Рішення № 37542086, 11.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/1032/14 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 635/469/13-ц Шинкарчук Я.А.

Категорія: інші Доповідач -Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Гальянової І.Г.

суддів: Колтунової А.І.

Костенко Т.М.

при секретарі: Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в особі її представника ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА :

07 грудня 2011 року позивач звернувся у суд з позовом в якому, з урахуванням його уточнень 05 вересня 2013 року, просив стягнути з відповідача на його корить витрати на опалення за період з 2007-2011 року 9803, 29 грн., моральну шкоди в розмірі 924,36 грн. та 103,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що він та відповідач є власниками частини домоволодіння АДРЕСА_1, в якому він проживає з 1999 року , а відповідач після розірвання шлюбу з 2005 року в домоволодіння не проживає та не бажає в добровільному порядку розділити в натурі опалювальні приміщення ,що б він мав можливість відімкнути непотрібну для опалення площу. Позивач зазначає, що у зв»язку з наявністю заборгованості за газ у січні 2009 року КП «Харківміськгаз» відімкнуло домоволодіння від газопостачання, у зв»язку з чим він погасив заборгованість за газопостачання, ніс витрати з технічного обслуговування в сумі та монтажних робіт з підключення газопостачання у сумі 19606,58 грн. 12 яких відповідач повинна йому відшкодувати.

Позивач також зазначає, що вказаними діями, а також у зв»язку з неодноразовою неявкою відповідача , остання спричинила йому моральну шкоду, розмір якої визначає ( а.с.2-4, 95).

В запереченнях на позовні вимоги позивача, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обгрунтовує тим, що в зазначеному будинку не проживає та не користується послугами з газопостачання, а також зазначає на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 грудня 2010 року в якому позивачу було відмовлено в задоволенні зустрічного позову до неї про сплату частини заборгованості за вказані послуги за період з 01.08.2007 року по 29.01.2009 року ( а.с.13-14).

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтримав вказані позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача та її представника на підставі заяви представника відповідача про розгляд справи за його відсутності ( а.с.112).

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2013 року позовні вимоги позивача задоволені частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 1/2 частину суми, сплаченої за послуги газопостачання за період з 01.01.2007 року по 01.10.2011 року , витрати по оплаті робіт з відновлення газопостачання у розмірі 9803 грн. 29 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 84 грн. 46 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обгрунтовує тим, що відповідач з 2006 року в зазначеному домоволодіння не проживає та не користується послугами з газопостачання.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. При цьому зазначає, що на теперішній час в закритій кімнаті відповідача знаходяться її речі та меблі і остання регулярно приходить до свого приміщення до якого він доступу не має, а також на те, що з початку 2010 року він був вимушений без згоди відповідача відключити опалення в приміщенні відповідача без її згоди у зв»язку з тим, що ніс великі втрати за період з 2006 по 2009 роки.

Заслухавши доповідь судді, представника відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині відмови позивачу в задоволенні позовних вимог сторонами в апеляційному порядку не оскаржується, а тому його законність і обгрунтованість в цій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині відшкодування понесених ним витрат з газопостачання за період з 01.01.2007 року по 01.10.2011 року та витрат по оплаті робіт з відновлення газопостачання в сумі 9803 грн. 29 коп., суд першої інстанції, з посиланням на вимоги ст. 360 ЦК України, виходив з того, що відповідач, як співвласник зазначеного домоволодіння повинна нести витрати та утримання своєї частини зазначеного вище домоволодіння.

Однак повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Так, матеріали справи свідчать про те, та цей факт відповідачем не оспорюється, що сторонам у справі належить по 26100 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 опалення якого здійснюється за рахунок газопостачання ( а.с. 23-24).

Судом першої інстанції встановлено на підтверджено наявними у справі доказами,що рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 08 грудня 2010 року з позивача на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» стягнуто заборгованість за послуги з газопостачання вказаної частини домоволодіння за період з 01 серпня 2007 року по 29 січня 2009 року в сумі 17 845 грн. 51 коп.( а.с.16-19).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що вказана заборгованість була погашена позивачем в період з грудня 2010 року по серпень 2011 року ( а.с. 99-100).

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає на відключення опалення частини домоволодіння, якою користується відповідач на початку 2010 року.

Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказів того, що частка відповідача була виділена в натурі , а також доказів, які б свідчили, що остання відмовлялась від опалювання своєї частини домоволодіння, вона, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надала.

Згідно ж до вимог ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов»язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків,зборів ( обов»язкових платежів) , а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов»язаннями, пов»язаними із спільним майном.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунованого висновку про наявність у позивача права на вимогу сплати відповідачем половини його витрат на утримання частини домоволодіння відповідача, пов»язаних з її опаленням.

Визначаючи ж розмір таких витрат, суд першої інстанції не врахував того факту, що з початку 2010 року позивач відключив від опалення частину домоволодіння, яким на його думку користується відповідач, а також не врахував того факту, що витрати по технічному обслуговуванню та підключенню до газопостачанню позивач ніс в жовтні 2011 року, тобто після відключення ним від опалювання частини зазначеного домоволодіння, яким користувалась відповідач.

Крім того суд першої інстанції не врахував того факту, що заборгованість з послуг газопостачання за рішенням суду від 08 грудня 2010 року стягнута з позивача за період з 01 серпня 2007 року по 29 січня 2009 року і така заборгованість визначена судом у 17 845 грн. 51 коп. та половина цієї суми складає 8922 грн. 75 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні та зменшенню розміру стягнутих з відповідача на користь позивача витрат за послуги з газопостачання до зазначеної суми.

В іншій частині доводи , викладені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

При цьому судова колегія вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо преюдиційності рішення суду від 08 грудня 2010 року , оскільки цим рішенням вирішувався спір, який випливає з інших правовідносин.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316, 317, 319, 218 ЦПК України , судова колегія -,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_4, задовольнити частково.

Змінити рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2013 року, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрат за послуги з газопостачання до 8922 грн. 75 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :