Рішення № 37534939, 25.02.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1304/7440/12 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/536/14 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Бойко С.М., Берези В.І.,

за участі судового секретаря: Іванової О.О.,

представника Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" Федорюк І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

В серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Фольксбанк», яке є правонаступником ВАТ «Електрон Банк», звернулось в суд з позовом до відповідачів про стягнення солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 боргу за договором кредиту в сумі 962 803,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач позивається на те, що 30 квітня 2008 року між ВАТ «Електрон Банк» та ОСОБА_3 був укладено кредитний договір №KF 48861 про надання кредиту в сумі 120000 доларів США з кінцевим строком погашення 28.04.2023 року. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору між цим же банком, позичальником та ОСОБА_4, як поручителем, було укладено договір поруки №РО 93823. Боржник прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором, тому банк змушений звернутись до суду із позовом про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" задоволено. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість по кредитному договору № KF 48861 від 30.04.2008 року в сумі 119 623,50 доларів США а також 6652,60 грн., що еквівалентно 962803,24 грн. Судом вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_3 В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність та необ'єктивність ухваленого рішення, на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовити. Зазначає, що суд не звернув увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду. Крім того зазначає, що суд не належно оцінив докази щодо розрахунку загальної заборгованості, оскільки до даної суми включено витрати за проведення претензійно-позовної роботи, яка договором не передбачена. Також стверджує, що кредитний договір є чинним до 28.04.2023 р., а виникнення тимчасових фінансових проблем не є підставою про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ «Фольксбанк» повністю (а.с. 80-82).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Федорюк І.І. в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як визначено положеннями ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак, на думку колегії суддів, дане рішення суду в повній мірі таким вимогам не відповідає.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір.

Відповідно з ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 квітня 2008 року між ВАТ «Електрон Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №KF 48861 про надання кредиту в сумі 120000 доларів США з кінцевим строком погашення 28.04.2023 року з визначенням процентної ставки за користування кредитом в розмірі 12,5% річних, а у випадку виникнення простроченої заборгованості - 22,5 % річних (6-8).

До вказаного кредитного договору було укладено ряд додаткових угод, які доповнювали та змінювали умови кредитного договору щодо нарахування і сплати процентів, умов збільшення процентної ставки у випадку виникнення прострочення заборгованості за кредитом. (а.с. 9-13).

Факт одержання ОСОБА_3 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки, розпорядженням по договору (а.с.15) та не заперечується останньою.

Таким чином, між сторонами склались договірні правовідносини, пов'язані з кредитуванням, передбачені ст.1054 ЦК України до яких застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України та загальні правила щодо умов виконання зобов'язання передбачені Главою 48 ЦК України.

Згідно ст.1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором. Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до п.1.2 договору, позичальник зобов'язується повернути банку основну суму кредиту частинами відповідно до графіку платежів за кредитом, що міститься в додатку №1 до кредитного договору і є його невід'ємною частиною, та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбачених кредитним договором. Кінцевий строк погашення кредиту не пізніше 28.04.2023 року.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що Позичальник ОСОБА_3 належним чином не виконувала своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворився борг по кредиту, який складається: із заборгованості по кредиту - 102 952 доллари США; заборгованість по відсотках - 12251,61 доллар США та заборгованість по пені - 4419,89 долларів США, а всього в розмірі 119 623,50 доллари США. (7,993 гр. до 1 доллара США).

Судом встановлено також, що з метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору між цим же банком, позичальником ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як поручителем, 05 травня 2008 року було укладено договір поруки №РО 93823, за яким останній поручився солідарно з боржником відповідати перед банком за порушення Позичальником зобов'язань за кредитним договором (а.с.14).

У відповідності до положень статей 1050, 1054 ЦК, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач 02 березня 2012 року звернувся до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з повідомленнями-вимогами з пропозицією дострокового погашення всієї заборгованості перед Банком (а.с.16,17), однак відповідачі цих вимог банку не спростував та не вжили заходів щодо погашення боргу в позасудовому порядку, у зв'язку з чим в серпні того ж року Банк звернувся до відповідачів, як солідарних боржників, з відповідним позовом в суд.

В супереч твердженням апелянта позивач не пропустив строку звернення до суду за захистом порушеного права, в тому числі і щодо стягнення пені, яку, відповідно до наданих розрахунків, Банк почав нараховувати боржнику з жовтня 2011 року.

Відповідачами не спростовано наданого Банком розрахунку заборгованої суми по кредиту на загальну суму 119 623,50 долларів США , а колегія суддів не вбачає підстав сумніватись в правильності такого розрахунку, та зазначає, що за курсом Національного банку України станом на серпень 2012 року та на день ухвалення судом першої інстанції рішення, сума боргу в еквіваленті до національної валюти України становила 956 160 грн. 63 коп..

Таким чином, сукупність наведених доводів свідчить про те, що як сам факт наявності боргу перед ПАТ «Фольксбанк», як правонаступником ВАТ «Електрон Банк», за кредитним договором №KF 48861 від 30.04.2008 року так і обов'язок відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно погасити цей борг у зазначеному позивачем та визначеному судом розмірі, знайшов своє підтвердження в суді першої інстанції і в ході апеляційного розгляду справи. При вирішенні спірних правовідносин суд вірно застосував положення ст.ст.525, 526, 530, 541, 553, 554, 611, 612, 1048-1050, 1054 ЦК України та умов самого договору.

Беручи до уваги викладене, фактичні обставини справи та положення норм матеріального права, застосовані судом при вирішенні спірних правовідносин, колегія суддів, виходячи з вимог ст.308 ЦПК України приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ВАТ «Електрон Банк» щодо солідарного стягнення боргу з відповідачів за кредитним договором №KF 48861 від 30.04.2008 року в розмірі 119 623,50 доларів США, слід залишити без змін.

В той же час, судова колегія вважає помилковим рішення суду щодо стягнення з відповідачів на користь банку 6652 грн.60 коп., як витрат на претензійно-позовну роботу, що безпідставно включені в розрахунок загальної заборгованості ОСОБА_3 перед Банком за кредитним договором №KF 48861 від 30.04.2008 року, оскільки такі витрати умовами даного договору не передбачені, а тому рішення суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Окрім того, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції при визначені еквіваленту боргу в гривні помилково включив в цю суму витрати на претензійно-позовну роботу, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині слід змінити, зазначивши гривневий еквівалент суми боргу, що підлягає стягненню у розмірі 956 160 грн. 63 коп. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, ч.1 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" 6652 грн.60 коп., як витрат на претензійно-позовну роботу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Рішення суду в частині визначення гривневого еквіваленту суми боргу, що підлягає стягненню змінити, визначивши його у розмірі 956 160 грн. 63 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Бойко С.М.

Береза В.І.