Ухвала суду № 37536102, 05.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року справа №805/12451/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 р. у справі № 805/12451/13-а за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7532,90 гривень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7532,90 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2012 року відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 21.08.2012 року по 15.08.2013 року.

10.07.2013 року за результатом звірки з ДПС надана інформація про отримання відповідачем доходу від 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного Територіального управління МНС України у Донецькій області в період перебування на обліку в центрі зайнятості.

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що відповідач перебував у трудових відносинах з 3-м Державним пожежно-рятувальним загоном Головного Територіального управління МНС України у Донецькій області з 15.08.2000 по 02.07.2012 року та з дня звільнення зі служби, відповідно до наказу МНС до наказу МНС України від 10.06.2008 року № 447, у зв'язку зі скороченням штатів отримував оклад за спеціальним званням протягом одного року, тобто по 01.07.2013 року.

Харківським міським центром зайнятості виданий наказ № 603 від 12.07.2013 року "Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2", в якому зазначалась сума, яка підлягає поверненню, а саме 10659,02 гривень за період з 21.08.2012 року по 09.07.2013 року.

На адресу відповідача направлені два листи - претензії за місцем реєстрації та фактичним місцем проживання відповідача № 12710 від 12.07.2013 року та № 12956 від 16.07.2013 року щодо добровільного повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення з 21.08.2012 року по 09.07.2013 року у сумі 10659,02 гривень з додатками: копією наказу про повернення коштів № 603 від 12.07.2013 року та актом № 81 від 10.07.2013 року.

Лист претензії отримано особисто відповідачем 20.07.2013 року за фактичним місцем проживання, до теперішнього часу кошти щодо яких заявлено позовні вимоги відповідачем не сплачені, чим порушуються інтереси держави, просить задовольнити позовні вимоги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 р. у справі № 805/12451/13-а позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківського міського центру зайнятості допомогу по безробіттю у розмірі 10659,02 гривень 02 коп.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що на момент отримання та призначення виплат він був безробітним, про виплату коштів попереднім роботодавцем він дізнався вже після отримання листа претензії від позивача, а тому виплати йому зроблені правомірно.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_2 у період з 15.08.2000 по 02.07.2012 року був у трудових відносинах з 3-м Державним пожежно-рятувальним загоном Головного Територіального управління МНС України у Донецькій області.

Відповідно до заяви від 14.08.2012 року відповідач звернувся до Харківського міського центру за сприянням у працевлаштуванні (а.с. 19).

Згідно витягів із наказів про прийняті рішення у відношенні ОСОБА_2, судом встановлено наступне:

наказом № НТ 120821 від 21.08.2012 року відповідачу надано статус безробітного;

наказом № НТ 120821 від 21.08.2012 року відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 21.08.2012 року по 15.08.2013 року;

наказом № НТ 120821 від 21.08.2012 року розпочато виплату допомоги по безробіттю з 21.08.2012 року;

наказом № НТ 120821 від 11.07.2013 року припинено реєстрацію безробітного у зв'язку із встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до п.п. 1 п. 37 Порядку.

наказом № НТ 120821 від 12.07.2013 року прийнято рішення про повернення ОСОБА_2 коштів, виплачених як допомога по безробіттю (а.с.16).

За наслідками проведеної звірки даних, щодо працевлаштування та звільнення на підприємстві громадян з даними ДПС за 4 кв. 2012 року, з боку ОСОБА_2 встановлені порушення та складено акт № 81 від 10.07.2013 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до наказу МНС України від 10.06.2008 року № 447, у зв'язку із скороченням штатів, ОСОБА_2 виплачується оклад за спеціальним званням протягом одного року, тобто по 01.07.2013 року, згідно з листом підприємства (вх. 3523/03 від 08.07.2013 року) (а.с.10).

Вказаний акт є підставою для прийняття позивачем наказу від 12.07.2013 року № 603 про повернення ОСОБА_2, коштів, виплачених як допомога по безробіттю (зв. бік а.с. 12).

Сума щодо якої пред'явлено позов підтверджується довідкою про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення, яке підлягає поверненню (а.с.12).

Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відносини зайнятості регулюються Законом України "Про зайнятість населення" (п. 1 статті 6), та іншими законодавчими актами України прийнятими відповідно до цього Закону. Державна служба зайнятості надає громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняє та відкладає їх виплати.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що випливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно статті 25 Закону України "Про зайнятість населення" розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття".

Статтею 31 цього закону встановлено підстави для припинення, відкладення витрат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості

Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі:

1) працевлаштування безробітного;

2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;

4) проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову службу);

6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;

7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;

8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;

9) подання письмової заяви про бажання здійснити догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;

11) зміни місця проживання;

12) закінчення строку їх виплати;

13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів;

14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

15) смерті безробітного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було особисто підписано заяву, що в даний час він не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію або інший доход не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Позивач не повідомив відповідача про отримання доходу - окладу за спеціальне звання за період з липня 2012 року по червень 2013 року /а.с. 36 зворотній бік/.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач у період перебування на обліку у центрі зайнятості отримував дохід про який не повідомив центр зайнятості, тому відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю яка підлягає стягненню з нього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 р. у справі № 805/12451/13-а- залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

О.А. Нікулін