Ухвала суду № 37536246, 11.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 377/722/13-ц Головуючий у І інстанції Малишенко Т.О.Провадження № 22-ц/780/369/14 Доповідач у 2 інстанції КоцюрбаКатегорія 26 11.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Білоконь О.В., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 01 листопада 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Славутицького міського суду Київської області з вищевказаними позовними вимогами. В позовній заяві посилається на те, що 15.04.2008 року між ними та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір про надання споживчого кредиту в сумі 60420 доларів США зі сплатою 15% річних строком на 84 місяці до 14.04.2015 року. Він свої зобов'язання належним чином виконав, шляхом перерахуванням на поточний рахунок відповідача вказаної суми.

16.12.2008 року Додатковою угодою №1 було змінено графік повернення кредиту. 28.11.2011 року за заявою позичальника Додатковою угодою №2 була проведена реструктуризація фактичної заборгованості за кредитом, шляхом рефінансування залишку боргу 38599,01 доларів США в гривню в сумі 310143,05 гривні зі сплатою 17% річних, а також змінений графік повернення кредиту та збільшено забезпечення кредитного договору.

Оскільки позичальник завдає банку матеріальну шкоду, порушує умови кредитного договору встановлені додатковою угодою №2, не виконує графік погашення кредиту і сплати відсотків, тому, позивач змушений звернутися до суду з позовними вимогами.

Порушення графіку погашення кредиту станом на 23.05.201 року становить 52 23 гривні - 8 платежів (загальний залишок боргу за позикою - 246 431,14 грн.). Станом на 23.05.2013 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 268 796,87 гри., з них: 246 431,14 грн. - заборгованість по кредиту; 14 383,18 грн. - заборгованість по відсотках, за період з 27.11.2012 року по 26.04.2013 рік; 6 447,16 грн. - пеня за порушення графіку повернення кредиту за період з 15.06.2012 року по 22.05.2013 рік; 1 535,39 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за період з 16.09.2012 року по 22.05.2013 рік.

В забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору між позивачем та позичальником було укладено іпотечний договір з метою забезпечення належного виконання зобов'язань.

Також, 28 листопада 2011 року в забезпечення виконання зобов'язання по Кредитному договору між позивачем і ОСОБА_3 був укладений договір поруки за яким позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості.

Тому, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на суму 268 796,87 грн., шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих

дій.

Також, стягнути солідарно з ОСОБА_3 на його користь

268 796,87 грн. заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати.

До початку розгляду справи по суті, позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, та станом на 17.07.2013 року просив стягнути з ОСОБА_1 Володимирівнини на його користь 246 431,14грн. - заборгованості по кредиту; 21 384,52грн. - заборгованості по відсотках, за період з 27.11.2012 року по 16.07.2013 рік; 9 529,08 грн. - пені за порушення графіку повернення кредиту; 2 458,14 грн. - пені

за порушення строків сплати відсотків, всього 279 802,88 грн. заборгованості по

кредитному договору, звернувши стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, шляхом проведення

прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні

ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної

діяльності незалежним експертом стадії оцінки майна під час проведення

виконавчих дій.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 на його

користь 279 802,88 грн. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на його користь по 1399.02 грн. судових витрат з кожного.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 01.11. 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №014/13-9999/69272 від 15.04.2008 року заборгованість по кредиту в сумі 246 431,14 грн.; заборгованість по відсотках в сумі 21 384,52 грн.; пені за порушення графіку повернення кредиту в сумі 9 529,08 грн.; пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 2 458,14грн. - всього 279 802,88 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №014/13-9999/69272 від 15.04.2008 року заборгованість по кредиту в сумі 246 431,14 грн.; заборгованість по відсотках в сумі 21 384,52 грн.; пеню за порушення графіку повернення кредиту в сумі 9 529,08 грн.; пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 2 458,14 грн. - всього 279 802,88 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» понесені судові витрати у сумі 1399,03 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» понесені судові витрати у сумі 1399,03 грн.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила рішення Славутицького міського суду Київської області від 01.11.2013 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні було встановлено, що 15.04.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Чернігівської обласної дирекції, і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/13-9999/69272 про надання споживчого кредиту в сумі 60 420 доларів США, зі сплатою 15% річних строком на 84 місяці до 14.04.2015 року. Банк свої зобов'язання за кредитним диткором виконав і 17.04.2008 року перерахував на рахунок ОСОБА_1, 60420 доларів США в безготівковій формі, відповідно п. 4.1.Кредитного договору.

17 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Чернігівської обласної дирекції, і ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. іпотечний договір за реєстраційним номером № 1572.

Відповідно до вимог п.1.2. даного Договору предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 Предмет іпотеки

належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. 30 березня 2007 року за реєстровим номером №1453.

Право власності на квартиру зареєстровано в КП АРБ Славутицькому міському бюро технічної інвентаризації Київської області 30 березня 2007 року за реєстраційним номером № 18324544, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП АРБ Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області 30.03.2007 року за №14090367.

Відповідно п. 1.3. Договору іпотеки, загальна вартість предмета іпотеки, згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно складає 600033,00 грн. В п.1.4.даного договору вказано, що вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 435887,00 грн.

