Вирок № 37541920, 11.03.2014, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/17297/13-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 11.03.2014

11 березня 2014 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі

головуючого - судді Гольник Л.В.,

при секретарях - Кучеренко В.В., Яцурі А.В.,

за участю прокурора - Лапоногова С.М.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження № 12013180010000794 про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кочубеївка Чутівського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

12 жовтня 2013 року близько 12.40 год. ОСОБА_5, керуючи автомобілем ГАЗ-32213, д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Шевченка від вул. Ватутіна в напрямку вул. Сінна в м. Полтава, виконуючи правий поворот на вул. Сінна, зупинився перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину по регульованому пішохідному переходу на зелений сигнал світлофора. ОСОБА_5, надавши дорогу пішоходам, які пройшли перед його автомобілем, в порушення вимог п. п. 10.1, п. 18.2 Правил дорожнього руху України продовжив рух, не впевнившись, що інші пішоходи знаходяться на пішохідному переході і рухаються в напрямку його автомобіля, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка переходила проїзну частину справа наліво по напрямку руху його автомобіля.

У результаті наїзду пішоходу ОСОБА_6 спричинені тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх заподіяння, від яких остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в реанімаційному відділенні 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Пояснив, що він повертаючи направо та пропустивши пішоходів, не побачив пішохода ОСОБА_6, а лише відчув, як його автомобіль щось переїхав. Щиро розкаявся у скоєному. Просив вибачення у потерпілих. Вказав, що він направив потерпілим грошовим переказом кошти в сумі 1500 грн. ОСОБА_2 та 500 грн. ОСОБА_1 На життя він заробляє тим, що продає вирощене у власному господарстві, інших доходів не має. Цивільний позов прокурора визнав повністю, цивільний позов потерпілих визнав частково.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердили вчинення злочину за обставин, зазначених вище. Просили їх позови задовольнити повністю.

Потерпіла ОСОБА_1 показала, що її мати пересувалася, шкутильгаючи на ногу, а тому не могла несподівано з'явитися на пішохідному переході. Обвинувачений жодного разу не пропонував їм допомогу ні під час перебування матері у реанімаційному відділенні, ні після її смерті. Просила суд суворо покарати обвинуваченого.

Представник потерпілих ОСОБА_3 звернув увагу на те, що саме грубе порушення Правил дорожнього руху - наїзд на пішохода на пішохідному переході, призвело до тяжких наслідків. Потерпілим спричинені надзвичайні моральні страждання у зв'язку з втратою ОСОБА_2 дружини, з якою він прожив все життя, а ОСОБА_1 своєї матері. Сума грошових коштів, направлена потерпілим, ними не була отримана, оскільки вони вважають, що ці кошти направлені не у зв'язку з його каяттям, а намаганням вплинути на суд, щоб обвинуваченому було призначено умовний строк покарання, оскільки ці кошти направлялися лише перед судовими засіданнями. Вказана сума є мізерною у співвідношенні з матеріальними втратами та моральними стражданнями потерпілих.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались. Обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, сумнівів у їх добровільності немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, чим заподіяв смерть потерпілої.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

При призначенні покарання суд враховує характер вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше несудимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, котрі пом'якшують покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Заявлений по справі цивільний позов прокурора м. Полтави в інтересах Бюджетно-фінансового управління Виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення шкоди, заподіяної злочином, підлягає задоволенню.

Вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_5 та Страхової компанії ПрАТ СК «Провідна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, обов'язки відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливають не з обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_5, а із договірних зобов'язань про відшкодування шкоди, які визначаються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди та умови такого відшкодування. Зокрема, однією із умов вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілою стороною обвинувального вироку суду, що набув чинності відносно особи, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування. Однак, такий документ на час розгляду справи у суді страховику не був наданий.

Питання правовідносин, які випливають з договірних стосунків із страховими компаніями, потребують ретельного дослідження, включаючи правильне визначення суб'єктного складу сторін у спорі такої категорії, проведення складних розрахунків цивільно-правового характеру, з урахуванням франшизи, що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_1 понесених останньою витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач. Наявність зазначених витрат потерпілої в розмірі 5000,00 грн. підтверджується відповідною квитанцією.

Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені процесуальні витрати, до складу яких відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 120 КПК України відносяться витрати на правову допомогу.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої понесені останньою витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 необхідно залишити без розгляду, цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме в частині стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу, в іншій частині залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком чинності змінити на взяття під варту, взявши його негайно в залі суду.

Початок строку відбуття покарання рахувати з 11.03.2014 року.

Цивільний позов прокурора м. Полтави в інтересах Бюджетно-фінансового управління Виконавчого комітету Полтавської міської ради задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь Бюджетно-фінансового управління Виконавчого комітету Полтавської міської ради (р/р 31410544700002, МФО 831019, УДКСУ у м. Полтава, ЗКПО 38019510, код призначення 24060300) 3203,95 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_5 та Страхової компанії ПрАТ СК «Провідна» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 5000 грн. витрат на правову допомогу. В іншій частині цивільний позов залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_5 та Страхової компанії ПрАТ СК «Провідна» залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 391,20 грн. витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяЛ.В. Гольник