Рішення № 3754008, 29.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.09 р. Справа № 20/99

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК-Транс”, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс”, м.Донецьк

про стягнення 2512786,33 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Глова Н.Ю. – за довіреністю

від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „ТНК-Транс”, м.Київ, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія „Дора-Транс”, м.Донецьк, про стягнення 2512786,33 грн. – суми заборгованості за договором поставки № 0104/08-104 від 01.04.2008р., з яких 2257766,92 грн. – сума основного боргу, 254901,88 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 117,53 грн. – сума 0,01% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 0104/08-104 від 01.04.2008р.; розрахунок суми боргу; накладні; довіреності на отримання; рахунки; претензію № 74 від 07.11.2008р.; акт звірки взаємних розрахунків.

При зверненні до суду позивач надав суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на грошові кошти та майно, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс”, код ЄДРПОУ 33654903 (юридична адреса: 83004, м.Донецьк, вул. Батищева, 13/92), яка залишена судом без задоволення внаслідок недоведеності позивачем обставин, що є підставою для забезпечення позову в розумінні ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи позивач надав суду клопотання, у якому просив суд залучити до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав та у судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТНК-Транс”, м.Київ (Продавець), та Товариства з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс”, м.Донецьк (Покупець), був укладений договір № 0104/08-104 (далі – договір).

Згідно із пунктом 2.1 договору, Продавець протягом строку дії цього договору зобов’язується поставляти та передавати через мережу АЗС у власність (господарське відання) Покупця смарт-картки та нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, Д-Євро, неетильовані бензини Аі98-Super, Аі95, а-95 Premium, А-92 та А-76, належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), Газ-пропан, Газ-метан, що відповідає державним стандартам, в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід’ємними частинами цього договору, надавати послуги (мийки, СТО, шиномонтажу), визначені в Актах виконаних робіт, які є невід’ємними частинами цього договору, а Покупець зобов’язується приймати товар та/або послуги на АЗС та оплачувати його/їх на умовах цього договору.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що по закінченню кожного календарного місяця Покупець в строк до десятого числа наступного місяця зобов’язаний сплатити Продавцю вартість поставленого товару в повному обсязі. Покупець має право проводити сплату товару достроково або шляхом внесення авансових платежів.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що в разі неналежного виконання грошових зобов’язань Покупець, крім відшкодування збитків, також сплачує Продавцю 0,01% річних від суми заборгованості.

Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити на умовах договору нафтову продукцію, кількість, ціна, якість, строки та умови поставки, строк оплати продукції обумовлений сторонами у додатках до договору, які є невід’ємною частиною договору.

З метою досудового врегулювання питання стягнення з відповідача суми простроченої дебіторської заборгованості, позивач звертався до відповідача із претензією № 74 від 07.11.2008р. про сплату суми заборгованості та індексу інфляції за період прострочення виконання зобов’язання на підставі статей 526, 530 Цивільного кодексу України, але зазначена претензія залишена без задоволення.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставив відповідачеві нафтову продукцію, факт поставки і отримання товару підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема накладними, довіреностями на отримання, рахунками.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої нафтової продукції у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором, позивач звернувся до суду із позовом та просить суд стягнути з відповідача 2257766,92 грн. – суми основного боргу, 254901,88 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 117,53 грн. – суми 0,01% річних.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2257766,92 грн. – суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розрахунок суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, який надано суду позивачем, є арифметично неправильним. Тому позовні вимоги стосовно суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, суд задовольняє частково, а саме – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів має складати 248354,36 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 248354,36 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 117,53 грн. – суми 0,01% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач надав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на грошові кошти та майно, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс”, код ЄДРПОУ 33654903 (юридична адреса: 83004, м.Донецьк, вул. Батищева, 13/92). Позивач не обґрунтував документально свого клопотання щодо вжиття заходів до забезпечення позову, у зв’язку з чим у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити за недоведеністю обставин, що є підставами для забезпечення позову в розумінні ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач 28.05.2009р. надав суду клопотання № 27/05-09, у якому просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, але суд у задоволенні зазначене клопотання залишив без задоволення, виходячи з того, що відповідач не надав суду доказів поважності причин, з яких явка представника відповідача до суду є неможливою, наявні в матеріалах справи документи є достатніми для вирішення спору по суті, а строк розгляду справи спливає.

Відповідач проти позову не заперечив, обставини, викладені у позові не спростував, доказів сплати суми заборгованості на користь позивача у повному обсязі суду не надав.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 66, 75, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК-Транс”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс” (83004, м.Донецьк, вул. Батищева, 13/92, код ЄДРПОУ 33654902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТНК-Транс” (юридична адреса: 02002, м.Київ, вул. Марини Раскової, 19, поштова адреса: 03680, м.Київ, вул. Виборзька, 103, поточний рахунок 26009010038930 в ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” в м.Києві, МФО 322313) 2257766,92 грн. – суму основного боргу, 248354,36 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 117,53 грн. – суму 0,01% річних, 25064,63 грн. – витрати по сплаті державного мита, 117,69 грн. – витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оголошено 28.05.2009р.

Суддя

Надруковано 3 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

Вик. Марченко Ю.О.