16.12.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, якою було змінено графік повернення кредиту.

28.11.2011 року між сторонами до кредитного договору було укладено Додаткову угоду №2 за заявою позичальника про проведення реструктуризації фактичної заборгованості за кредитом шляхом рефінансування залишку боргу 38 599,01 доларів США в гривню в сумі 310143,05 грн. зі сплатою 17% річних, змінений графік повернення кредиту та збільшено забезпечення кредитного договору.

Згідно з п. 6.5 кредитного договору кредитор має право достроково стягувати з позичальника заборгованість за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору та договорів забезпечення зобов'язань.

Відповідно наданого графіку погашення кредиту, станом на 17.07.2013 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за вісім платежів по кредитному договору на загальну суму 279 802,88 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 246 431,14 грн.; заборгованості по відсотках, за період з 27.11.2012 року по 16.07.2013 рік у сумі - 21 384,52грн.; пені за порушення графіку повернення кредиту у сумі - 9 529,08 грн.; пені за порушення строків сплати відсотків у сумі 2 458,14 грн.

Згідно п. 8 Додаткової угоди №2 до кредитного договору, п.3.6.1. і п. 3.6.2. кредитного договору викладені в новій редакції, виконання зобов'язання забезпечується: іпотекою нерухомого майна - чотирикімнатною квартирою, загальною площею 116,4кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 і належить позичальнику на праві власності, та порукою ОСОБА_3.

28 листопада 2011 року в забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Чернігівської обласної дирекції, і ОСОБА_3 був укладений договір поруки №12/42-0-1/157-11.

Згідно п. 2.1 договору поруки позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

11.03.2013 року банк надіслав на адресу боржника ОСОБА_1 письмову вимогу за вих. №140-10-4-00/476 про усунення порушень забезпечених іпотекою зобов'язань та попередив про можливість дострокового стягнення кредитної заборгованості. Вимога була отримана боржником 14.03.2013 року на час розгляду справи у суді, боржник не виконав вимоги банку.

В ст. 526 ЦК України вказано, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто якщо інше не передбачено договором або не встановлено законом, не випливає із суті зобов'язань чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язань повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням відсотків, встановлених договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він повинен сплатити суму позики відповідно до вимог ст. 625 цього кодексу.

Також відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язань встановлена пеня, то вона підлягає стягненню у повному обсязі. Умовами вищезазначеного Кредитного договору, зокрема у пункті 9.1 передбачена відповідальність позичальника, а саме порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та у пункті 6.5 передбачено право кредитора на дострокове стягнення з позичальника заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору та договорів забезпечення зобов'язань.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено право позикодавця в разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики, вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних йому процентів.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність позивачем боргових зобов'язань відповідача ОСОБА_1 перед ним.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за вищевказаним кредитним договором, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Чернігівської обласної дирекції, і ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. іпотечний договір за реєстраційним номером №1572.

Відповідно до вимог п. 1.2. даного Договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1

Предмет іпотеки належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В., 30 березня 2007 року за реєстраційним номером №1453.

Право власності на квартиру зареєстровано в КП АРБ Славутицькому міському бюро технічної інвентаризації Київської області 30 березня 2007 року за реєстраційним номером № 18324544, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП АРБ Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області 30.03.2007 року за №14090367.

Відповідно п.1.3.загальна вартість предмета іпотеки, згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно складає 600033,00 грн.

Згідно п.1.4 даного договору, вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 435887,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки, іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошові формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Пунктом 1.1 іпотечного договору визначені усі боргові зобов'язання, які підлягають забезпеченню укладеним договором іпотеки, за умовами іпотечного договору, іпотеко держатель за рахунок предмета іпотеки має право задовольнити усі боргові зобов'язання не сплачені боржником і вимоги стосовно повного відшкодування збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також фактичних витрат понесених іпотеко держателем у зв'язку з реалізацією свого права за цим договором.

Зазначене повністю відповідає заявленим вимогам позивача.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» та п. 3.1.7 іпотечного договору передбачено, що право звернення на стягнення на предмет іпотеки до строку погашення кредиту у випадках порушення зобов'язань по кредитному договору виникає у іпотеко держателя в момент настання терміну виконання зобов'язань по кредитному договору.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В статті 38 Закону України «Про іпотеку» визначено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюється іпотеко держателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Зазначена норма положень Закону повністю відповідає вимогам ст. 658 ЦК України, відповідно до якої право продажу товарів , крім випадків примусового продажу та інших інших випадків належить власнику товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

11.03.2013 року, банк надіслав на адресу боржника ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушень забезпечених іпотекою зобов'язань та попередив про можливість дострокового стягнення кредитної заборгованості, яка була отримана боржником 14.03.2013 року. Вказану вимогу боржник не виконав.

За таких обставин, висновок Славутицького міського суду Київської області про те, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення позовних вимог з застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Так як Славутицький міський суд Київської області розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, а рішення Славутицького міського суду Київської області від 01.11.20143 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Славутицького міського суду Київської області від 01 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: