Рішення № 37538329, 03.03.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 березня 2014 року Справа № 913/277/14

Провадження №16/913/277/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство “ТЕХНО-СІЗ”, м. Макіївка Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахта “Садова”, м. Алчевськ Луганської області,

про стягнення 95402 грн. 00 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання Липова К.С.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення боргу за поставлений товар у сумі 90 000 грн., трьох відсотків річних в сумі 5402,00грн. за період з 23.12.2011 по 23.12.2013 за договором поставки від 19.09.2011 № 2108-02.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.01.2014 розгляд справи був призначений на 13.02.2013.

У зв’язку з відсутністю представника відповідача у судовому засіданні 13.02.2013, необхідністю витребування судом додаткових документів та для повного, всебічного та об’єктивного з’ясування всіх обставин справи розгляд справи було відкладено на 03.03.2014.

Представник позивача надіслав на адресу господарського суду Луганської області заяву від 14.02.2014 №021 про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами.

Відповідач жодного разу не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, витребуванні судом документи не надав. Про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, своїми процесуальним правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався, право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Згідно з положеннями ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області виходить з наступного.

Сторонами у справі укладено договір поставки товару від 19.09.2011 № 2108-02, за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність покупцю (відповідачу по справі), а покупець (відповідач по справі) зобов’язується прийняти і оплатити товар - контрольований пункт для пристрою ТУ, ТС «Вітер-1М», постачальнику (п. 1.1).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

Відповідно до п. 2.2 договору передача товару здійснюється відповідно до відвантажувальних документів.

Позивач відповідно до умов договору здійснив поставку товару відповідачу за видатковою накладною від 08.11.2011 №1-00000008 на суму 90000 грн. 00 коп. Товар був отриманий уповноваженими представниками відповідача, про що свідчать підписи та печатка відповідача у вказаній видатковій накладній, а також акт звірення розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.11.2012, підписаним обома сторонами. Позивач свої зобов’язання за договором поставки виконав у повному обсязі.

Пунктом 5.2. договору від 19.09.2011 сторони погодили, що покупець після приймання партії товару та необхідних документів на нього зобов’язаний здійснити оплату у безготівковій формі на підставі пред’явлених постачальником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 днів з дати поставки товару (п.5.3 договору).

Відповідач не виконав умови договору поставки у частині оплати товару. Загальна сума неоплаченого товару складає 90000 грн. 00 коп.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору у зв’язку з неоплатою поставленого товару, і просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 90000 грн. 00 коп.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 5402 грн. 00 коп. за період з 23.12.2011 по 23.12.2013, що підтверджено відповідним розрахунком позивача (а.с. 15).

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Зобов’язання між суб'єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173,193 ГК України).

В даному спорі правовідносини сторін врегульовані договором від 19.09.2011 № 2108-02, який є чинним і обов’язковим для сторін .

Матеріалами справи підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві товару за договором від 19.09.2011 № 2108-02, а також факт наявності заборгованості відповідача у сумі 90000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договором поставки від від 19.09.2011 № 2108-02, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості поставленої продукції - протягом 45 календарних днів з дня отримання продукції (пунктом 5.3).

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 90000 грн. 00 коп., відповідач отримав товар на суму 90000 грн. 00 коп., що належним чином – в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду позивач: до матеріалів справи надані відповідна видаткова накладна на суму поставки у розмірі 90000 грн. 00 коп., підписана та належним чином завірена відповідачем. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 ГК України, ст.ст.655-692 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по сплаті поставленої продукції у відповідності до вимог закону та умов договору.

На момент звернення з даним позовом відповідачем сума одержаного товару у розмірі 90000 грн. 00 коп. неоплачена

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем в порядку ст. 625 ЦК України та ч.4 ст. 232 ГК України за порушення грошового зобов’язання заявлено до стягнення 3% річних у сумі 5402 грн. 00 коп., що цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких підстав позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 625, 655-692 ЦК України, ст. 232, 265, 267 ГК України, керуючись ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю “Шахти “Садова”, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Московська, буд. 6, ідентифікаційний код 21822479, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого комерційного підприємства “Техно-СІЗ”, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, ідентифікаційний код 32087543, суму основного боргу 90000,00 грн., 3% річних у сумі 5402,00 грн, а також судовий збір у розмірі 1908, 40 грн. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 11.03.2014.

Суддя Р. Шеліхіна