Постанова № 37540688, 05.03.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 р. Справа №818/544/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/544/14

за позовом Сумської митниці Міндоходів

до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції

про визнання дій протиправними, скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Сумська митниця Міндоходів (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС СМУЮ), в якому просить суд:

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Ковпаківського районного суду міста Суми від 11.11.2012 року у справі № 1806/12204/12;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Сумського МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа ВП № 40361876 від 16.10.2013 р.;

- визнати незаконними дії начальника ВДВС Сумського МУЮ Пятниці С.М. щодо не скасування постанови державного виконавця від 16.10.2013 р. ВП №40361876, яке суперечить закону та не зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження за пред'явленим виконавчим документом.

В обґрунтування позову зазначив, що 11.02.2013 р. Сумською митницею до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції подано заяву про направлення виконавчого документа для здійснення примусового виконання, за результатами розгляду якої старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Гурою Д.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2013 р. ВП № 36773563.

Зазначена постанова була оскаржена Сумською митницею до Сумського окружного адміністративного суду. Сумським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 22.07.2013 р., яким визнано протиправною та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 11.02.2013 р. ВП № 36773563. За результатами апеляційного оскарження постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 р. у справі № 818/6104/13-а Харківським апеляційним адміністративним судом прийнято рішення, яким апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду - без змін.

14.10.2013 року постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 02.11.2012 року по справі № 1806/12204/12 повторно пред'явлено Сумською митницею Міндоходів до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

Згідно із частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню. Це означає, що орган державної виконавчої служби, на якого покладено обов'язок щодо примусового виконання судових рішень, повинен був здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

04.12.2013 року на адресу Сумської митниці Міндоходів знову надійшла постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Ковпаківського районного суду міста Суми від 02.11.2012 р. у справі №1806/12204/12. При цьому, державним виконавцем зазначено вже інші підстави відмови у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, позивач вважає, бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції щодо невиконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 р. у справі №818/6104/13-а за позовом Сумської митниці Міндоходів до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії незаконною.

04.12.2013 р. до Сумської митниці Міндоходів надійшла постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.10.2013 р. ВП №40361876 головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Гури Д.В., якою було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Ковпаківського районного суду міста Суми № 1806/12204/12 від 02.11.2012 р. про стягнення з ОСОБА_3 вартості товару, загальною вартістю 71830,05 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору, позивачем направлено до начальника відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції скаргу на дії державного виконавця від 11.12.2013 р. № 7.1/1.1-06/4213, в якій зазначалось про те, що попередню постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2013 р. ВП № 36773563 вже було визнано в судовому порядку протиправною та скасованою.

07.02.2014 р. на адресу позивача надійшла постанова начальника відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 23.12.2013 р. про перевірку виконавчого провадження з примусового виконання постанови Ковпаківського районного суду міста Суми у справі № 1806/12204/12 за результатами якої відмовлено в задоволенні вимог Сумської митниці Міндоходів щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 40361876 від 16.10.2013 року та в задоволенні вимог щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Ковпаківського районного суду міста Суми у справі № 1806/12204/12.

Оскаржувана за даним позовом постанова була винесена Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції на підставі п.6 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону. В даному випадку було зазначено про відсутність ідентифікаційного номера боржника.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Виходячи з цього, зазначення таких відомостей, як ідентифікаційний номер боржника, є правом стягувача, а не обов'язком.

Крім того, згідно підпункту «ґ» пункту 3.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта можуть не зазначатися в постановах у справах про адміністративні правопорушення, які виносяться на місці вчинення правопорушення або без участі особи.

Виходячи із тексту постанови від 30.10.2012 р. у справі №1806/12205/12 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, судовий розгляд відбувався без участі правопорушника.

Так, при винесенні вищезазначеного виконавчого документу - постанови Ковпаківського районного суду міста Суми від 02.11.2012 р. у справі № 1806/12204/12, суду не були відомі дані щодо індивідуального ідентифікаційного номеру боржника, а тому суд, приймаючи судові рішення у справах про порушення митних правил, також не несе законодавчо встановлений обов'язок щодо зазначення таких номерів у своїх постановах.

Окрім цього, позивач зазначає, що відповідно до статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Тобто, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить вимог стосовно обов'язковості зазначення в постанові про адміністративне правопорушення реєстраційного номеру облікової картки платника податків особи, щодо якої розглядається справа.

Отже, відповідно до вищевикладеного поданий до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції виконавчий документ - постанова Ковпаківського районного суду міста Суми у справі від 02.11.2012 р. у справі №1806/12204/12 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, не містить невідповідностей вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Отже, позивач приходить до висновку, що постанова від 16.10.2013 року ВП № 40361876 про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа і відкритті виконавчого провадження, винесена головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Гурою Д.В., є необґрунтованою та протиправною, а дії начальника відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Пятниці С.М. щодо відмови у скасуванні незаконної постанови державного виконавця від 16.10.2013 р. ВП № 40361876 - незаконними.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав про причини неявки до суду не повідомив.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні (а.с. 29-30).

