ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2014 року Справа № 915/1675/13
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівський м’ясокомбінат»,
09138, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Першотравнева, 1-Б,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Агро»,
57220, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Леніна, 152,
про стягнення коштів у сумі 15000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Антонівський м’ясокомбінат» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Агро» (далі - відповідач) коштів у сумі 15000 грн., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат у справі.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 11.02.2014 про призначення справи до розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з’явився; листом б/н від 10.01.2014 просив розглянути справу без участі його представника; позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 04.03.2014 не з’явився. Письмового відзиву на позовну заяву не надав, тому, відповідно до ст. 75 ГПК, суд розглянув спір за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 11.02.2014 господарський суд задовольнив заяву відповідача та продовжив строк вирішення спору на 15 днів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на такому:
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на таке:
За платіжним дорученням №859096 від 06.11.2012 він помилково перерахував відповідачу кошти в сумі 20000 грн.
16.07.2013 позивач направив відповідачу претензію №248 про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 20000 грн. Вказану претензію відповідач залишив без відповіді, але при цьому за платіжним дорученням № 168 від 19.07.2013 повернув позивачу 5000 грн.
Станом на час звернення позивача до суду з позовом, відповідач залишок помилково перерахованих позивачем коштів не повернув, відповіді на претензію позивача не надав.
Залишок коштів у розмірі 15000 грн. позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. ст. 1212-1214 Глави 83 Цивільного кодексу України (далі – ЦК). Зазначена глава ЦК регулює відносини, що виникають у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
З доданих до позовної заяви в її підтвердження доказів, зокрема, банківських виписок, вбачається, що позивач 06.11.2012 перерахував відповідачеві кошти у сумі 20000 грн., у т. ч. ПДВ 3333,33 грн., а відповідач 19.07.2013 повернув позивачу 5000 грн., у т.ч. ПДВ 20% 833,33 грн., що підтверджує безпідставність отримання спірних коштів відповідачем.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.02.2014 визнав позовні вимоги в повному обсязі, надавши суду для огляду незасвідчену належним чином копію платіжного доручення №272 від 25.09.2013 на 8000 грн., а також повідомив суд, що протягом 3-4 днів буде сплачено залишок заборгованості в сумі 7000 грн. Для надання йому можливості повністю розрахуватися з позивачем, відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 04.03.2014 представник відповідача не з’явився; жодних доказів на підтвердження погашення заборгованості перед позивачем від відповідача до суду не надійшло. Копія платіжного доручення №272 від 25.09.2013 на 8000 грн., що була оглянута судом у попередньому судовому засіданні, не є належним в розумінні ст. ст.34, 36 ГПК доказом і до матеріалів справи не долучалась. Оригінал платіжного доручення №272 від 25.09.2013 представником відповідача на огляд суду в судовому засіданні 11.02.2014 не надавався.
Згідно зі ст. ст. 32, 33, 36 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем визнані і належними доказами не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85 ГПК, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Родіна-Агро” (57220, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Леніна, 152, ідентифікаційний код 36587305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Антонівський м’ясокомбінат” (09138, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Першотравнева, 1-Б, ідентифікаційний код 32638227) 15000 (п’ятнадцять тисяч) грн. безпідставно отриманих коштів та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.
Повне рішення складено та підписано 7 березня 2014 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька
Судове рішення № 37531760, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 04.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 915/1675/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: