Ухвала суду № 37538658, 04.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 р.Справа № 820/5551/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі № 820/5551/13-а за позовом Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137-А, код 36224721) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3546,12 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми було задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137-А, код 36224721) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3546.12 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, надали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 30.07.2002 року подав до Харківського міського центру зайнятості, заяву з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, де вказав, що не є підприємцем, трудовою діяльністю не займається і пенсію не отримує.

Наказом №2456 від 06.08.2002 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 06.08.2002 року і призначено виплату допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу у відсотках до середньоденної заробітної плати (а.с.24).

З наказу №2724 від 30.08.2002 року "Про одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності" встановлено, що на підставі заяви Відповідача від 20.08.2002 року йому було надано одноразову виплату призначеної допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності в сумі 3496,87 грн. (а.с.27).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, 30.08.2002 року ОСОБА_1 було зареєстровано Виконавчим Комітетом Жовтневої районної ради м. Харкова як суб'єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (а.с.26).

Відповідно до даних довідки відповідача та картки обліку проведення виплат безробітному гр. ОСОБА_1 30.08.2002 року та 01.09.2002 року було виплачено одноразову допомогу у розмірі 3546,12 грн. (а.с. 20). Факт отримання зазначених сум позивачем не заперечується.

Наказом директора Жовтневого районного центру зайнятості №2393 від 10.09.2002 року у зв'язку з наданням ОСОБА_1 одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності згідно Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, останнього було знято з обліку з 10.09.2002 року у зв'язку з працевлаштуванням (а.с.28).

На адресу Харківського міського центру зайнятості 16.04.2013 року надійшов лист управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Харкова за №2125/05/31 від 12.04.2013 року, яким позивача було повідомлено, що ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії. УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова було звернуто увагу на те, що на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04.08.1993 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю (а.с.15).

23.04.2013 року та 19.06.2013 року Харківським міським центром зайнятості були направлені запити на ім'я Голови Ради адвокатів Харківської області та Голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області щодо підтвердження отриманої від УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова інформації (а.с. 14, 16).

Згідно відповіді голови Ради адвокатів Харківської області від 25.04.2013 року за №45 підтверджений факт видання ОСОБА_1 кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтва від 26.07.1993 року НОМЕР_2 на право зайняття адвокатською діяльністю, свідоцтво є безстроковим (а.с. 12).

Листом від 21.06.2013 року за №737 голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області повідомила позивача про те, що за обліковими даними КДКА Харківської області за період часу з 1993 року до 19.06.2013 року у матеріалах особової справи адвоката ОСОБА_1 заяви встановленого зразка про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю не міститься (а.с.17).

На підставі отриманої від УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова інформації, Позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт №51 від 20.05.2013 року (а.с. 8), яким встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний, одночасно був самозайнятою особою, перебував у складі членів Харківської обласної колегії адвокатів, про що свідчить посвідчення ОСОБА_1 отримане 04.08.1993 року на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Відповідач є адвокатом та його свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю не обмежується віком особи та є безстроковим (а.с. 48-49).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що ОСОБА_1 на день реєстрації відносився до категорії зайнятого населення та не мав правових підстав реєструватися в ЦЗ та отримувати допомогу на випадок безробіття, відтак кошти, виплачені як допомога по безробіттю за період з 25.08.2002 року по 20.08.2003 року, в сумі 3546,12 грн. підлягають поверненню.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 6 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ від 02.03.2000 року функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 7 1 цього Закону.

Згідно з п.п.1.2, 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. №307, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року №803-ХІІ (в редакції від 07.02.2002 р., що діяла на час вчинення правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону "Про зайнятість населення" передбачено, що до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Зі змісту п.18 ч. 2 ст. 22 Закону України №5067-VI випливає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань щодо проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно до приписів п.2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно до п.2 Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року №578 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) незайняті громадяни, інваліди та пенсіонери, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Під час реєстрації кожна особа самостійно або із застосуванням автоматизованої системи за допомогою працівника державної служби зайнятості заповнює картку персонального обліку громадянина, який шукає роботу (безробітного) і особистим підписом підтверджує достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки". Форма зазначеної картки персонального обліку затверджується Мінпраці.

Відповідно до п.59 Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998р. №578 (Далі - Положення №578) громадяни, зареєстровані у встановленому порядку державною службою зайнятості як безробітні, які отримали право на одержання виплати допомоги по безробіттю та виявили бажання займатися підприємницькою діяльністю, мають право на отримання всієї суми допомоги по безробіттю (або неотриманого залишку цієї допомоги) за весь визначений законодавством період її виплати одноразово.

Відповідно до п.64 Положення №578 після одноразової виплати безробітному допомоги по безробіттю він знімається з обліку як працевлаштований.

Згідно з вимог "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості. Харківським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Пунктом 6 Порядку №60/62 від 13.02.2009 року передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти (п. 7 Порядку №60/62).

Судом першої інспекції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що керуючись приписами п. 6, 7 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним", затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України то Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62 та на підставі акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 31.07.2013 року №89-ФОП, Харківським міським центром зайнятості від 20.05.2013 року видано наказ №384 про повернення коштів виплачених ОСОБА_1 як матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 25.08.2002 року по 20.08.2003 року у сумі 3546,12 грн. (а.с. 6).

Вказаний наказ разом з листом-претензією №9277-22/13 від 20.05.2013 року про повернення коштів виплачених, як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 3546,12 грн. (а.с. 4-5) було направлено Відповідачу.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею ст.2 Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 року №2887-ХІІ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно ст.4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Тобто, адвокату, який має діюче свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, надана законом можливість забезпечувати себе роботою.

Разом з цим суд апеляційної інстанції вказує на те, що Відповідачем було оскаржено до Харківського окружного адміністративного суду наказ Харківського міського центру зайнятості "Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття" №384 від 20.05.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №820/6929/13-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості про скасування наказу було відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року у справі №820/6929/13-а було залишено без змін (а.с. 118-122).

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного суду передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, наказ Харківського міського центру зайнятості "Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття" №384 від 20.05.2013 року визнаний судом законним та правомірним.

На підставі вищезазначеного колегія судів робить висновок, що на момент звернення до Позивача із заявою від 30.07.2002 року про надання статусу безробітного та виплати коштів по безробіттю, Відповідач був адвокатом - особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, а тому ОСОБА_1 можна віднести до категорії зайнятого населення, що в свою чергу, виключає право Відповідача на звернення до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості з проханням надати статус безробітного.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі № 820/5551/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.