Рішення № 3753983, 26.05.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 р.

Справа № 9/53

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ТзОВ "МонолітТрансБуд", вул. Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ,76005

до відповідача ВАТ "Промбуд", вул. Б.Хмельницького,53, м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення коштів в сумі 33 206, 13 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Проніна Вікторія Валеріївна - представник, (паспорт серія СЕ - №106273 від 17.04.2002 року, довіреність від 13.04.2009 року)

Від відповідача представники не з"явились.

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 33 206, 13 грн., в тому числі: 28 957, 01 грн. - заборгованості; 2075, 38 грн. - пені; 251, 92 грн. - три відсотки річних; 1921, 82 грн. - індексу інфляції.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору б/н від 13.10.08 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ТзОВ "МонолітТрансБуд" (орендодавець) зобов"язується передати ВАТ "Промбуд" ( орендар) в тимчасове володіння та користування МАЗ 551605, визначений в цьому Договорі, а також зобов"язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а ВАТ "Промбуд" ( орендар) зобов"язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобіль марки МАЗ 551605 під керуванням водія і зобов"язується сплачувати орендну плату.

Представник позивача зазначив, що на виконання умов договору ТзОВ "МонолітТрансБуд" було надано відповідачу в оренду вищевказані транспортні засоби, що засвідчується актами здачі-прийняття виконаних робіт. Однак, ВАТ "Промбуд" не виконано взяті на себе зобов"язання в результаті чого виникла заборгованість в сумі 28 957, 01 грн.

Із посиланням на ст. 624, 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що позивачем нараховано три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 251, 92 грн., а також нараховано інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 1921, 82 грн.; 2075, 38 грн. - пені.

Відповідач не скористався своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань.Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не подано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справи розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до умов договору б/н від 13.10.08 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: в порядку та на умовах, визначених договором, ТзОВ "МонолітТрансБуд" (орендодавець) зобов"язується передати ВАТ "Промбуд" ( орендар) в тимчасове володіння та користування МАЗ 551605, визначений в цьому Договорі, а також зобов"язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а ВАТ "Промбуд" ( орендар) зобов"язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобіль марки МАЗ 551605 під керуванням орендодавця і зобов"язується сплачувати орендну плату ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору орендна плата вноситься в такий строк і в такому порядку: 1 раз в місяць за робочі дні погодинної роботи автомобіля, але в будь-якому випадку не пізніше 25-го числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов’язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ТзОВ "МонолітТрансБуд" було надано відповідачу в оренду вищевказані транспортні засоби, що засвідчується актами здачі-прийняття виконаних робіт: акт б/н від 15.12.08 року; акт № ОУ-0000100 від 28.11.08 року; акт № ОУ-0000097 від 27.11.08 року, які наявні в матеріалах справи. Заборгованість ВАТ "Промбуд" станом на день розгляду справи становить 28 957, 01 грн. Суду не подано доказів сплати відповідачем суми боргу.

Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.3 Договору у разі прострочення сплати орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми боргу за кожен день прострочення.

Отже, нарахована пеня в сумі 2 075, 38 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення індексу інфляції в розмірі 1921, 82 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 251, 92 грн., то в цій частині позову слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, право має бути порушене на момент подання позову. Позивачем не подану суду доказів звернення до відповідача із вимогою про сплату інфляційних збитків та трьох відсотків річних. За таких обставин відсутнє порушення права позивача.

За наведених обставин позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних є безпідставними та задоволенню не підлягають. В цій частині позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 549, 551, 610-612, 625, 629 ЦК України , ст. 193, 231 ГК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Промбуд", вул. Б. Хмельницького, 53, м. Івано-Франківськ, 76000 ( поточний рахунок 26008300012879 в АКБ "Прикарпаття", м. Івано-Франківськ, МФО 336310; код ЄДРПОУ 01272574) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "МонолітТрансБуд", вул. Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ,76000 ( поточний рахунок 2600800060001 в ІФФ АБ "Київська Русь"; МФО 336008; код ЄДРПОУ 33427566): 28 957, 01 грн. - заборгованості; 2075, 38 грн. - пені; 310, 31 грн. - витрат по сплаті державного мита; 110, 27 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Фанда Оксана Михайлівна

рішення виготовлено та підписано 29.05.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.