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.02.2013 р. Сумською митницею до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції подано заяву про направлення виконавчого документа для здійснення примусового виконання, за результатами розгляду якої старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Гурою Д.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2013 р. ВП № 36773563.

Зазначена постанова була оскаржена Сумською митницею до Сумського окружного адміністративного суду.

22.07.2013 р. Сумським окружним адміністративним судом прийнято постанову, яким визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 11.02.2013 р. ВП № 36773563 (а.с. 26-28).

За результатами апеляційного оскарження постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 р. по справі № 818/6104/13-а Харківським апеляційним адміністративним судом прийнято рішення, яким апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду - без змін.

14.10.2013 року постанову Ковпаківського районного суду міста Суми від 02.11.2012 року по справі № 1806/12204/12 позивачем повторно направлено до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

16.10.2013 р. ВП №40361876 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Гурою Д.В. прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Ковпаківського районного суду міста Суми № 1806/12204/12 від 02.11.2012 р. про стягнення з ОСОБА_3 вартості товару, загальною вартістю 71830,05 грн., яка надійшла до Сумської митниці Міндоходів 04.12.2013 р. (а.с. 13,14).

Позивач, не погодившись зі змістом зазначеної постанови, направив до начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції скаргу на дії державного виконавця (а.с. 16-20).

Постановою начальника Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 23.12.2013 р. відмовлено в задоволенні вимог Сумської митниці Міндоходів щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 40361876 від 16.10.2013 року та в задоволенні вимог щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Ковпаківського районного суду міста Суми у справі № 1806/12204/12 (а.с. 22-23).

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 16.10.2013 р. ВП №40361876 про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Ковпаківського районного суду міста Суми від 11.11.2012 року у справі № 1806/12204/12, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець крім іншого зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження стала відсутність ідентифікаційного номеру боржника, у зв'язку з чим державний виконавець, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відмовив у відкритті виконавчого провадження.

Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець крім іншого зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження " визначені вимоги до виконавчого документа. При цьому пунктами 1, 2, 4, 5, 6 ч.1,2 зазначеної статті визначені обов'язкові вимоги до виконавчого документа.

Пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі повинні міститися дані, які ідентифікують особу боржника та стягувача, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Так, при винесенні постанови Сумській митниці не були відомі дані щодо індивідуального ідентифікаційного номеру боржника, а тому позивач, приймаючи постанову по справі про порушення митних правил, не має законодавчо встановленого обов'язку зазначати такий номер у постанові.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема і постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статей 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У виконавчому документі зазначається, зокрема, індивідуальний ідентифікаційний номер боржника за наявності.

Згідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як встановлено з матеріалів справи, у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 40361876 від 16.10.2013 р. було відмовлено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону, а саме через невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону.

Проте, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. Тобто даною статтею встановлено саме право стягувача зазначати ідентифікаційний номер боржника, але не обов'язок. Посилання державного виконавця на відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника не може бути правовою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова, прийнята з порушенням вимог ст. ст. 18,19 Закону України "Про виконавче провадження ", а тому є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Ковпаківського районного суду міста Суми від 11.11.2012 року у справі № 1806/12204/12, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису є виключною компетенцією державного виконавця, а тому позовні вимоги, щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 16.10.2013 р. ВП №40361876 задоволенню не підлягають.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, щодо визнання незаконними дій начальника ВДВС Сумського МУЮ Пятниці С.М. щодо не скасування постанови державного виконавця від 16.10.2013 р. ВП №40361876, яке суперечить закону та не зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження за пред'явленим виконавчим документом, суд виходить з наступного.

Суд вважає, що визначений позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме щодо визнання незаконними дій начальника ВДВС Сумського МУЮ Пятниці С.М. щодо не скасування постанови державного виконавця від 16.10.2013 р. ВП №40361876, яке суперечить закону та не зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження за пред'явленим виконавчим документом не може у повному обсязі захистити права позивача, оскільки належним способом захисту права є саме скасування оскаржуваної постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа ВП № 40361876 від 16.10.2013 р, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконними дій начальника ВДВС Сумського МУЮ Пятниці С.М. щодо не скасування постанови державного виконавця від 16.10.2013 р. ВП №40361876, яке суперечить закону та не зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження за пред'явленим виконавчим документом не підлягають задоволенню .

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумської митниці до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа ВП № 40361876 від 16.10.2013 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук