та загальна сума до оплати. Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю серії ЯЛХ № 914454 від 13.11.2006р.

Однак, відповідач не здійснив оплату отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 6 684 грн. 00 коп.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.03.2009р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за № 15-212-15, однак, відповідач залишив її без задоволення, вартість отриманого товару не оплатив, тому позивач правомірно звернувся з позовом, який підлягає задоволенню.

Проте, у судовому засіданні встановлено, що відповідач після пред’явлення позову частково оплатив заборгованість у сумі 250 грн. 00 коп. і позивач підтвердив цей факт, тому провадження у справі в цій частині припиняється, а судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, 80 п. 1 1 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс» задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства «Селидовська виправна колонія № 82» (85493, Донецька область, Селидовська міськрада, смт. Гостре, вул. Погранична 1, рах. № 26001322703 в філії АБ «Енергобанк» м. Курахове, МФО 335441, ЗКПО 08679899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс» (83059, м. Донецьк, вул. Горностаївська, 25, рах. № 26004198006061 в Донбаській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593, ЗКПО 30228170) заборговансіть у сумі 6 434 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.

В іншій частині провадження у справі припинити.

Рішення оголошено в засіданні та набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Азарова З.П.