Вирок № 37532383, 08.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 141/956/13-к

Провадження №11-кп/772/117/2014

Головуючий у суді 1-ї інстанції Круглик В. В.

Доповідач :Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Федчука В.В.

судів: Ковальської І.А., Сілакова С.М.

за участю секретаря: Міхневич І.А.

розглянув « 08» лютого 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12013010250000143 по обвинуваченню

ОСОБА_4,

народження ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Вашківці Винницького району

Чернівецької області,

проживаючого АДРЕСА_1,

раніше не судимий,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_5,

народження ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця с. Чернявка Оратівського району

Вінницької області , проживаючого

по АДРЕСА_2,

раніше судимого: 17.11.2011 року Оратівським

районним судом Вінницької області за ст. 185 ч.2

КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі,

на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування

покарання з іспитовим строком 2 роки,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

захисника-адвоката: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_5

за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Оратівського району Гірілл І.Ю. на вирок Оратівського районного суду Вінницької області від « 11» грудня 2013 року,

В с т а н о в и в :

Вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2013 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено ряд обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Даним вироком визнаний винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання за ч. 1 ст. 263 КК України із застосування ст. 69 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1020 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави вартість процесуальних витрат - 366 грн. 75 коп. за проведення експертних досліджень.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави вартість процесуальних витрат - 366 грн. 75 коп. за проведення експертних досліджень.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 20.03.2013 року, перебуваючи в житловому будинку по АДРЕСА_2, умисно, незаконно, для власних потреб придбав за 500 грн., а ОСОБА_5 умисно, незаконно збув гвинтівку, яка відповідно до висновку експерта № 123-Б від 26.03.2013 року є вогнепальною зброєю - переробленою саморобним способом шляхом розсвердлення патронника та приєднання до передньої частини поршня бойка з метою проведення пострілів із використанням капсулів типу «Жевело» та підкаліберного снаряду - пневматичною гвинтівкою моделі « ИЖ-38-п» НОМЕР_1, калібру 4,5 мм, виробництва СРСР, яка придатна для проведення пострілів.

В своїй апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Гірілл І.Ю. ставить питання про скасування вироку Оратівського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2013 року, відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 263 КК України, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та остаточну міру покарання ОСОБА_5 призначити із застосуванням ст. ст. 71, 72 КК України у вигляді 3-х років 1-го місяця позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.

Свої вимоги мотивував тим, що судом при призначенні покарання ОСОБА_5 не враховано те, що обвинувачений вчинив новий тяжкий умисний злочин в період відбуття іспитового строку, призначеного вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 17.11.2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України, яким його засуджено до 3-х років 6-ти місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Крім того, судом, в порушення вимог ч. 3 ст. 78 КК України, не призначено основного покарання за правилами, передбаченими ст. ст. 71, 72 КК України.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 та його адвоката ОСОБА_6, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, та просили вирок першої інстанції залишити без змін, міркування прокурора про незаконність вироку щодо ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні Гірілл І.Ю. підлягає до задоволення.

Відповідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в незаконному носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонту, передачі чи збуту вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу - є обґрунтованими.

Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів відповідають фактичним обставинам справі підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.

Кримінальна справа розглядалась відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.

Судом було з'ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 КК України, в апеляційній скарзі не оспорюється.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування вироку.

Відповідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Викладені в апеляційній скарзі прокурора, про те, що суд, приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, не дотримався всіх вимог закону, не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, думку потерпілого, а також наслідки вчиненого злочину, є обґрунтованими.

Згідно ст. 75 КК України суд може звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Судом першої інстанції не враховано те, що обвинувачений вчинив новий тяжкий умисний злочин в період відбуття іспитового строку, призначеного вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 17.11.2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України, яким його засуджено до 3-х років 6-ти місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Крім того, судом, в порушення вимог ч. 3 ст. 78 КК України, не призначено основного покарання за правилами, передбаченими ст. ст. 71, 72 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 405, 407, 414, 420 КПК України, суд, -

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Гірілл І.Ю. - задовольнити.

Вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2013 року щодо ОСОБА_5 - скасувати.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 263 КК України покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 17.11.2011 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді 3-х років 7-ми місяців позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без змін.

На вирок суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали суду судом апеляційної інстанції.

Судді:

З оригіналом вірно