Рішення № 3753370, 21.05.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2009 р.

Справа № 16/399

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод кольорових сплавів”, м. Запоріжжя

до Приватного підприємства „Пакт”, м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 247 748,16 грн.

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

Від позивача: Іскендеров І.В. - за довіреністю від 08.12.08 р.;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач в позовній заяві, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 247 748,16 грн., з яких: 139 761,89 грн. - основного боргу, 105 106,65 грн. – пені та 2 879,62 грн –3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався позовін вимоги по суті та розміром не оспорив, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не подав, що не перешкоджає вирішенню спору згідно ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

06.01.09 року між ТОВ „Запорізький завод кольорових сплавів” (постачальник), м. Запоріжжя і Приватним підприємством „Пакт”, м. Кам'янець-Подільський (покупець) був укладений договір поставки №6/09.

Згідно п. 1.1. даного договору покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити і передати у власність продукцію відповідно до Специфікації (Додаток №1), покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар - у порядку та на умовах, передбачених Договором.

На виконання зобов’язань передбачених договором постачальником передано у власнисть покупця катанку мідну на загальну суму 1 304 761,90 грн, що підтверджується специфікацією до договору від 06.01.2009 р. рахунків-фактур та накладних №66 від 08.01.2009 та №366 від 16.01.2009 р., довіреностей серії ЯПЛ №981495/547 від 06.01.2009 р. та серії ЯПЛ № 981498/550 від 09.01.2009 р.

Згідно накладної № 66 від 08.01.2009 р. постачальник передав покупцю продукцію на загальну суму –650 245,50 грн., згідно накладної №336 від 16.01.2009 р. –654 516,40 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору та специфікації до договору від 06.01.2009 р. відповідач повинен був оплатити вартість продукції протягом 14 календарних днів з моменту отримання продукції.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 1 165 000,89 грн., що підтверджується банківськими виписками, які долученні до матеріалів справи

Відповідач взятих на себе зобов’язань визначених договором повністю не виконав, оплату за поставлений товар в сумі 139 761,89 грн., не провів.

Позивач, відповідно до умов п. 7.2. Договору, на суму основного боргу нарахував пеню за період з 23.01.2009 р. по 13.04.2009 р. в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення, що складає 105 106,65 грн.

Позивач в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу три відсотки річних від простроченої суми розміром –2 879,62 грн.

Таким чином, позивач станом на 16.04.2009 року просить стягнути з відповідача відповідача 247 748,16 грн., з яких: 139 761,89 грн. - основного боргу, 105 106,65 грн. –пені та 2 879,62 грн –3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч.2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов є обґрунтованим, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково, у сумі 139 761,89 грн. - основного боргу, 2 879,62 –3% річних та 23 037,06 грн. пені за період з 23.01.2009 р. по 13.04.2009 р. у зв’язку з проведеною судом перевіркою правильності проведених нарахувань.

В позові в частині стягнення 82 069,59 грн. пені належить відмовити, оскільки в цій частині позовні вимоги заявлені безпідставно, без врахування вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача, у відповідності та пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод кольорових сплавів”, м. Запоріжжя до Приватного підприємства „Пакт”, м. Кам'янець-Подільський про стягнення 247 748,16 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Пакт”, м. Кам'янець-Подільський вул. Проспект Грушевського, 43, (код 21332137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод кольорових сплавів”, м. Запоріжжя вул. Новобудов, 9, (код 31549003) 139 761,89 грн. (сто тридцять дев’ять тисяч сімсот шістдесят одна грн. 89 коп.) - основного боргу, 2 879,62 грн.(дві тисячі вісімсот сімдесят дев’ять грн. 62 коп) –3% річних, 23 037,06 грн. (двадцять три тисячі тридцять сім грн. 06 коп.) –пені, 1 656,78 (одна тисяча шістсот п’ятдесят шість грн. 78 коп.) державного мита, 79,06 грн. (сімдесят дев’ять грн. 06 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 82 069,59 грн. пені відмовити.

Суддя В.В. Магера