Постанова № 37538514, 05.03.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року справа № 823/76/14

м. Черкаси

12 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представника позивача - Мілевського М.М. - за довіреністю,

представника відповідача - Кулик К.Є. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом селянського (фермерського) господарства «Дружба» до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2014 року до суду з адміністративним позовом звернулося селянське (фермерське) господарство "Дружба", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 50/2314 від 19 грудня 2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 8500, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, рішення про застосування фінансових санкцій від 19 грудня 2013 року № 50/2314, що прийняте на підставі акта перевірки від 14 листопада 2013 року № 34/23-00-21-03/30190865, акта експертизи марок акцизного податку від 03.12.2013 № 319-11-13 є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України. Зокрема позивач зазначив, що алкогольні напої виробництва ПрАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» він отримав від Черкаської філії ТОВ «ТА «Максимум», що підтверджується видатковою та податковою накладними, і дана продукція знаходиться не тільки у позивача, і відповідальність за вказані порушення повинен нести постачальник та безпосередній виробник продукції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, а також додатково зазначив, що товариство не може відповідати за продаж алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, оскільки даний товар маркувався безпосередньо виробником, який і повинен нести відповідальність у разі невідповідності таких марок вимогам чинного законодавства; товариство ж в свою чергу не мало будь-якої можливості встановити даний факт, оскільки отриманий товар мав усі зовнішні ознаки належного маркування.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги не визнає з мотивів, викладених в запереченні на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Селянське (фермерське) господарство «Дружба» зареєстроване 12.10.1998 Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 156488 (а.с.10).

Відповідно до пп.19-1.1.18 та пп.19-1.1.34 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи (до яких належить Головне управління Міндоходів у Черкаській області) організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформлено наказом, копія якого вручається платнику податків або уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків (крім Національного банку України) (підпункт 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 14 листопада 2013 року посадовими особами Головного управління Міндоходів у Черкаській області на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 08.08.2013 № 86 «Про проведення фактичних перевірок» (а.с.75) та направлень на перевірку № 62 (а.с.77) та № 63 (а.с.78) (які отримані головою СФГ «Дружба» Тульчинським С.Б.) проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 128 Б, де здійснює господарську діяльність позивач.

За результатами перевірки складено акт від 14 листопада 2013 року № 34/23-00-21-03/30190865 яким встановлено зберігання алкогольних напоїв виробництва ПАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» в асортименті, які марковані марками акцизного податку з ознаками підроблених.

Суд зауважує, що позивач ознайомився із результатами перевірки на місці проведення перевірки, про що свідчить підпис довіреної особи позивача на аркуші 4 акту перевірки (а.с.17).

18 листопада 2013 року Головним управлінням Міндоходів в Черкаській області марки акцизного збору направлені для проведення експертизи до Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності.

Листом від 09.12.2013 Головне управлінням Міндоходів в Черкаській області повідомлено, що за результатами проведеної експертизи зроблено висновок, що зазначені марки акцизного збору є підробленими та надано акт експертизи від 03.12.2013 № 319-11-13 (а.с.59-62).

На підставі акта перевірки від 14 листопада 2013 року № 34/23-00-21-03/30190865 та акта експертизи марок акцизного податку від 03.12.2013 № 319-11-13 виконуючим обов'язки начальника Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 14 листопада 2013 року №34/23-00-21-03/30190865, яким до позивача на підставі абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у розмірі 8500 грн.

Відповідно до п.226.1 ст.226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. (Пункт 226.2 ст.226 Податкового кодексу України.)

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. (Пункт 226.3 ст.226 Податкового кодексу України).

Статтею 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення). Пунктом 19 Положення передбачено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 20 Положення у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Суд зазначає, що відповідно до акту перевірки та акту експертизи встановлено факт зберігання алкогольних напоїв, які марковані марками акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, що не виготовлялись державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» і є підробленими.

На твердження позивача, що алкогольні напої виробництва ПрАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» він отримав від Черкаської філії ТОВ «ТА «Максимум» згідно договору поставки від 15 жовтня 2013 року і тому він не повинен нести відповідальність за наявні підроблені марки акцизного податку суд зазначає, що згідно з п.228.9 ст.228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону. Під час перевірки в своєму поясненні довірена особа позивача Мілевський М.М. підтвердив факт зберігання алкогольної продукції з подальшою реалізацією (а.с.66).

Суд зауважує, що у судовому засіданні 05 березня 2014 року свідок ОСОБА_4 (головний державний ревізор-інспектор, який проводив перевірку позивача) пояснив, що перевірка проведена на законних підставах та перевіряючими лише встановлено, що марки акцизного податку мають зовнішні ознаки підроблення.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Згідно з п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003р. № 790 (далі - Порядок № 790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 Порядку № 790 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність винесених рішення про застосування фінансових санкцій № 50/2314 від 19 грудня 2013 року, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Постанова виготовлена у повному обсязі 07 березня 2014 року