Рішення № 37536446, 04.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/782/14 04.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір», м. Київ

До Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації), м. Київ

Про стягнення 283 722,53 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Омельченко О.М. - пред. по довір.

Від відповідача Ярощук Б.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 283 722,53 грн. заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за Договором № 43 від 09.10.2013р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. порушено провадження у справі № 910/782/14 та розгляд справи призначено на 04.02.2014р.

04.02.2014р. від Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві надійшов лист від 03.02.2014р. № 05-12/343-1474 про надання інформації в якому зазначено, що Договір № 43 від 09.10.2013р. укладений між сторонами зареєстрований в ГУ ДКСУ у м. Києві 18.10.2013р. згідно наданого реєстру бюджетних зобов'язань. Станом на 03.01.2014р. оплати по зазначеному договору в ГУ ДКСУ у м. Києві не здійснювались.

04.02.2014р. від позивача надійшли витребувані судом документи, а також, в порядку ст. 22 ГПК України, було подано заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з відмовою позивача щодо інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 282 262,50 грн. - основного боргу та судові витрати.

В судовому засіданні 04.02.2014р. було оголошено перерву до 04.03.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив уточнений позов задовольнити.

Представник відповідача по суті позовних вимог не заперечував, відзив на позов не надав та розмір заборгованості за отриманий від позивача товар підтвердив в повному обсязі.

В судовому засіданні 04.03.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2013р. між сторонами було укладено Договір № 43, відповідно до умов якого, позивач, як виконавець, зобов`язався у 2013р. поставити, відповідачу, як замовникові, товар зазначений в Додатку № 1 до Договору, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити такий товар.

08.01.2014р. сторонами була підписана Додаткова угода №1 до Договору, згідно якої строк дії Договору продовжено до 31.12.2014р

Договір та Додаткову угоду підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором Михайленком В.І., який діяв на підставі Статуту та від відповідача - Директором Департаменту Костюренко Т.М., яка діяла на підставі Положення, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір та Додаткова угода є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування товару: 26.20.1 машини обчислювані, частини та приладдя до них, персональний комп'ютер - 45 шт.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна цього Договору становить 282 262,50 грн. з ПДВ.

В пункті 5.1. Договору сторони визначили такий строк поставки товару: протягом жовтня - грудня 2013р.

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником товару після надання виконавцем видаткової накладної.

Позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 282 262,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЖК-00180 від 27.12.2013р. на суму 169 357,50 грн. та № ЖК-00133 від 18.11.2013р. на суму 112 905 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача та штампом відповідача без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Факт отримання товару повноважними представниками відповідача, підтверджується Довіреністю № 489672 від 18.11.2013р. та Довіреністю № 489685 від 27.12.2013р.

Відповідач, порушуючи умови Договору, зокрема п. 4.2., за поставлений позивачем товар не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.

16.01.2014р. сторонами було проведено звірку та оформлено Акт звірки взаємних розрахунків, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень. Відповідно до вказаного акту відповідач підтвердив розмір заборгованості за отриманий товар - 282 262,50 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить - 282 262,50 грн.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, м. Київ, просп. Комарова, 7, код ЄДРПОУ 37441694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, код ЄДРПОУ 25394112), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 282 262 (двісті вісімдесят дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. 50 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 5 645 (п'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 25 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя І.Д. Курдельчук

Повне рішення складено 11 березня 2014 року.